Йова 19

Біблія	BIBBIA CEI 2008
1 Заговорив Іов і мовив:	1 Giobbe prese a dire:
2 «Докіль ви будете смутити мою душу, | промовами, мене пригноблювати?	2 «Fino a quando mi tormenterete e mi opprimerete con le vostre parole?
3 Оце вже десять раз мене ви образили, | і не стидаєтесь мене зневажати.	3 Sono dieci volte che mi insultate e mi maltrattate in modo sfacciato.
4 Коли я справді завинив, | то провина моя на мені зостанеться.	4 È poi vero che io abbia sbagliato e che persista nel mio errore?
5 Коли вам справді любо величатись надо мною | та закидати мені мою ганьбу,	5 Davvero voi pensate di prevalere su di me, rinfacciandomi la mia vergogna?
6 то знайте, що Бог мене придавив, | обвів мене навколо сіткою своєю.	6 Sappiate dunque che Dio mi ha schiacciato e mi ha avvolto nella sua rete.
7 Як закричу: Насилля! — ніхто не чує; | коли закличу — немає суду!	7 Ecco, grido: “Violenza!”, ma non ho risposta, chiedo aiuto, ma non c’è giustizia!
8 Загородив мені дорогу, перейти не можу; | і на стежки мої поклав пітьму.	8 Mi ha sbarrato la strada perché io non passi e sui miei sentieri ha disteso le tenebre.
9 Здер з мене мою славу, | вінець ізняв з голови у мене.	9 Mi ha spogliato della mia gloria e mi ha tolto dal capo la corona.
10 Руйнує мене навкруги, я пропадаю; | неначе дерево, надію в мене вириває.	10 Mi ha distrutto da ogni parte e io sparisco, ha strappato, come un albero, la mia speranza.
11 Палає гнівом проти мене, | за ворога собі вважає.	11 Ha acceso contro di me la sua ira e mi considera come suo nemico.
12 Його загони купою прибули, | насипали дорогу проти мене | й облягли кругом намет мій.	12 Insieme sono accorse le sue schiere e si sono tracciate la strada contro di me; si sono accampate intorno alla mia tenda.
13 Братів моїх він віддалив від мене, | і мої знайомі відчужилися від мене.	13 I miei fratelli si sono allontanati da me, persino i miei familiari mi sono diventati estranei.
14	14 Sono scomparsi vicini e conoscenti, mi hanno dimenticato
15 Мої домашні й мої слугині мене вважають за чужинця, | я зайдою в їхніх очах зробився.	15 gli ospiti di casa; da estraneo mi trattano le mie ancelle, sono un forestiero ai loro occhi.
16 Кличу мого слугу — не відповідає, | хоч я і власними устами його прошу.	16 Chiamo il mio servo ed egli non risponde, devo supplicarlo con la mia bocca.
17 Жінка моя гидує моїм подихом, | я став гидким синам мого лона,	17 Il mio fiato è ripugnante per mia moglie e faccio ribrezzo ai figli del mio grembo.
18 а й малі діти мене зневажають. | Як підведусь, вони глузують з мене.	18 Anche i ragazzi mi disprezzano: se tento di alzarmi, mi coprono di insulti.
19 Гордують мною усі мої найсердечніші друзі; | а ті, що я любив, обернулись проти мене.	19 Mi hanno in orrore tutti i miei confidenti: quelli che amavo si rivoltano contro di me.
20 Тіло у мене згнило в моїй шкірі, | а кості мої вистають з-під шкіри, як зуби.	20 Alla pelle si attaccano le mie ossa e non mi resta che la pelle dei miei denti.
21 Змилуйтеся, змилуйтесь надо мною, мої друзі, | бо рука Божа мене доторкнулась!	21 Pietà, pietà di me, almeno voi, amici miei, perché la mano di Dio mi ha percosso!
22 Чому, як Бог, женетеся за мною, | не насичуєтеся моїм тілом?	22 Perché vi accanite contro di me, come Dio, e non siete mai sazi della mia carne?
23 О, якби мої слова були записані, | якби вони були вириті на міді!	23 Oh, se le mie parole si scrivessero, se si fissassero in un libro,
24 Різцем залізним і олив’яним | видовбані у скелі повіки!	24 fossero impresse con stilo di ferro e con piombo, per sempre s’incidessero sulla roccia!
25 Я знаю — Захисник мій живе, | і останнім він устане над порохом.	25 Io so che il mio redentore è vivo e che, ultimo, si ergerà sulla polvere!
26 Позбавлений навіть шкіри, я встану; | і в моїм тілі побачу Бога.	26 Dopo che questa mia pelle sarà strappata via, senza la mia carne, vedrò Dio.
27 Я сам його узрю, очі мої побачать, | а не хтось інший; | серце у мене в грудях ниє!	27 Io lo vedrò, io stesso, i miei occhi lo contempleranno e non un altro. Languisco dentro di me.
28 Якщо ви мислите: За що б нам його переслідувати, | яку зачіпку знайти нам на нього? —	28 Voi che dite: “Come lo perseguitiamo noi, se la radice del suo danno è in lui?”,
29 то бійтеся меча для себе, | бо гнів проти провин палає, | щоб знали, що суд буде.»	29 temete per voi la spada, perché è la spada che punisce l’iniquità, e saprete che c’è un giudice».