Проповідник 1

Біблія	Библия Синодальный перевод
1 Слова Когелета, Давидового сина, царя в Єрусалимі.	1 Слова Екклесиаста, сына Давидова, царя в Иерусалиме.
2 Марнота марнот, каже Когелет, марнота марнот — геть усе марнота.	2 Суета сует, сказал Екклесиаст, суета сует, --всё суета!
3 Що за користь людині з усіх її трудів, які вона завдає собі під сонцем?	3 Что пользы человеку от всех трудов его, которыми трудится он под солнцем?
4 Рід відходить і рід приходить, земля ж перебуває повіки.	4 Род проходит, и род приходит, а земля пребывает во веки.
5 Так само і сонце сходить, і сонце заходить і поспішає до свого місця, де має сходити.	5 Восходит солнце, и заходит солнце, и спешит к месту своему, где оно восходит.
6 Вітер віє на південь, і звертає на північ: знай крутиться та й крутиться, повіваючи, та й знов повертається до своїх кругобігів.	6 Идет ветер к югу, и переходит к северу, кружится, кружится на ходу своем, и возвращается ветер на круги свои.
7 Усі ріки течуть у море, та море не наповнюється. До місця, звідки течуть ріки, туди вони повертаються знову.	7 Все реки текут в море, но море не переполняется: к тому месту, откуда реки текут, они возвращаются, чтобы опять течь.
8 Усякі речі втомлюють людину, а чому — ніхто не каже. Око не насититься баченим, вухо не наповниться слуханим.	8 Все вещи--в труде: не может человек пересказать всего; не насытится око зрением, не наполнится ухо слушанием.
9 Те, що було, є те саме, що буде; те, що зробилось, є те саме, що зробиться. Нема нічого нового під сонцем.	9 Что было, то и будет; и что делалось, то и будет делаться, и нет ничего нового под солнцем.
10 Як є щось, про що кажуть: «Глянь: ось нове!» — то воно вже давно було у віках, які були перед нами.	10 Бывает нечто, о чем говорят: 'смотри, вот это новое'; но [это] было уже в веках, бывших прежде нас.
11 Немає згадки про минулих, та й про тих, що будуть потім, — не згадають про них ті, що прийдуть опісля.	11 Нет памяти о прежнем; да и о том, что будет, не останется памяти у тех, которые будут после.
12 Я, Когелет, був царем над Ізраїлем в Єрусалимі.	12 Я, Екклесиаст, был царем над Израилем в Иерусалиме;
13 Віддався я всім серцем розслідуванням та мудрим вивідуванням усього, що під сонцем. Це ж невдячне заняття, що Бог дав людям, щоб вони клопоталися.	13 и предал я сердце мое тому, чтобы исследовать и испытать мудростью все, что делается под небом: это тяжелое занятие дал Бог сынам человеческим, чтобы они упражнялись в нем.
14 Я бачив усе, що діється під сонцем, і що ж? Усе марнота й гонитва за вітром.	14 Видел я все дела, какие делаются под солнцем, и вот, всё--суета и томление духа!
15 Криве не може стати прямим, і того, що бракує, не можна полічити.	15 Кривое не может сделаться прямым, и чего нет, того нельзя считать.
16 Подумав я у серці: ось я придбав собі велику і глибоку мудрість, понад усіх, що були передо мною над Єрусалимом, і серце моє дознало велемудрости й знання.	16 Говорил я с сердцем моим так: вот, я возвеличился и приобрел мудрости больше всех, которые были прежде меня над Иерусалимом, и сердце мое видело много мудрости и знания.
17 Я віддався моїм серцем, щоб спізнати мудрість, спізнати глупоту і безумство, і я довідався, що й це гонитва за вітром,	17 И предал я сердце мое тому, чтобы познать мудрость и познать безумие и глупость: узнал, что и это--томление духа;
18 бо у великій мудрості — велика журба, хто додає знання, додає страждання.	18 потому что во многой мудрости много печали; и кто умножает познания, умножает скорбь.