Йова 11

Біблія	BIBLIA
1 Заговорив Цофар з Наамату й мовив:	1 Sofar de Naamat tomó la palabra y dijo:
2 «Чи ж оте багатослів’я не знайде відповіді? | Чи ж за балакуном визнають слушність?	2 ¿No habrá respuesta para el charlatán? ¿por ser locuaz se va a tener razón?
3 Чи ж твоє базікання призведе людей до мовчанки? | Глумитимешся, а ніхто тебе й не застидає?	3 ¿Tu palabrería hará callar a los demás? ¿te mofarás sin que nadie te confunda?
4 Ти кажеш: Моя наука ясна, | і чистий я перед очима твоїми.	4 Tú has dicho: «Es pura mi conducta, a tus ojos soy irreprochable.»
5 О, коли б Бог заговорив, | коли б він розтулив уста свої до тебе,	5 ¡Ojalá Dios hablara, que abriera sus labios para responderte
6 і показав тобі мудрости тайни, | що над усяке розуміння, | тоді б ти зрозумів, що Бог від тебе вимагає | менше, ніж твоя провина заслужила.	6 y te revelara los arcanos de la Sabiduría que desconciertan toda sagacidad! Sabrías entonces que Dios olvida aún parte de tu culpa.
7 Чи ж можеш збагнути істоту Божу, | проникнути Вседержителя?	7 ¿Pretendes alcanzar las honduras de Dios, llegar hasta la perfección de Sadday?
8 Вона висока, наче небо! Що вдієш? | Вона глибша Шеолу! Що знаєш?	8 Más alta es que los cielos: ¿qué harás tú? más honda que el seol: ¿qué puedes tú saber?
9 Довша, ніж земля, її міра, | ширша, ніде море.	9 Más larga que la tierra su amplitud, y más ancha que el mar.
10 Коли проходить, хто його спинить? | Коли на суд поставить, хто йому заборонить?	10 Si él interviene, encarcela y cita a juicio, ¿quién se lo impedirá?
11 Він бо знає людей підлих; | бачить лукавство й має його на увазі.	11 Porque él conoce a los hombres de engaño, ve la iniquidad y atiende a ella.
12 Тож так пустоголовий робиться розумним, | як дике осля стає свійським.	12 El insensato se hará cuerdo cuando un pollino de onagro nazca hombre.
13 Якщо скеруєш твоє серце | і простягнеш руки твої до нього,	13 Pero si tú tu corazón arreglas y tiendes tus palmas hacia él,
14 як віддалиш від твоїх рук кривду | й не даси неправді жити у твоїм наметі,	14 si alejas la iniquidad que hay en tu mano y no dejas que more en tus tiendas la injusticia,
15 тоді напевне підведеш обличчя твоє без плями, | стоятимеш твердо, боятися не будеш.	15 entonces alzarás tu frente limpia, te sentirás firme y sin temor.
16 Бо ти біду твою забудеш; | немов про воду, що сплила, ти згадуватимеш про неї.	16 Dejarás tu infortunio en el olvido como agua pasada lo recordarás.
17 Життя твоє буде ясніше півдня, | а темнота буде, як ранок.	17 Y más radiante que el mediodía surgirá tu existencia, como la mañana será la oscuridad.
18 Безпечний будеш, бо матимеш надію, | поглянеш навкруги й покладешся собі безпечно.	18 Vivirás seguro porque habrá esperanza, aun después de confundido te acostarás tranquilo.
19 Ляжеш собі, й ніхто не смітиме тебе лякати, | і багато буде тих, що запобігатимуть у тебе ласки.	19 Cuando descanses, nadie te turbará, y adularán muchos tu rostro.
20 А очі злих погаснуть, | для них не буде втечі; | надія їхня — чим скорш умерти!»	20 Mas los ojos de los malvados languidecen, todo refugio les fracasa; su esperanza es el último suspiro.