Проповідник 1

Біблія	BIBLIA
1 Слова Когелета, Давидового сина, царя в Єрусалимі.	1 Palabras de Cohélet, hijo de David, rey en Jerusalén.
2 Марнота марнот, каже Когелет, марнота марнот — геть усе марнота.	2 ¡Vanidad de vanidades! - dice Cohélet -, ¡vanidad de vanidades, todo vanidad!
3 Що за користь людині з усіх її трудів, які вона завдає собі під сонцем?	3 ¿Qué saca el hombre de toda la fatiga con que se afana bajo el sol?
4 Рід відходить і рід приходить, земля ж перебуває повіки.	4 Una generación va, otra generación viene; pero la tierra para siempre permanece.
5 Так само і сонце сходить, і сонце заходить і поспішає до свого місця, де має сходити.	5 Sale el sol y el sol se pone; corre hacia su lugar y allí vuelve a salir.
6 Вітер віє на південь, і звертає на північ: знай крутиться та й крутиться, повіваючи, та й знов повертається до своїх кругобігів.	6 Sopla hacia el sur el viento y gira hacia el norte; gira que te gira sigue el viento y vuelve el viento a girar.
7 Усі ріки течуть у море, та море не наповнюється. До місця, звідки течуть ріки, туди вони повертаються знову.	7 Todos los ríos van al mar y el mar nunca se llena; al lugar donde los ríos van, allá vuelven a fluir.
8 Усякі речі втомлюють людину, а чому — ніхто не каже. Око не насититься баченим, вухо не наповниться слуханим.	8 Todas las cosas dan fastidio. Nadie puede decir que no se cansa el ojo de ver ni el oído de oír.
9 Те, що було, є те саме, що буде; те, що зробилось, є те саме, що зробиться. Нема нічого нового під сонцем.	9 Lo que fue, eso será; lo que se hizo, ese se hará. Nada nuevo hay bajo el sol.
10 Як є щось, про що кажуть: «Глянь: ось нове!» — то воно вже давно було у віках, які були перед нами.	10 Si algo hay de que se diga: «Mira, eso sí que es nuevo», aun eso ya sucedía en los siglos que nos precedieron.
11 Немає згадки про минулих, та й про тих, що будуть потім, — не згадають про них ті, що прийдуть опісля.	11 No hay recuerdo de los antiguos, como tampoco de los venideros quedará memoria en los que después vendrán.
12 Я, Когелет, був царем над Ізраїлем в Єрусалимі.	12 Yo, Cohélet, he sido rey de Israel, en Jerusalén.
13 Віддався я всім серцем розслідуванням та мудрим вивідуванням усього, що під сонцем. Це ж невдячне заняття, що Бог дав людям, щоб вони клопоталися.	13 He aplicado mi corazón a investigar y explorar con la sabiduría cuanto acaece bajo el cielo. ¡Mal oficio éste que Dios encomendó a los humanos para que en él se ocuparan!
14 Я бачив усе, що діється під сонцем, і що ж? Усе марнота й гонитва за вітром.	14 He observado cuanto sucede bajo el sol y he visto que todo es vanidad y atrapar vientos.
15 Криве не може стати прямим, і того, що бракує, не можна полічити.	15 Lo torcido no puede enderezarse, lo que falta no se puede contar.
16 Подумав я у серці: ось я придбав собі велику і глибоку мудрість, понад усіх, що були передо мною над Єрусалимом, і серце моє дознало велемудрости й знання.	16 Me dije en mi corazón: Tengo una sabiduría grande y extensa, mayor que la de todos mis predecesores en Jerusalén; mi corazón ha contemplado mucha sabiduría y ciencia.
17 Я віддався моїм серцем, щоб спізнати мудрість, спізнати глупоту і безумство, і я довідався, що й це гонитва за вітром,	17 He aplicado mi corazón a conocer la sabiduría, y también a conocer la locura y la necedad, he comprendido que aun esto mismo es atrapar vientos,
18 бо у великій мудрості — велика журба, хто додає знання, додає страждання.	18 pues: Donde abunda sabiduría, abundan penas, y quien acumula ciencia, acumula dolor.