Єремія 18

Біблія	BIBLES DES PEUPLES
1 Слово, що надійшло до Єремії від Господа:	1 Voici une parole de Yahvé qui fut adressée à Jérémie:
2 «Устань та й іди в хату до ганчаря: там я дам тобі почути мої слова.»	2 “Lève-toi et descends à la maison du potier; là je te ferai entendre ma parole.”
3 І пішов я у хату до ганчаря, і застав його при праці на кружалі.	3 Je descendis donc à la maison du potier pendant qu’il travaillait à son tour.
4 І як посудина, що її він ліпив із глини, не виходила, як то трапляється з глиною в руці ганчаря, то він робив з неї знов іншу посудину, яка йому була довподоби.	4 Le pot qu’il façonnait finit par se perdre, comme cela arrive pour l’argile dans la main du potier; il recommença donc et fit un autre pot à son idée.
5 Тоді надійшло до мене таке слово Господнє:	5 Alors cette parole de Yahvé me fut adressée:
6 «Чи я ж не можу вчинити з вами, доме Ізраїлів, так, як оцей ганчар? — слово Господнє. Ось те, що глина в руці ганчаря, те й ви в руці у мене, доме Ізраїля.	6 “Ne suis-je pas capable d’agir envers vous, maison d’Israël, comme ce potier? Vous êtes dans ma main comme l’argile dans la main du potier, maison d’Israël.
7 Часом постановлю я викорінити, знищити й вигубити якийсь народ або якесь царство.	7 “Tantôt je parle à propos d’une nation ou d’un royaume, et je menace d’arracher, de renverser et de faire périr.
8 Як же той народ, проти якого я говорив, відвернеться від свого ледарства, то я відвертаю те лихо, яке задумав йому заподіяти.	8 Mais si cette nation revient sur sa mauvaise conduite que je dénonçais, je me repens du mal que je songeais à lui faire.
9 Часом же я постановлю збудувати й насадити якийсь народ або якесь царство,	9 “D’autres fois, parlant d’une nation ou d’un royaume, je promets de bâtir et de planter.
10 а вони ж запопадуться коїти зло перед очима в мене й не слухають голосу мого; тож тоді я й скасую те добро, яке вирішив був йому сподіяти.	10 Mais voici qu’elle fait ce que je considère mauvais et elle ne m’écoute pas. Alors je me repens du bien que je voulais lui faire.
11 Оце ж скажи мужам юдейським і мешканцям єрусалимським: Так говорить Господь: Ось я готую на вас лихо й замислюю проти вас задуми. Тож наверніться кожен від своєї злої дороги, вчиніть добрими ваші путі й ваші вчинки.	11 “Maintenant donc, va dire aux gens de Juda et aux habitants de Jérusalem: Je prépare un malheur contre vous, je dresse des plans contre vous; que chacun de vous se détourne de sa mauvaise conduite, changez votre façon de vivre et de faire.”
12 Вони ж кажуть: Шкода й говорити! Ми таки ходитимемо своїм робом і кожен з нас чинитиме за впертістю свого лихого серця.	12 Mais eux m’ont répondu: “Ce n’est pas la peine, nous n’en ferons qu’à notre tête.” Tous se laissent conduire par leurs mauvais penchants.
13 Тим же то так говорить Господь: Спитайте між народами, чи хто чував колинебудь таке? Жахливу мерзоту діва Ізраїлева вчинила.	13 C’est pourquoi Yahvé dit ceci: “Allez vous informer chez les païens: qui a jamais entendu chose pareille? La vierge d’Israël a commis une chose horrible.
14 Чи покидає сніг високу ливанську скелю? Чи висихають води по горах, які течуть холодні?	14 A-t-on vu la neige du Liban abandonner les hauts sommets? A-t-on vu un fleuve puissant aux eaux fraîches et abondantes rester à sec?
15 Мій же народ мене забув! Кадить марноті! Спотикнулись на своїх дорогах, на путях древніх, щоб блукати жахливими стежками, бездоріжжям,	15 Or mon peuple m’a oublié, il a offert de l’encens à ce qui n’est que du vent; on les a fait dévier de leur chemin, de leurs anciennes pratiques, et ils ont pris des chemins impossibles, des routes impraticables.
16 щоб зробити свою землю запустінням, сміховищем відвічним. Кожен, хто переходитиме нею, жахнеться й похитає головою.	16 Leur pays va donc devenir une désolation que personne n’oubliera et dont se moqueront tous ceux qui y passeront.
17 Неначе східній вітер, я розвію їх перед їхніми ворогами. Плечима, не обличчям, до них обернуся за лихої для них години.»	17 Je les disperserai devant l’ennemi comme fait le vent d’orient. Je leur montrerai mon dos, et non mon visage, au jour de leur malheur.
18 Вони сказали: «Ану вчинімо змову проти Єремії, бо й без священика закон не пропаде, ані порада без мудрого, ані слово без пророка. Нумо лишень, побиймо його власною його мовою, присікаймося до кожного його слова!»	18 Ils ont dit: “Venez, montons un complot contre Jérémie. Il y aura encore des prêtres pour nous donner la Loi, des sages pour nous conseiller, des prophètes pour dire les paroles de Dieu. Venez donc, faisons bien attention à ce qu’il dit, et nous attaquerons ses discours.”
19 Зглянься, Господи, надо мною! Послухай, що мої противники говорять.	19 Yahvé, donne-moi ton attention, entends ma plainte!
20 Чи личить злом за добро платити? Вони ж мені копають яму. Згадай, як я стояв перед тобою, благавши добра їм, щоб відвернути від них гнів твій.	20 Est-ce qu’on doit rendre le mal pour le bien? Voici qu’ils m’ont creusé une fosse. Souviens-toi que je me tenais devant toi pour te parler en leur faveur, et détourner d’eux ta colère.
21 Віддай же за те синів їхніх на голоднечу, під меч видай самих їх. Жінки їхні нехай стануть бездітними й удовами! Мужі їхні нехай помруть мором, а юнаки їхні хай від меча в бою поляжуть.	21 Maintenant, livre leurs enfants à la famine, abandonne-les au tranchant de l’épée! Que leurs femmes perdent enfants et mari, que les hommes meurent de la peste, que leurs garçons soient frappés par l’épée au combat.
22 З хат їхніх хай лемент лунає, коли ти зненацька наведеш на них ватагу; вони бо копають яму, щоб мене впіймати, і розставляють потай сіті на мої ноги.	22 Qu’on entende des cris sortir de leurs maisons parce que soudain tu leur amènes les pillards! Car ils ont creusé un piège pour me prendre, ils ont caché des filets sous mes pas.
23 Ти ж, Господи, знаєш усі їхні смертельні задуми проти мене. Не прости їхньої несправедливости і не змивай з-перед твого обличчя гріха їхнього. Нехай вони поваляться перед тобою, а й знищ їх у час гніву твого.	23 Tu le sais, Yahvé, ce qu’ils veulent, c’est ma mort: ne pardonne pas leurs fautes, n’efface pas leurs péchés de devant toi. Tu sauras les jeter sur le sol, tu leur donneras les fruits de ta colère.