Йова 11

Біблія	NEW JERUSALEM
1 Заговорив Цофар з Наамату й мовив:	1 Zophar of Naamath spoke next. He said:
2 «Чи ж оте багатослів’я не знайде відповіді? | Чи ж за балакуном визнають слушність?	2 Is babbling to go without an answer? Is wordiness a proof of uprightness?
3 Чи ж твоє базікання призведе людей до мовчанки? | Глумитимешся, а ніхто тебе й не застидає?	3 Do you think your talking strikes people dumb, will you jeer with no one to refute you?
4 Ти кажеш: Моя наука ясна, | і чистий я перед очима твоїми.	4 These were your words, 'My conduct is pure, in your eyes I am free of blame!'
5 О, коли б Бог заговорив, | коли б він розтулив уста свої до тебе,	5 Wil no one let God speak, open his lips and give you answer,
6 і показав тобі мудрости тайни, | що над усяке розуміння, | тоді б ти зрозумів, що Бог від тебе вимагає | менше, ніж твоя провина заслужила.	6 show you the secrets of wisdom which put all cleverness to shame? Then you would realise that Godis cal ing you to account for your sin.
7 Чи ж можеш збагнути істоту Божу, | проникнути Вседержителя?	7 Can you claim to fathom the depth of God, can you reach the limit of Shaddai?
8 Вона висока, наче небо! Що вдієш? | Вона глибша Шеолу! Що знаєш?	8 It is higher than the heavens: what can you do? It is deeper than Sheol: what can you know?
9 Довша, ніж земля, її міра, | ширша, ніде море.	9 It would be longer to measure than the earth and broader than the sea.
10 Коли проходить, хто його спинить? | Коли на суд поставить, хто йому заборонить?	10 If he intervenes to close or convoke the assembly, who is to prevent him?
11 Він бо знає людей підлих; | бачить лукавство й має його на увазі.	11 He knows how deceptive human beings are, and he sees their misdeeds too, and marks them wel .
12 Тож так пустоголовий робиться розумним, | як дике осля стає свійським.	12 Hence empty-headed people would do wel to study sense and people who behave like wild donkeysto let themselves be tamed.
13 Якщо скеруєш твоє серце | і простягнеш руки твої до нього,	13 Come, reconsider your attitude, stretch out your hands towards him!
14 як віддалиш від твоїх рук кривду | й не даси неправді жити у твоїм наметі,	14 If you repudiate the sin which you have doubtless committed and do not al ow wickedness to live onin your tents,
15 тоді напевне підведеш обличчя твоє без плями, | стоятимеш твердо, боятися не будеш.	15 you wil be able to raise an unsullied face, unwavering and free from fear,
16 Бо ти біду твою забудеш; | немов про воду, що сплила, ти згадуватимеш про неї.	16 for you wil forget about your misery, thinking of it only as a flood that passed long ago.
17 Життя твоє буде ясніше півдня, | а темнота буде, як ранок.	17 Then begins an existence more radiant than noon, and the very darkness wil be bright as morning.
18 Безпечний будеш, бо матимеш надію, | поглянеш навкруги й покладешся собі безпечно.	18 Confident because there is hope; after your troubles, you wil sleep secure.
19 Ляжеш собі, й ніхто не смітиме тебе лякати, | і багато буде тих, що запобігатимуть у тебе ласки.	19 When you lie down to rest, no one will trouble you, and many wil seek your favour.
20 А очі злих погаснуть, | для них не буде втечі; | надія їхня — чим скорш умерти!»	20 But as for the wicked, their eyes are weary, there is no refuge for them; their only hope is to breathetheir last.