Йова 19

Біблія	MODERN HEBREW BIBLE
1 Заговорив Іов і мовив:	1 ויען איוב ויאמר
2 «Докіль ви будете смутити мою душу, | промовами, мене пригноблювати?	2 עד אנה תוגיון נפשי ותדכאונני במלים
3 Оце вже десять раз мене ви образили, | і не стидаєтесь мене зневажати.	3 זה עשר פעמים תכלימוני לא תבשו תהכרו לי
4 Коли я справді завинив, | то провина моя на мені зостанеться.	4 ואף אמנם שגיתי אתי תלין משוגתי
5 Коли вам справді любо величатись надо мною | та закидати мені мою ганьбу,	5 אם אמנם עלי תגדילו ותוכיחו עלי חרפתי
6 то знайте, що Бог мене придавив, | обвів мене навколо сіткою своєю.	6 דעו אפו כי אלוה עותני ומצודו עלי הקיף
7 Як закричу: Насилля! — ніхто не чує; | коли закличу — немає суду!	7 הן אצעק חמס ולא אענה אשוע ואין משפט
8 Загородив мені дорогу, перейти не можу; | і на стежки мої поклав пітьму.	8 ארחי גדר ולא אעבור ועל נתיבותי חשך ישים
9 Здер з мене мою славу, | вінець ізняв з голови у мене.	9 כבודי מעלי הפשיט ויסר עטרת ראשי
10 Руйнує мене навкруги, я пропадаю; | неначе дерево, надію в мене вириває.	10 יתצני סביב ואלך ויסע כעץ תקותי
11 Палає гнівом проти мене, | за ворога собі вважає.	11 ויחר עלי אפו ויחשבני לו כצריו
12 Його загони купою прибули, | насипали дорогу проти мене | й облягли кругом намет мій.	12 יחד יבאו גדודיו ויסלו עלי דרכם ויחנו סביב לאהלי
13 Братів моїх він віддалив від мене, | і мої знайомі відчужилися від мене.	13 אחי מעלי הרחיק וידעי אך זרו ממני
14	14 חדלו קרובי ומידעי שכחוני
15 Мої домашні й мої слугині мене вважають за чужинця, | я зайдою в їхніх очах зробився.	15 גרי ביתי ואמהתי לזר תחשבני נכרי הייתי בעיניהם
16 Кличу мого слугу — не відповідає, | хоч я і власними устами його прошу.	16 לעבדי קראתי ולא יענה במו פי אתחנן לו
17 Жінка моя гидує моїм подихом, | я став гидким синам мого лона,	17 רוחי זרה לאשתי וחנתי לבני בטני
18 а й малі діти мене зневажають. | Як підведусь, вони глузують з мене.	18 גם עוילים מאסו בי אקומה וידברו בי
19 Гордують мною усі мої найсердечніші друзі; | а ті, що я любив, обернулись проти мене.	19 תעבוני כל מתי סודי וזה אהבתי נהפכו בי
20 Тіло у мене згнило в моїй шкірі, | а кості мої вистають з-під шкіри, як зуби.	20 בעורי ובבשרי דבקה עצמי ואתמלטה בעור שני
21 Змилуйтеся, змилуйтесь надо мною, мої друзі, | бо рука Божа мене доторкнулась!	21 חנני חנני אתם רעי כי יד אלוה נגעה בי
22 Чому, як Бог, женетеся за мною, | не насичуєтеся моїм тілом?	22 למה תרדפני כמו אל ומבשרי לא תשבעו
23 О, якби мої слова були записані, | якби вони були вириті на міді!	23 מי יתן אפו ויכתבון מלי מי יתן בספר ויחקו
24 Різцем залізним і олив’яним | видовбані у скелі повіки!	24 בעט ברזל ועפרת לעד בצור יחצבון
25 Я знаю — Захисник мій живе, | і останнім він устане над порохом.	25 ואני ידעתי גאלי חי ואחרון על עפר יקום
26 Позбавлений навіть шкіри, я встану; | і в моїм тілі побачу Бога.	26 ואחר עורי נקפו זאת ומבשרי אחזה אלוה
27 Я сам його узрю, очі мої побачать, | а не хтось інший; | серце у мене в грудях ниє!	27 אשר אני אחזה לי ועיני ראו ולא זר כלו כליתי בחקי
28 Якщо ви мислите: За що б нам його переслідувати, | яку зачіпку знайти нам на нього? —	28 כי תאמרו מה נרדף לו ושרש דבר נמצא בי
29 то бійтеся меча для себе, | бо гнів проти провин палає, | щоб знали, що суд буде.»	29 גורו לכם מפני חרב כי חמה עונות חרב למען תדעון שדין