І Макавеїв 15

Біблія	BIBLES DES PEUPLES
1 Антіох, син царя Димитрія, вислав з морських островів лист до Симона, священика та юдейського князя, і до всього народу.	1 Le roi Antiocus, fils de Démétrius, envoya depuis les îles de la mer une lettre à Simon, grand prêtre et gouverneur des Juifs, ainsi qu’à toute la nation.
2 А в тому листі стояло ось що: «Цар Антіох Симонові, первосвященикові та князеві, і юдейському народові, привіт!	2 Voici ce qu’on y lisait: “Le roi Antiocus salue Simon, grand prêtre et gouverneur, ainsi que la nation des Juifs.
3 Тому що деякі злочинці захопили царство моїх батьків, то я й вирішив відібрати його назад, щоб завести в ньому порядок, як перше. Для того я стягнув силу війська і наготував військові кораблі.	3 Des bandits se sont emparés du royaume de nos pères, mais je veux le revendiquer pour le rétablir tel qu’il était autrefois. Pour cela j’ai rassemblé des troupes nombreuses et armé beaucoup de bateaux de guerre.
4 Я маю намір висадитись у краю, щоб покарати тих, які зруйнували край наш та спустошили багато міст у моїм царстві.	4 J’ai l’intention de débarquer dans le pays pour me venger de ceux qui ont fait la ruine de notre pays et qui ont dévasté un grand nombre de villes de ce royaume.
5 Тому я нині затверджую за тобою всі пільги, що тобі дали були царі передо мною, а й усі ті дари, які вони були тобі відпустили.	5 Je te confirme donc toutes les remises d’impôts que t’ont accordées les rois qui sont venus avant moi et toutes les autres remises qu’ils t’ont accordées.
6 Я дозволяю тобі бити власні гроші для твого краю.	6 Tu peux frapper monnaie à ton nom dans tout le pays,
7 Єрусалим і храм будуть вільні. Вся зброя, що ти наготував, і всі кріпості, які ти спорудив та які займаєш, залишаться для тебе.	7 Jérusalem et le Temple seront libres, toutes les armes que tu as fabriquées, les forteresses que tu as construites et que tu occupes, resteront en ton pouvoir.
8 Усякий царський довг і все, що будеш винен у царський скарб, відпускається тобі віднині і назавжди.	8 Tout ce qui est dû ou à devoir au trésor royal, te sera remis dès à présent et pour toujours.
9 А як повернемо собі назад наше царство, вкриємо ми тебе, народ твій і храм такою великою славою, що вона, ота ваша слава, розійдеться по всьому світі.»	9 Lorsque nous serons rentrés en possession de notre royaume, nous te comblerons d’honneurs, toi, ta nation et le Temple, si bien que votre gloire brillera sur toute la terre.”
10 Року 174 Антіох вирушив у край батьків своїх, і всі війська пристали до нього, так що з Трифоном зосталося їх мало.	10 Antiocus se mit en route vers le pays de ses pères en l’an 174; toutes les troupes vinrent se ranger autour de lui, si bien qu’il ne resta que peu d’hommes à Tryphon.
11 Антіох розпочав гонитву за ним, та він прибув, утікаючи, у Дору, що на морі,	11 Le roi Antiocus se lança à sa poursuite et Tryphon s’enfuit à Dora, au bord de la mer.
12 бо знав, що над ним нависло лихо й що військо покинуло його.	12 Il voyait que le malheur s’abattait sur lui et que son armée l’abandonnait.
13 Антіох обложив Дору, маючи при собі 112 000 воїнів і 8000 кінноти.	13 Antiocus vint camper devant Dora avec 120 000 hommes et 8 000 cavaliers.
14 Він оточив місто тоді, як кораблі підпливли з моря, і натискав на місто з суші й з моря, не даючи нікому ні вийти, ні ввійти.	14 Il assiégea la ville pendant que ses bateaux faisaient le blocus du côté de la mer, il l’encercla et par terre et par mer et ne laissa plus personne entrer ni sortir.
15 Тим часом Нуменій з тими, що були з ним, повернувся з Риму з листами до царів і до країв. Ось що там стояло:	15 De Rome arrivèrent alors Numémius et ses compagnons avec des lettres pour les rois et les pays. Voici ce qu’on y lisait:
16 «Люцій, римський консул, цареві Птолемеєві, привіт!	16 “Lucius, consul de Rome, salue le roi Ptolémée.
17 Юдейські посли прибули до нас як наші друзі й союзники, щоб відновити стару дружбу й союз, — їх вислав Симон первосвященик і народ юдейський, —	17 Le grand prêtre Simon et le peuple juif ont envoyé des ambassadeurs auprès de nous comme amis et alliés, pour renouveler l’ancienne amitié et l’ancienne alliance.
18 і принесли з собою золотий щит вагою 1000 мін.	18 Ils ont apporté un bouclier d’or de plus de 500 kilos,
19 Отож, ухвалили ми написати царям та країнам, щоб не завдавали їм зла, не нападали на них, ні на їхні міста, ні на їхній край, та не вступали в союз із тими, що будуть з ними воювати.	19 c’est pourquoi il nous a paru bon d’écrire aux rois et aux pays de ne pas leur faire de tort, de ne pas les attaquer, de respecter leurs villes et leur pays, et de ne pas apporter d’aide à ceux qui voudraient leur faire la guerre.
20 Ми згодилися прийняти від них щит.	20 Il nous a paru bon de recevoir leur bouclier.
21 Коли ж деякі злочинці втекли зо свого краю до вас, видайте їх Симонові первосвященикові, щоб покарав їх за їхнім законом.»	21 En conséquence, si de mauvais sujets s’enfuient de leur pays dans le vôtre, livrez-les au grand prêtre Simon pour qu’il les punisse selon leurs lois.”
22 Те саме написав консул цареві Димитрієві, Атталові, Аріяратові, Арсакові	22 On envoya la même lettre au roi Démétrius, à Attale, à Ariarate, à Arsace -
23 та до всіх країв, до Сампсаму, до спартанців, до Делосу, до Мендоси, до Сікіони, до Карії, до Самосу, до Памфілії, до Лікії, до Галікарнасу, до Родосу, до Фаселіди, до Косу, до Сіде, до Араду, до Гортини, до Кніду, до Кіпру та до Кирени.	23 et à tous les pays: à Sampsamé, aux Spartiates, à Délos, à Myndos, à Sicione, en Carie, à Samos, en Pamphylie, en Lycie, à Halicarnasse, à Rhodes, à Fasélis, à Cos, à Sidé, à Arados, à Gortyne, à Cnide, à Chypre et à Cyrène.
24 І відпис цього передав Симонові первосвященикові.	24 On fit une copie de ces lettres pour le grand prêtre Simon.
25 Цар Антіох розташувався табором перед Дорою, кидаючи ввесь час на неї військові загони й вживаючи облогових машин. Він замкнув у ній Трифона, так, що той не міг ні вийти, ні ввійти.	25 Le roi Antiocus attaqua le quartier neuf de Dora. Ses hommes avancèrent peu à peu, puis ils construisirent des machines de siège; il assiégea Tryphon si bien que l’on ne pouvait plus ni entrer ni sortir.
26 Симон послав йому на допомогу 2000 добірних вояків, срібла, золота й відповідного знаряддя,	26 Simon lui envoya 2 000 de ses meilleurs guerriers pour l’appuyer, avec de l’argent, de l’or, et beaucoup de matériel.
27 та цар не захотів того прийняти; ба більше, він навіть зробив нечинним усе те, що був уклав з ним перше, і поставився до нього інакше.	27 Mais le roi ne voulut pas les recevoir: bien plus, il annula tous les engagements qu’il avait pris autrefois avec Simon et changea d’attitude envers lui.
28 Послав до нього Атенобія, одного з своїх друзів, щоб той повідомив його словами: «Ви зайняли Яффу, Гезеру і кріпость у Єрусалимі, міста царства мого;	28 Il lui envoya Athénobius, un de ses Amis, pour discuter avec lui: “Vous occupez Joppé, faisait-il dire, Gazer et la Citadelle de Jérusalem, qui sont des villes de mon royaume.
29 спустошили їхні землі, наробили у краю великої шкоди й захопили багато місць у моїм царстві,	29 Vous en avez ravagé les environs, vous avez ruiné le pays et vous vous êtes rendus maîtres de beaucoup de cités dans mes États.
30 Поверніть тепер назад міста, які ви зайняли, і податки з місцевостей, що ви захопили поза межами Юдеї.	30 Maintenant donc, rendez-nous les villes que vous avez prises et les impôts des cités que vous avez soumises en dehors du territoire de la Judée.
31 А як ні, то дайте замість того 500 талантів срібла, а за шкоду, якої ви накоїли, і за податки з міст других 500 талантів, інакше підемо на вас війною.»	31 Sinon, donnez 500 talents d’argent à leur place et 500 autres pour les ravages que vous avez commis et pour les impôts que devaient ces cités. Si vous ne le faites pas, nous partirons en guerre contre vous.”
32 Прибув Атенобій, царський друг, у Єрусалим і як побачив Симона, його креденець із золотим та срібним посудом і численну челядь, був здивований. Переказав він йому царські слова,	32 Lorsque Athénobius, Ami du roi, arriva à Jérusalem, il vit la richesse de Simon, le buffet couvert de vases d’or et d’argent et le luxe qui l’entourait. Il en fut stupéfait. Quand il rapporta les paroles du roi,
33 а Симон відрік на те: «Ані землі чужої ми не захопили, ані добра чужого ми не забрали, лише спадщину батьків наших, що колись була несправедливо забрана нашими ворогами.	33 Simon lui répondit: “Nous n’avons pas conquis une terre étrangère, nous ne nous sommes pas emparés des biens d’autrui, mais c’est l’héritage de nos pères qui avait été volé pour un temps par nos ennemis.
34 Ми при слушній нагоді відібрали назад спадщину батьків наших.	34 L’occasion étant favorable, nous en avons profité pour reprendre l’héritage de nos pères.
35 Що ж до Яффи та Гезери, які ти вимагаєш, то вони накоїли великої шкоди нашому народові та краєві нашому, — та все ж ми за них дамо 100 талантів.»	35 Joppé et Gazer que tu réclames, sont deux villes qui ont fait beaucoup de tort à notre peuple et à notre pays; aussi nous ne donnerons pour elles que 100 talents.” Athénobius ne répondit rien,
36 Той не відповів йому на це ні слова, а розгніваний, повернувся до царя й переповів йому тую мову, а й про славу Симона й про все, що бачив, тож цар і скипів великим гнівом.	36 mais il repartit furieux vers le roi et lui rapporta la réponse de Simon. Il parla de sa richesse et de tout ce qu’il avait vu, et cela mit le roi dans une grande colère.
37 Тим часом Трифон сів на корабель і втік в Ортосію.	37 Tryphon s’était enfui sur un bateau à Orthosia.
38 Тоді цар настановив Кендебея верховним начальником приморської смуги й доручив йому піше та кінне військо.	38 Le roi choisit alors Kendébée comme gouverneur de la zone maritime et lui confia une armée de fantassins et de cavaliers.
39 Він наказав йому розташуватись табором проти Юдеї, звелів побудувати Кедрон, укріпити його ворота й вести війну з народом, тоді як сам пустивсь у погоню за Трифоном.	39 Il lui ordonna d’établir son camp face à la Judée, de reconstruire Kédron, de renforcer ses portes et de combattre le peuple; de son côté le roi allait poursuivre Tryphon.
40 Кендебей прибув у Ямнію й почав мордувати народ, робити наскоки на Юдею, брати в полон людей і вбивати.	40 Kendébée se rendit à Jamnia et commença d’inciter le peuple à faire des expéditions en Judée, à faire des massacres et à ramener des prisonniers.
41 Він збудував Кедрон і поставив там комонних і звичайне військо, щоб вони, виходивши (вряди-годи), пильнували дороги в Юдеї, як то йому повелів був цар.	41 Il fortifia Kédron, il y plaça des cavaliers et des fantassins qui partaient en expédition et patrouillaient sur les routes de Judée comme le roi le lui avait demandé.