Йова 36

Біблія	Menge Bibel
1 І знову Елігу взяв говорити:	1 Hierauf fuhr Elihu weiter fort zu reden:
2 «Зажди но трошки, і я тобі з’ясую, | бо ще чимало можна сказати про Бога.	2 »Gedulde dich nur noch ein wenig, daß ich dich unterweise! Denn ich habe für Gottes Sache noch mehr zu sagen.
3 Сягну знанням моїм далеко | і визнаю Творцеві моєму слушність.	3 Ich will mit meinem Wissen weit ausholen, um meinem Schöpfer zu seinem Recht zu verhelfen;
4 Воістину в словах моїх нема неправди, | і звершений знанням стоїть біля тебе.	4 denn wahrlich, meine Worte sind kein Trug: ein Mann mit vollkommener Erkenntnis verhandelt mit dir.«
5 Так! Бог силою великий, однак, не гордує чистим серцем.	5 »Siehe, Gott ist gewaltig und doch nicht teilnahmslos, gewaltig an Kraft des Herzens (= Mitgefühl).
6 Він не дає грішникові жити, | він бідолашним чинить правосуддя,	6 Er erhält den Frevler nicht am Leben, läßt aber den Elenden ihr Recht zukommen.
7 і праведника не позбавляє права. | Він царів ставить на престолі, | саджає їх назавжди! Але що загорділи,	7 Er wendet seine Augen von dem Gerechten nicht ab, und Königen auf dem Thron verschafft er für immer einen festen Sitz, damit sie erhöht sind.
8 тому вони закуті в кайдани, | обплутані мотуззям нужди!	8 Wenn sie aber mit Ketten gefesselt sind und in Unglücksbanden gefangen liegen,
9 Він виявляє їм діла | й переступи їхні, бо вони загорділи.	9 so hält er ihnen damit ihr Tun vor, ihre Übertretungen, daß sie sich nämlich überhoben haben;
10 Він відкриває їм вухо на навчання, | від беззаконства велить відвернутись.	10 da öffnet er ihnen das Ohr für Warnungen und mahnt sie, sich vom Frevel abzuwenden.
11 І як вони послухаються, почнуть йому служити, | то проведуть свої дні у щасті, літа свої в утісі.	11 Wenn sie nun darauf hören und sich unterwerfen, so beenden sie ihre Tage im Glück und ihre Jahre in Wonne (oder: im Wohlergehen);
12 А коли не послухаються, то пройдуть через Яму | і пропадуть у невіданні.	12 wollen sie aber nicht darauf hören, so fallen sie dem Todesgeschoß (= einem plötzlichen Tode) anheim und verscheiden in Unverstand (= ohne Erkenntnis).
13 Щождо лукавих серцем, що гнів свій зберігають, | і що не звали на допомогу, коли їх в’язано,	13 Dann geraten aber solche ruchlos Gesinnte in Zorn: sie schreien nicht um Hilfe, obgleich er (d.h. Gott) sie in Fesseln geschlagen hat.
14 то їхня душа загине замолоду, | життя їхнє — між розпусниками.	14 So stirbt denn ihre Seele schon in der Jugendkraft dahin, und ihr Leben endet wie das der Lustknaben.
15 Він бідного рятує власною його бідою | і в злиднях об’являється для його вух.	15 Die Dulder dagegen errettet er (gerade) durch ihr Dulden und öffnet ihnen durch die Leiden das Ohr.«
16 Отож і тебе він вирве з пащі скрути, | її тобі заступить достаток щедрий, | і стіл твій буде повен туку.	16 »So sucht er auch dich aus dem Rachen der Not auf weiten Raum zu führen, wo keine Enge mehr ist, und dein Tisch würde mit fettem Mahl reich besetzt sein;
17 А наповнишся нечестивими осудами, | то спіткають тебе суд і розправа.	17 du aber hast dich ganz dem frevelhaften Urteilen hingegeben, darum werden Urteil und Gericht dich treffen.
18 18 Вважай, отже, щоб не звели тебе достатком | і щоб дар великий не збив тебе з дороги!	18 Laß die Leidenschaft dich ja nicht zu Lästerungen verleiten und die Größe des Lösegeldes (oder: der auferlegten Sühne) dich nicht beirren!
19 Хіба твої багатства безконечні щось тобі допоможуть? | Або твоєї сили всі потуги?	19 Wird etwa dein Geschrei dich aus der Bedrängnis herausbringen und alle noch so gewaltigen Anstrengungen?
20 О, не бажай тієї ночі, | коли народи з своїх місць ізникають!	20 Sehne die Nacht nicht herbei, wo Völker an ihrer Stätte auffahren!
21 Остерігайсь, не нахиляйсь до кривди: | тим бо й випробувано тебе стражданням.	21 Hüte dich, wende dich nicht dem Frevel zu; denn dazu bist du eher geneigt als zum Leiden.
22 Бог, справді, силою великий, | і хто такий учитель, як він?	22 Bedenke wohl: Gott vollbringt erhabene Dinge durch seine Kraft: wer ist ein Lehrmeister wie er?
23 Хто йому вкаже його дорогу? | Хто скаже: Ти дієш кривду.	23 Wer hat ihm sein Walten vorgeschrieben? Und wer hat je zu ihm sagen dürfen: ›Du hast unrecht gehandelt (oder: Frevel verübt)‹?
24 Тож пам’ятай: ти маєш величати його діло, | яке оспівують люди.	24 Sei darauf bedacht, sein Tun (oder: Walten) zu erheben, das die Menschen in Liedern preisen!
25 Усі люди над ним розважають, | кожний здалека дивиться на нього.	25 Alle Menschen schauen es bewundernd an, und doch erblickt es der Sterbliche nur von ferne.«
26 Так! Бог великий, не нам його збагнути! | Число його років не має ліку.	26 »Bedenke wohl: Gott ist zu erhaben für unsere Erkenntnis; die Zahl seiner Jahre, sie ist unerforschlich.
27 Він притягає води краплі | і прочищує їх на дощ у парі;	27 Denn er zieht Tropfen aus dem Meer empor, daß sie von dem Dunst, den er bildet, als Regen niederträufeln,
28 спускають його хмари, | і на натовп людей виливають.	28 von dem die Wolken triefen und den sie auf die Menschenmenge rieseln lassen.
29 Хто зможе зміркувати, | доки сягають хмари | або гуркіт грому у його наметі?	29 Wie kann man vollends die Ausbreitungen der Gewitterwolken verstehen, den Donnerschall seines Zeltes?
30 Він розстелює над ним свій оболок | і вкриває вершини гір.	30 Siehe, er breitet sein Licht darüber (oder: um sich her) aus und bedeckt damit die tiefsten Tiefen des Meeres!
31 Ними годує він народи, | дає поживу подостатком.	31 denn dadurch richtet er die Völker, spendet zugleich aber auch Nahrung in reicher Fülle.
32 Він бере блискавицю обома руками, | велить їй бити у ціль.	32 Beide Hände hüllt er in den leuchtenden Blitz und entbietet ihn gegen den Angreifer.
33 Він нею чабана попереджає, | та й скот, що нюхом чує бурю.»	33 Sein Donnergetöse kündigt ihn an als einen, der seinen Zorn gegen den Frevel eifern (= in Eifer geraten) läßt.