Йова 19

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42
Versetti esaminati

Torna indietro

Біблія Bibbia C.E.I. 2008
1 Заговорив Іов і мовив:1 Giobbe prese a dire:
2 «Докіль ви будете смутити мою душу, | промовами, мене пригноблювати?2 «Fino a quando mi tormenterete
e mi opprimerete con le vostre parole?
3 Оце вже десять раз мене ви образили, | і не стидаєтесь мене зневажати.3 Sono dieci volte che mi insultate
e mi maltrattate in modo sfacciato.
4 Коли я справді завинив, | то провина моя на мені зостанеться.4 È poi vero che io abbia sbagliato
e che persista nel mio errore?
5 Коли вам справді любо величатись надо мною | та закидати мені мою ганьбу,5 Davvero voi pensate di prevalere su di me,
rinfacciandomi la mia vergogna?
6 то знайте, що Бог мене придавив, | обвів мене навколо сіткою своєю.6 Sappiate dunque che Dio mi ha schiacciato
e mi ha avvolto nella sua rete.
7 Як закричу: Насилля! — ніхто не чує; | коли закличу — немає суду!7 Ecco, grido: “Violenza!”, ma non ho risposta,
chiedo aiuto, ma non c’è giustizia!
8 Загородив мені дорогу, перейти не можу; | і на стежки мої поклав пітьму.8 Mi ha sbarrato la strada perché io non passi
e sui miei sentieri ha disteso le tenebre.
9 Здер з мене мою славу, | вінець ізняв з голови у мене.9 Mi ha spogliato della mia gloria
e mi ha tolto dal capo la corona.
10 Руйнує мене навкруги, я пропадаю; | неначе дерево, надію в мене вириває.10 Mi ha distrutto da ogni parte e io sparisco,
ha strappato, come un albero, la mia speranza.
11 Палає гнівом проти мене, | за ворога собі вважає.11 Ha acceso contro di me la sua ira
e mi considera come suo nemico.
12 Його загони купою прибули, | насипали дорогу проти мене | й облягли кругом намет мій.12 Insieme sono accorse le sue schiere
e si sono tracciate la strada contro di me;
si sono accampate intorno alla mia tenda.
13 Братів моїх він віддалив від мене, | і мої знайомі відчужилися від мене.13 I miei fratelli si sono allontanati da me,
persino i miei familiari mi sono diventati estranei.
14 14 Sono scomparsi vicini e conoscenti,
mi hanno dimenticato
15 Мої домашні й мої слугині мене вважають за чужинця, | я зайдою в їхніх очах зробився.15 gli ospiti di casa;
da estraneo mi trattano le mie ancelle,
sono un forestiero ai loro occhi.
16 Кличу мого слугу — не відповідає, | хоч я і власними устами його прошу.16 Chiamo il mio servo ed egli non risponde,
devo supplicarlo con la mia bocca.
17 Жінка моя гидує моїм подихом, | я став гидким синам мого лона,17 Il mio fiato è ripugnante per mia moglie
e faccio ribrezzo ai figli del mio grembo.
18 а й малі діти мене зневажають. | Як підведусь, вони глузують з мене.18 Anche i ragazzi mi disprezzano:
se tento di alzarmi, mi coprono di insulti.
19 Гордують мною усі мої найсердечніші друзі; | а ті, що я любив, обернулись проти мене.19 Mi hanno in orrore tutti i miei confidenti:
quelli che amavo si rivoltano contro di me.
20 Тіло у мене згнило в моїй шкірі, | а кості мої вистають з-під шкіри, як зуби.20 Alla pelle si attaccano le mie ossa
e non mi resta che la pelle dei miei denti.
21 Змилуйтеся, змилуйтесь надо мною, мої друзі, | бо рука Божа мене доторкнулась!21 Pietà, pietà di me, almeno voi, amici miei,
perché la mano di Dio mi ha percosso!
22 Чому, як Бог, женетеся за мною, | не насичуєтеся моїм тілом?22 Perché vi accanite contro di me, come Dio,
e non siete mai sazi della mia carne?
23 О, якби мої слова були записані, | якби вони були вириті на міді!23 Oh, se le mie parole si scrivessero,
se si fissassero in un libro,
24 Різцем залізним і олив’яним | видовбані у скелі повіки!24 fossero impresse con stilo di ferro e con piombo,
per sempre s’incidessero sulla roccia!
25 Я знаю — Захисник мій живе, | і останнім він устане над порохом.25 Io so che il mio redentore è vivo
e che, ultimo, si ergerà sulla polvere!
26 Позбавлений навіть шкіри, я встану; | і в моїм тілі побачу Бога.26 Dopo che questa mia pelle sarà strappata via,
senza la mia carne, vedrò Dio.
27 Я сам його узрю, очі мої побачать, | а не хтось інший; | серце у мене в грудях ниє!27 Io lo vedrò, io stesso,
i miei occhi lo contempleranno e non un altro.
Languisco dentro di me.
28 Якщо ви мислите: За що б нам його переслідувати, | яку зачіпку знайти нам на нього? —28 Voi che dite: “Come lo perseguitiamo noi,
se la radice del suo danno è in lui?”,
29 то бійтеся меча для себе, | бо гнів проти провин палає, | щоб знали, що суд буде.»29 temete per voi la spada,
perché è la spada che punisce l’iniquità,
e saprete che c’è un giudice».