Левіт 19

¹ Господь сказав Мойсеєві:

² «Промов до всієї громади синів Ізраїля і скажи їм: Святими ви мусите бути, бо я — святий, Господь, Бог ваш.

³ Кожен шануватиме свого батька й матір свою, і субот моїх пильнуватимете; я — Господь, Бог ваш.

⁴ Не звертайтесь до ідолів, і литих божків собі не робіть; я — Господь, Бог ваш.

⁵ Як приноситимете Господеві мирну жертву, приносьте її так, щоб осягнути його ласку.

⁶ Вам можна буде її їсти того самого дня, коли принесете її, і другого дня; а що зостанеться на третій день, треба спалити на вогні.

⁷ Коли ж би хто усе таки їв її на третій день, то тому що вона зіпсувалась, не була б (бого) вгодною.

⁸ Якби хтось її їв, узяв би на себе провину, бо збезчестив би річ, посвячену Господеві, — він викорінився б з-поміж людей своїх.

⁹ Коли справлятимете жнива на вашій землі, то не дожинатимеш аж до країв поля і не збиратимеш колосся, що попадало.

¹⁰ Так само з виноградинка твого не збиратимеш грон до останнього, і грона, що попадали, не підбиратимеш; для вбогого й приходня покинеш їх. Я — Господь, Бог ваш.

¹¹ Не крадіть, не брешіть, не ошукуйте один одного.

¹² Не присягайте іменем моїм ложно; бо так зневажиш ім’я Бога твого: я — Господь.

¹³ Не визискуй ближнього твого й не грабуй. Не затримуй у себе наймитової платні до ранку.

¹⁴ Не проклинай глухого, а перед сліпим не клади нічого, об що він міг би спіткнутись; бійся Бога: я — Господь.

¹⁵ Не чинитимете несправедливости на суді; не потуратимете вбогому, але й не зважатимете на багатого: по правді судитимеш твого ближнього.

¹⁶ Не ходитимеш обмовляти поміж земляків твоїх і не будеш байдужим, як буде в небезпеці твій сусід: я — Господь.

¹⁷ Не будеш ненавидіти брата твого в твоїм серці; докориш щиро ближньому твоєму, щоб не взяти на себе його гріха.

¹⁸ Не будеш мститися і не будеш злопам’ятним супроти твоїх земляків. Любитимеш ближнього твого, як самого себе: я — Господь.

¹⁹ Установ моїх пильнуйте: не спаровуватимеш твоєї скотини з двох порід: не засіватимеш твоєї ниви мішаним насінням, і не вдягатимешся в одежу з двоякої тканини.

²⁰ Коли якийсь чоловік зійдеться з жінкою, а вона повірена рабиня іншого, але не відкуплена, ані не випущена на волю, нехай буде покараний, та не на смерть, бо вона не вільна.

²¹ Він мусить принести Господеві до входу в намет зборів як жертву за провину барана,

²² а священик бараном за провину відправить покуту перед Господом за нього, за гріх, що допустився, і проститься йому гріх, що ним згрішив.

²³ Як увійдете в країну й понасаджуєте всілякого овочевого дерева, то вважатимете їхні овочі нечистими; три роки будуть вони для вас нечисті, не можна їх їсти.

²⁴ А на четвертий рік усе, що на них вродиться, буде святе, на хвалу Господеві.

²⁵ Аж п’ятого року можете їсти плоди з них, і тим робом матимете більший врожай; я — Господь Бог ваш.

²⁶ Не їстимете м’яса з кров’ю; не будете ворожити, ані чаклувати.

²⁷ Не підстригатимете кругом на голові волосся, і не обтинатимете країв вашої бороди.

²⁸ Не робитимете заради мерця нарізок на вашому тілі, ані не знакуватимете себе; я — Господь.

²⁹ Не збезчещуй дочки твоєї, віддаючи її розпусті; щоб і країна не розпустувала та не сповнилася соромними ділами.

³⁰ Субот моїх пильнуйте, і перед святинею моєю благоговійте: я — Господь.

³¹ Не вдавайтесь до заклиначів мертвих та до знахурів по пораду не ходіть, щоб не осквернитись вам ними; я — Господь, Бог ваш.

³² Перед сивим волосом мусиш підвестись і особу старого шанувати; і боятимешся Бога твого: я — Гоподь.

³³ Коли якийсь приходень перебуває в вашім краю з вами, не гнобіть його.

³⁴ Приходень, що перебуває між вами, буде для вас як земляк посеред вас; любитимеш його, як себе самого, приходнями бо ви були в землі Єгипетській. Я — Господь, Бог ваш.

³⁵ Не кривдитимете на суді, в мірі, в вазі, в мірках.

³⁶ Вага вірна, тягарці вірні, ефа вірна й гін вірний буде в вас: я — Господь, Бог ваш, що вивів вас із землі Єгипетської.

³⁷ Тож пильнуватимете всіх моїх установ і всіх моїх присудів, і виконуватимете їх: я — Господь.»