І Макавеїв 7

Torna indietro

Біблія	Biblia Sagrada Católica
¹ Димитрій, син Селевка, утік 151 року з Риму і, прибувши з кількома чоловіками у приморське місто, проголосив себе царем.	¹ No ano cento e cinqüenta e um, Demétrio, filho de Seleuco, escapou de Roma e, com alguns companheiros, alcançou uma cidade marítima onde se proclamou rei.
² Коли він підходив до царського палацу своїх батьків, військо схопило Антіоха та Лісія, щоб привести їх до нього.	² Quando ele entrou no palácio real de seus pais, o exército se apoderou de Antíoco e de Lísias para conduzi-los a ele.
³ Довідавшись про те, він мовив: «Не показуйте мені їхніх облич!»	³ Soube-o o rei e disse: Não me mostreis a sua face.
⁴ І військо їх убило, а на його царськім престолі сів Димитрій.	⁴ E o exército os matou, e Demétrio sentou-se no trono que lhe cabia.
⁵ Прибули до нього всі беззаконні та нечестиві мужі з Ізраїля, з Алкімом, що хотів стати первосвящеником,	⁵ Todos os traidores e os ímpios de Israel achegaram-se dele sob a chefia de Alcimo, que aspirava tornar-se sumo sacerdote.
⁶ й обвинуватили народ перед царем, кажучи: «Юда з братами вигубив усіх твоїх друзів і нас вигнав з нашого краю.	⁶ Acusaram o povo nestes termos: Judas e seus irmãos mataram todos os teus amigos e nos expulsaram de nosso país.
⁷ Тож пошли котрогось мужа, що йому довіряєш; нехай прийде і погляне на усю ту руїну, яку той заподіяв нам і царському краєві, і нехай покарає їх і всіх тих, що їм допомагають.»	⁷ Envia portanto, agora, um homem que possua tua confiança e que venha ver em que triste situação nos puseram, a nós e ao país que pertence ao rei, para castigar a eles e a todos os seus partidários.
⁸ І вибрав цар Вакхида, з царських друзів, що правив по той бік Ріки і був великим вельможею в царстві та вірним цареві,	⁸ O rei escolheu Báquides, um de seus amigos, então governador além do rio, um dos grandes do reino e fiel ao rei. Enviou-o
⁹ і вислав його й нечестивого Алкіма, якого назначив первосвящеником і доручив йому помститись на синах Ізраїля.	⁹ com o ímpio Alcimo, a quem destinou o cargo de sumo sacerdote, e deu-lhe ordem de tomar vingança dos filhos de Israel.
¹⁰ Пішли вони й прибули з великим військом у Юдею. Вакхид вислав послів до Юди та до його братів з мирними, але підступними словами,	¹⁰ Partiram, pois, e tomaram o caminho do país de Judá com um forte exército, enviando a Judas e seus irmãos palavras de paz capciosas.
¹¹ та вони на його слова не звірилися, бо бачили, що ті прийшли з великим військом.	¹¹ Vendo-os chegar com numerosas tropas, estes não lhes deram ouvido.
¹² Однак, до Алкіма та Вакхида прибув гурток книжників, щоб домагатися справедливої угоди.	¹² Houve todavia um grupo de escribas que foi ter com Alcimo e Báquides, com palavras de justas reivindicações.
¹³ Першими із ізраїльтян були Асідеї, що прийшли до них просити миру.	¹³ Estes assideus, que eram os mais benquistos em Israel, pediam-lhes a paz.
¹⁴ Вони сказали: «Священик з Аронового роду прийшов з військом; він нас не покривдить.»	¹⁴ Diziam entre si: É um sacerdote da raça de Aarão que vem a nós com exército, ele não nos fará mal algum.
¹⁵ Вакхид говорив з ними мирними словами та поклявсь їм, кажучи: «Ми не заподієм ні вам, ні вашим друзям ніякого лиха.»	¹⁵ Alcimo trocou com eles palavras de paz e lhes jurou: Não faremos mal nem a vós, nem a vossos amigos.
¹⁶ Ті повірили йому, а він схопив з них 60 чоловік і вбив їх в один день, згідно з написаним словом:	¹⁶ Acreditaram neles, mas ele apoderou-se de sessenta deles e mandou-os matar no mesmo dia, conforme estava escrito:
¹⁷ «Тіла святих твоїх і кров їхню розлили навкруги Єрусалиму, і нікому було їх поховати.»	¹⁷ Espalharam a carne e o sangue dos teus santos ao redor de Jerusalém, e não havia ninguém para sepultá- los (Sl 78,3).
¹⁸ Страх і жах напав на ввесь народ, що говорив: «Нема в них ні суду, ні правди, бо вони порушили угоду й присягу, що нею присягалися.»	¹⁸ O assombro e o terror apoderou-se do povo, porque se dizia: Não há entre eles nem verdade nem justiça, depois que violaram o pacto e o juramento, que haviam confirmado.
¹⁹ Тоді Вакхид відступив від Єрусалиму і, отаборившись у Визеті, звелів схопити багатьох із тих, що перейшли були до нього, а й деяких з народу, повбивав їх і вкинув у великий колодязь.	¹⁹ Báquides afastou-se de Jerusalém e instalou seu acampamento em Bezet, onde prendeu e lançou numa grande cisterna muitos desertores de seu exército e algumas pessoas do país.
²⁰ Здавши край на Алкіма й зоставивши йому на допомогу військо, Вакхид вернувся до царя.	²⁰ Confiou a terra nas mãos de Alcimo e, deixando-lhe um exército para socorrê-lo, regressou para junto do rei.
²¹ Алкім боровся за первосвященство,	²¹ Entretanto, Alcimo teve que lutar para se impor como sumo sacerdote.
²² і всі ті, що робили заколот у своєму народі, зібрались до нього, захопили юдейську землю й накоїли в Ізраїлі багато лиха.	²² Agrupavam-se ao redor dele todos os perturbadores do povo com os quais ele se tornara senhor da terra de Judá e foi um tempo doloroso para Israel.
²³ Побачив Юда усе те зло, яке Алкім із своїми прибічниками чинив в Ізраїлі, а яке перевищило те, що коїли погани,	²³ Judas viu que o mal que Alcimo e seus cúmplices faziam aos filhos de Israel era pior ainda que o mal praticado pelos gentios.
²⁴ і став обходити всі юдейські місцевості, щоб помститися на мужах, які перебігли до ворога, і не дозволив їм більше робити наскоків на край.	²⁴ Por isso percorreu ele toda a terra da Judéia, até as fronteiras, vingando-se dos traidores e impedindo-lhes a volta ao país.
²⁵ Побачивши, що Юда з помічниками скріпився, Алкім зрозумів, що не зможе їм протистати. Повернувся отже до царя, й оскаржив їх у тяжких злочинах.	²⁵ Vendo Alcimo que Judas com os seus eram mais fortes e reconhecendo sua impotência em lhes resistir, refugiou-se junto do rei e acusou-os dos piores crimes.
²⁶ Тоді цар послав Ніканора, одного з своїх найславніших начальників, що ненавидів Ізраїля і був його ворогом, і наказав йому винищити той народ.	²⁶ O rei enviou Nicanor, general eminente, que detestava e odiava Israel, com a ordem de exterminar esse povo.
²⁷ Прибув Ніканор у Єрусалим з великою силою і вислав до Юди та його братів послів з мирними, але підступними словами, кажучи:	²⁷ Nicanor partiu para Jerusalém com um numeroso exército e mandou levar a Judas e a seus irmãos falsas palavras de paz:
²⁸ «Чого нам битись між собою? Я прийду з невеличким супроводом, щоб вас зустрінути в мирі.»	²⁸ Que não haja guerra entre vós e mim. Chegarei somente com um punhado de homens para te ver, como amigo.
²⁹ Прийшов він до Юди, й обидва вони привітались мирно, але вояки були напоготові, щоб схопити Юду.	²⁹ Com efeito, ele chegou e saudaram-se pacificamente, mas seus soldados se achavam prontos para se lançarem sobre Judas.
³⁰ Довідавсь Юда, що той прийшов із підступом до нього, і, налякавшись, не хотів більше його бачити.	³⁰ Todavia, Judas estava a par dos desígnios pérfidos de Nicanor a afastou-se dele, recusando vê-lo de novo.
³¹ Ніканор же здогадався, що його замисли відкрито, і двигнувся війною проти Юди біля Кафарсаламу.	³¹ Reconheceu Nicanor que seu projeto fora descoberto e propôs a Judas uma batalha perto de Cafarsalama.
³² У Ніканора полягло близько 500 чоловік, а решта втекла в Давидгород.	³² Foram mortos do seu exército quinhentos homens e o resto fugiu para a cidade de Davi.
³³ Після того Ніканор зійшов на Сіон-гору. Кілька священиків із храму й дехто з старших народу вийшли, щоб його привітати мирно й показати йому всепалення, що приносилося за царя.	³³ Após o combate, subiu Nicanor a colina de Sião, e sacerdotes saíram do templo com anciãos do povo, para saudá-lo em espírito de paz, e mostrar-lhe o holocausto que se oferecia pelo rei,
³⁴ Та він, глузуючи, насміхався з них, збезчестив їх, говорив з ними згірдливо	³⁴ mas ele escarnecia deles, dirigia-lhes mofas, desprezava-os e falava-lhes com desdém,
³⁵ й у гніві так поклявсь: «Як Юда з військом не буде сьогодні виданий мені у руки, то, коли повернуся переможцем, спалю дім цей.» І відійшов у великім гніві.	³⁵ jurando em sua ira: Se Judas não me for entregue imediatamente com seu exército, afirmo, logo que estabelecer a paz, retornarei e lançarei fogo a esta casa. Partiu depois todo enfurecido.
³⁶ Священики повернулись і, ставши перед жертовником та святинею, почали плакати, кажучи:	³⁶ Então os sacerdotes entraram, e, em pé diante do altar e do templo, choraram dizendo:
³⁷ «Ти вибрав дім цей, щоб у ньому прикликувано твоє ім’я та щоб він був домом молитви й благання для твого народу.	³⁷ Fostes vós que escolhestes esta casa, para que se invoque nela vosso nome e para que ela seja uma casa de súplicas, de orações pelo vosso povo.
³⁸ Пометися над цим чоловіком та над його військом: нехай від меча вони поляжуть. Згадай їхні богохульства, не дай щоб довше жили.»	³⁸ Tomai vingança desse homem e de seu exército, e que eles caiam sob o golpe da espada. Lembrai-vos de suas blasfêmias e não permitais que eles vivam.
³⁹ І вийшов Ніканор з Єрусалиму й отаборився біля Бетхорону, де приєдналось до нього сирійське військо.	³⁹ Saiu Nicanor de Jerusalém e acampou em Beteron, onde um exército sírio se lhe ajuntou.
⁴⁰ А Юда розташував свій табір — 3000 чоловік — в Адасі й почав молитись:	⁴⁰ Judas acampou em Adasa com três mil homens e começou a rezar nestes termos:
⁴¹ «Коли посли асирійського царя стали богохулити, вийшов твій янгол і вбив 185 000.	⁴¹ Quando os soldados enviados pelo rei da Síria vos blasfemaram, apareceu vosso anjo e matou cento e oitenta e cinco mil homens dentre eles.
⁴² Отак розбий і нині перед нами оце військо, щоб інші знали, що він говорив богохульство на твою святиню. Суди його за його злобою!»	⁴² Do mesmo modo exterminai hoje este exército aos nossos olhos, para que os outros saibam que Nicanor insultou vosso templo, e julgai-o segundo sua perfídia.
⁴³ Тринадцятого дня місяця Адара війська розпочали бій; військо Ніканора було розгромлене, і сам він поліг першим у бою.	⁴³ Chocaram-se os exércitos no dia treze do mês de Adar; o de Nicanor foi vencido e ele foi o primeiro a tombar na luta.
⁴⁴ Побачивши, що Ніканор упав, його вояки кинули зброю й повтікали.	⁴⁴ Assim que as tropas de Nicanor viram que ele fora morto, largaram as armas e fugiram.
⁴⁵ Юдеї цілий день гналися за ними, від Адаси аж до околиць Гезери, і сурмили позаду на сполох.	⁴⁵ Os judeus perseguiram-nos todo o dia desde Adasa até Gazara e fizeram soar as trombetas dos sinais.
⁴⁶ Скрізь, з усіх селищ Юдеї вийшли люди й напали на них, так що завернули їх знову проти погоні. Усі полягли від меча, ніхто з них не лишився.	⁴⁶ E saíram então os habitantes de todas as aldeias da Judéia e dos arredores, para cercar os fugitivos. Estes voltaram de encontro a eles e caíram todos sob a espada. E não sobrou nem mesmo um dentre eles.
⁴⁷ Тоді юдеї захопили перевелику здобич, відтяли Ніканорові голову і праву руку, що її гордо він простягнув був, і принесли в Єрусалим, щоб виставити напоказ.	⁴⁷ Os judeus apoderaram-se de seus despojos e haveres. Cortaram a cabeça de Nicanor e a mão direita que ele orgulhosamente estendera, e suspenderam-nas à vista de Jerusalém.
⁴⁸ Народ був дуже радий і святкував той день, немов великий день радощів.	⁴⁸ Alegrou-se muito o povo que passou aquele dia em grande regozijo.
⁴⁹ І було схвалено святкувати той день щороку тринадцятого Адара.	⁴⁹ Decidiu-se que esse dia seria celebrado a cada ano no dia treze do mês de Adar.
⁵⁰ Юдея на деякий. час зазнала спокою.	⁵⁰ Após isso, a terra de Judá esteve tranqüila durante algum tempo.

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati