Йова 15

Біблія	JERUSALEM
1 Заговорив Еліфаз із Теману й мовив:	1 Eliphaz de Témân prit la parole et dit:
2 «Хіба ж відповідає мудрий пустим знанням, | сповняє своє нутро східнім вітром,	2 Un sage répond-il par des raisons en l'air et se repaît-il d'un vent d'est?
3 сперечаючись недоречними словами, | промовами, в яких немає користи?	3 Se défend-il avec des mots inutiles et des discours sans profit?
4 Ти навіть відкидаєш богобоязливість, | і касуєш побожність перед Богом.	4 Tu fais plus: tu supprimes la crainte, tu discrédites les pieux entretiens devant Dieu.
5 Твоя вина навчає уста твої, | ти вибираєш бесіду лукавих,	5 Ta faute te dicte de telles paroles et tu adoptes le langage des astucieux.
6 тим і осуджує тебе рот твій, а не я! | І власні твої уста свідчать проти тебе.	6 Ta propre bouche te condamne, et non pas moi, tes lèvres mêmes témoignent contre toi.
7 Хіба ти перший з людей народився, | побачив світ перед горбами?	7 Es-tu né le premier des hommes? Est-ce qu'on t'enfanta avant les collines?
8 Хіба ти слухав Божої наради, | присвоїв собі мудрість?	8 As-tu écouté au conseil de Dieu et accaparé la sagesse?
9 Що знаєш ти, чого б ми не знали? | Що розумієш, чого б ми не розуміли?	9 Que sais-tu que nous ne sachions, que comprends-tu qui nous dépasse?
10 Є сивий та старий також між нами, | що перейшов віком і твого батька.	10 Il y a même parmi nous une tête chenue, un vieillard, chargé d'ans plus que ton père.
11 Хіба для тебе мала річ — Божа втіха | та тихе слово, сказане до тебе?	11 Fais-tu peu de cas de ces consolations divines et du ton modéré de nos paroles?
12 Чого пориває тебе твоє серце? | Чому очима гордо позираєш,	12 Comme la passion t'emporte! Et quels yeux tu roules,
13 коли звертаєш проти Бога гнів твій | і твоїм ротом верзеш такі речі?	13 quand tu tournes contre Dieu ta colère en proférant tes discours!
14 Що таке людина, щоб була чистою? | Як бути справедливим тому, хто родиться від жінки?	14 Comment l'homme serait-il pur, resterait-il juste, l'enfant de la femme?
15 Якщо й своїм святим не йме він віри, | і небеса нечисті перед його очима,	15 A ses saints mêmes Dieu ne fait pas confiance, et les Cieux ne sont pas purs à ses yeux.
16 оскільки більш гидка й зіпсована людина, | що, наче воду, п’є беззаконня.	16 Combien moins cet être abominable et corrompu, l'homme, qui boit l'iniquité comme l'eau!
17 Я поясню тобі, мене послухай! | Я оповім те, що сам я бачив,	17 Je veux t'instruire, écoute-moi, te faire part de mon expérience
18 що оповідають мудрі, | не таївши нічого, за предками своїми.	18 et de la tradition des Sages, restés fidèles à leurs Pères,
19 Їм одним земля дана була, | і ні один чужинець не скитався між ними.	19 à qui seuls fut donné le pays, sans qu'aucun étranger se fût mêlé à eux.
20 Поки віку у злого — себе самого мучить; | протягом призначених гнобителеві літ	20 "La vie du méchant est un tourment continuel, les années réservées au tyran sont comptées.
21 жахливий крик лунає у його вухах; | серед повного спокою на нього нападає грабіжник.	21 Le cri d'alarme résonne à ses oreilles, en pleine paix le dévastateur fond sur lui.
22 Не сподівається, що повернеться із пітьми, | і всюди меч перед собою бачить.	22 Il ne compte plus échapper aux ténèbres et se voit désigné pour l'épée,
23 Його кидають на їжу коршакові. | Він знає, що над ним біда нависла.	23 assigné en pâture au vautour. Il sait que sa ruine est imminente. L'heure des ténèbres
24 День темряви його жахає, | нужда й тіснота на нього насідають, | немов той цар, готовий кинутись до бою.	24 l'épouvante, la détresse et l'angoisse l'envahissent, comme lorsqu'un roi décide l'assaut.
25 Він здіймав свою руку проти Бога, | він хоробрував із Всемогутнім.	25 Il levait la main contre Dieu, il osait braver Shaddaï!
26 З випростаною шиєю біг проти нього | захоронений грубими щитами.	26 Il fonçait sur lui la tête baissée, avec un bouclier aux bosses massives.
27 Обличчя його набрякло салом, | боки поросли жиром.	27 Son visage s'était couvert de graisse, le lard s'était accumulé sur ses reins.
28 Він жив у зруйнованих містах, | у домах, де ніхто більше не жив, | бо вони були готові завалитись.	28 Il avait occupé des villes détruites, des maisons inhabitées et prêtes à tomber en ruines;
29 Не забагатіє він, розвіється його достаток, | і не простягнеться його тінь по країні.	29 mais il ne s'enrichira pas, sa fortune ne tiendra pas, il ne couvrira plus le pays de son ombre, (iln'échappera pas aux ténèbres),
30 Він не втече від мороку, | вогонь спалить його ніжне галуззя, | а цвіт його обіб’є вітер.	30 la flamme desséchera ses jeunes pousses, sa fleur sera emportée par le vent.
31 Нехай не покладається на свій зріст високий, | знаємо бо, що то — марнота.	31 Qu'il ne se fie pas à sa taille élevée, car il se ferait illusion.
32 Віття його зів’яне передчасно, | його галуззя не буде зеленіти.	32 Avant le temps se flétriront ses palmes et ses rameaux ne reverdiront plus.
33 Мов виноградина, він скине недоспілі грона | і, наче маслина, цвіт свій зронить.	33 Comme une vigne il secouera ses fruits verts, il rejettera, tel l'olivier, sa floraison.
34 Так! Кодло нечестивого буде безплідне, | і вогонь пожере шатра продажних.	34 Oui, l'engeance de l'impie est stérile, un feu dévore la tente de l'homme vénal.
35 Хто зачав зло, той породить нещастя; | нутро його готує злуду».	35 Qui conçoit la peine engendre le malheur et porte en soi un fruit de déception."