І Макавеїв 11

Біблія	JERUSALEM
1 Єгипетський цар зібрав численні війська, як пісок при березі моря, і силу суден, і шукав як би підступом заволодіти царством Олександра, щоб приєднати його до свого царства.	1 Le roi d'Egypte rassembla des forces nombreuses comme le sable qui est sur le bord de lamer, ainsi que beaucoup de vaisseaux, et il chercha à s'emparer par ruse du royaume d'Alexandre pour l'ajouter àson propre royaume.
2 Він вирушив у Сирію з мирними словами, і мешканці міст робили йому вхід вільним і виходили йому назустріч, бо такий був наказ від Олександра — виходити йому назустріч, він бо був його зятем.	2 Il s'en vint en Syrie avec des paroles de paix, les gens des villes lui ouvraient leurs portes etvenaient à sa rencontre parce que l'ordre du roi Alexandre était de le recevoir, car il était son beau-père.
3 Та Птолемей, як тільки входив у якесь місто, лишав у кожнім військо як залогу.	3 Mais dès qu'il entrait dans les villes, Ptolémée casernait des troupes en garnison dans chaqueville.
4 Коли він зблизився до Азоту, йому показано спалений Храм Дагона, Азот і його околиці в руїнах, порозкидані трупи, а деякі з них попалені під час війни, — а їх навалено цілі купи по дорозі, де він проходив.	4 Lorsqu'il approcha d'Azôtos, on lui montra le sanctuaire de Dagôn incendié, Azôtos et sesenvirons ravagés, les cadavres épars, et les restes calcinés de ceux que Jonathan avait brûlés dans la guerre, carils en avaient fait des tas sur le parcours du roi.
5 Цареві оповіли все, що вчинив Йонатан, щоб його оганьбити, та він мовчав.	5 Et ils racontèrent au roi ce qu'avait fait Jonathan pour qu'il le blâmât, mais le roi garda lesilence.
6 Йонатан вийшов назустріч цареві в Яффу з великою пишністю, і вони привіталися взаємно й там переночували.	6 Et Jonathan vint à la rencontre du roi à Joppé avec apparat, ils échangèrent des salutations etcouchèrent en ce lieu.
7 Потім Йонатан випровадив царя аж до річки, що зветься Елевтер, і повернувся в Єрусалим.	7 Jonathan accompagna le roi jusqu'au fleuve appelé Eleuthère, puis revint à Jérusalem.
8 Цар Птолемей опанував містами, що при морі, аж до приморської Селевкії, а й лихе намислив супроти Олександра.	8 Quant au roi Ptolémée, il se rendit maître des villes de la côte jusqu'à Séleucie-sur-Mer; ilméditait de mauvais desseins contre Alexandre.
9 Тому й вислав послів до царя Димитрія з такими словами: «Нум лишень, укладімо союз між собою: я дам тобі мою дочку, що була за Олександром, то й будеш царювати над царством твого батька,	9 Il envoya des ambassadeurs au roi Démétrius pour lui dire: "Viens, concluons ensemble untraité: je te donnerai ma fille que possède Alexandre et tu régneras sur le royaume de ton père.
10 бо я розкаявся, що видав мою дочку за нього, він бо шукав мене убити.»	10 Je me repens de lui avoir donné ma fille, car il a cherché à me tuer."
11 Так обмовляв його, бо зазіхав на його царство,	11 Il lui reprochait cela parce qu'il convoitait son royaume.
12 і, забравши в нього свою дочку, дав її Димитрієві, і розірвав з ним, і стала явною їхня ворожнеча.	12 Ayant enlevé sa fille, il la donna à Démétrius; il changea d'attitude avec Alexandre et leurinimitié devint manifeste.
13 Птолемей увійшов в Антіохію й вклав собі на голову корону Азії, тож мав на собі дві корони: Єгипту й Азії.	13 Ptolémée fit son entrée à Antioche et ceignit le diadème de l'Asie, de sorte qu'il mit à sonfront deux diadèmes, celui d'Egypte et celui d'Asie.
14 А Олександер був у ту пору в Килікії, бо люди тих країв повстали проти нього.	14 Le roi Alexandre se trouvait en Cilicie en ce temps-là, parce que les gens de cette contrées'étaient révoltés.
15 Почувши про все те, Олександер виступив проти Птолемея на битву. Птолемей теж вирушив йому назустріч із сильним військом і присилував його до втечі.	15 Alexandre, instruit de tout cela, s'avança contre lui pour livrer bataille; Ptolémée de soncôté se mit en mouvement, marcha à sa rencontre avec une forte armée et le mit en fuite.
16 І втік Олександер в Арабію, щоб там знайти притулок, але що Птолемей став переможцем,	16 Alexandre s'enfuit en Arabie pour y trouver un refuge, et le roi Ptolémée triompha.
17 то араб Завдієл відтяв Олександрові голову й послав Птолемеєві.	17 L'Arabe Zabdiel trancha la tête d'Alexandre et l'envoya à Ptolémée.
18 Та по трьох днях помер і Птолемей, а залогу, що він був розставив по твердинях, вибили ті, хто жили у твердинях.	18 Le roi Ptolémée mourut le surlendemain et les Egyptiens qui étaient dans ses places fortesfurent tués par les habitants de celles-ci.
19 Отак 167 року Димитрій став царем.	19 Démétrius devint roi en l'année 167.
20 Того часу Йонатан зібрав юдеїв, щоб відвоювати кріпость, що в Єрусалимі, і виставив проти неї силу споруд.	20 En ces jours-là, Jonathan réunit ceux de la Judée pour attaquer la Citadelle qui est àJérusalem et ils dressèrent contre elle de nombreuses machines.
21 Деякі нечестивці, ненависники власного народу, пішли до царя й оповіли йому, що Йонатан облягав твердиню.	21 Alors des gens haïssant leur nation, des vauriens, s'en allèrent trouver le roi pour luiannoncer que Jonathan faisait le siège de la Citadelle.
22 Почувши про те, цар розгнівався, а розвідавшись добре, негайно двигнувся, прибув у Птолемаїду й звідти письмово звелів Йонатанові зняти облогу й чимдуж прибути до нього у Птолемаїду на нараду.	22 A cette nouvelle, le roi fut irrité et, aussitôt averti, il partit sans retard et vint à Ptolémaïs. Ilécrivit à Jonathan de cesser le siège et de venir le trouver pour conférer avec lui à Ptolémaïs le plus vite possible.
23 На звістку про це, Йонатан звелів далі провадити облогу, а сам, вибравши з Ізраїля старших та священиків, удався на небезпеку.	23 Dès qu'il eut reçu cet avis, Jonathan ordonna de poursuivre le siège, choisit pourcompagnons des anciens d'Israël et des prêtres, et se livra lui-même au danger.
24 Взяв він із собою срібла, золота, одежі й силу інших дарунків і пустився в дорогу до царя в Птолемаїду й знайшов ласку в нього.	24 Prenant avec lui de l'argent, de l'or, des vêtements et autres cadeaux en quantité, il se renditauprès du roi à Ptolémaïs et trouva grâce à ses yeux.
25 Деякі зрадники власного народу підняли на нього скаргу,	25 Certains mécréants de la nation portaient contre lui des accusations,
26 та цар учинив з ними так, як його попередники, й вивищив його над усіма своїми друзями.	26 mais le roi agit avec lui comme avaient agi ses prédécesseurs et il l'exalta en présence detous ses amis.
27 Він затвердив за ним первосвященство й усі інші привілеї, які той раніше мав, і зачислив його між своїх перших друзів.	27 Il lui confirma la grand-prêtrise et toutes les autres distinctions qu'il avait auparavant, et ille fit compter parmi les premiers amis.
28 Йонатан попросив у царя звільнити від податків Юдею, три округи й Самарію, та обіцяв йому 300 талантів.	28 Jonathan demanda au roi d'exempter d'impôts la Judée, ainsi que les trois toparchies de laSamaritide, lui promettant en retour 300 talents.
29 Цар згодився й написав про те все Йонатанові листа, що звучав так:	29 Le roi consentit et écrivit à Jonathan sur tout ceci une lettre tournée de cette manière:
30 «Цар Димитрій братові Йонатанові та юдейському народові, привіт!	30 "Le roi Démétrius à Jonathan, son frère, et à la nation des Juifs, salut.
31 Ми посилаємо також і вам відпис листа, який ми були написали відносно вас до Ластена, нашого родича, щоб і ви про нього знали:	31 La copie de la lettre que nous avons écrite à votre sujet à Lasthène notre parent, nous vousl'adressons aussi afin que vous en preniez connaissance:
32 Цар Димитрій батькові Ластенові, привіт!	32 Le roi Démétrius à Lasthène, son père, salut.
33 Ми постановили творити добро юдейському народові, нашим друзям, що зберігають все, що справедливе супроти нас, за їхню доброзичливість до нас	33 A la nation des Juifs qui sont nos amis et observent ce qui est juste envers nous, noussommes décidés à faire du bien à cause des bons sentiments qu'ils ont à notre égard.
34 Тому ми поступаємось їм землею юдейською і трьома округами: Афаїремою, Ліддою та Ратаміном, що були відділені від Самарії й додані до Юдеї, разом із землями, що до них належать. Всім тим, хто жертвують у Єрусалимі, ми відпускаємо побори, що їх раніше цар брав з них щороку, з того, що земля родить і що дерева приносять.	34 Nous leur confirmons et le territoire de la Judée et les trois nomes d'Aphéréma, de Lyddaet de Ramathaïm. Ils ont été ajoutés de la Samarie à la Judée, ainsi que toutes leurs dépendances, en faveur detous ceux qui sacrifient à Jérusalem, en échange des redevances régaliennes que le roi y percevait auparavantchaque année sur les produits de la terre et les fruits des arbres.
35 Так само й інші націнки, десятини й податки, що нам належаться, за солонці, за корони, — ми їм віднині все даруємо.	35 Quant aux autres droits que nous avons sur les dîmes et les impôts qui nous reviennent, surles marais salants et les couronnes qui nous étaient dues, à dater de ce jour nous leur en faisons remise totale.
36 Ані одного з тих привілеїв віднині на все майбутнє не може бути назад відібрано.	36 Il ne sera dérogé en rien à toutes ces faveurs, désormais et en aucun pays.
37 Отож, сьогодні звеліть зробити відпис усього цього й дайте його Йонатанові та виставте на святій горі на видному місці.»	37 Ayez donc soin d'en faire une copie qui soit donnée à Jonathan et placée sur la montagnesainte en un lieu apparent."
38 Побачивши, що край утихомирився та що ніхто не чинив йому опору, цар Димитрій відпустив свої війська, кожне на своє місце, крім чужоземних сил, що їх набрав був з поганських островів. Тому всі вояки, що він мав від батьків, були йому ворожі.	38 Le roi Démétrius, voyant que le pays était en repos sous sa direction et que rien ne luioffrait de résistance, renvoya toute son armée, chacun dans son foyer, sauf les forces étrangères qu'il avaitrecrutées dans les îles des nations. Aussi toutes les troupes qu'il tenait de ses pères se mirent à le haïr.
39 Тоді Трифон, один з давніх прибічників Олександра, побачивши, що війська нарікають на Димитрія, пішов до араба Імалкуе, який виховував Антіоха, молодого сина Олександра,	39 Or Tryphon, ancien partisan d'Alexandre, s'apercevant que toutes les troupes murmuraientcontre Démétrius, se rendit chez Iamlikou l'Arabe qui élevait Antiochus, le jeune fils d'Alexandre.
40 і став наполягати, щоб той видав йому хлопця — зробити його царем замість його батька. Він оповів йому й про все, що зробив був Димитрій, і про ворожнечу, яку його війська мали і супроти нього. Пробув він там чимало днів.	40 Il lui demandait avec insistance de lui livrer l'enfant pour qu'il régnât à la place de sonpère. Il le mit au courant de tout ce qu'avait ordonné Démétrius et de la haine que lui portaient ses armées. Ilresta là de longs jours.
41 Тим часом Йонатан послав сказати цареві Димитрієві, щоб усунув залоги з кріпости в Єрусалимі та з інших кріпостей, вони бо воювали з Ізраїлем.	41 Cependant Jonathan envoyait demander au roi Démétrius de faire sortir de la Citadelle deJérusalem et des autres forteresses leurs garnisons toujours en guerre avec Israël.
42 Димитрій вислав до Йонатана таку відповідь: «Зроблю для тебе й для твого народу не тільки це, але й славою тебе і твій народ укрию, як матиму нагоду.	42 Démétrius envoya dire à Jonathan: "Non seulement je ferai cela pour toi et pour ta nation,mais je te comblerai d'honneurs ainsi que ta nation dès que j'en trouverai l'occasion favorable.
43 Тим часом ти зробиш добре, якщо вишлеш мені мужів на підмогу, бо всі мої війська від мене відступилися.»	43 Pour le moment tu ferais bien d'expédier des hommes à mon secours, car toutes mesarmées ont fait défection."
44 І вислав йому Йонатан в Антіохію 3000 відважних мужів; прибули вони до царя, і він був вельми радий з того.	44 Jonathan lui envoya à Antioche 3.000 hommes aguerris; quand ils arrivèrent chez le roi,celui-ci se réjouit de leur venue.
45 Але городяни зібрались в середині міста, — близько 120 000 — і хотіли вбити царя,	45 Les gens de la ville se massèrent au centre de la ville au nombre de près de 120.000 dansl'intention de faire périr le roi.
46 що втік у палац, тоді як вони зайняли виходи з міста й розпочали битву.	46 Celui-ci se réfugia dans le palais tandis que les citadins occupaient les rues de la ville etcommençaient l'attaque.
47 Тут цар покликав юдеїв на допомогу, що й зібрались разом усі до одного; і розсипались по місті, вбили в той день зо 100000,	47 Aussi le roi appela-t-il à son aide les Juifs, qui se rassemblèrent tous auprès de lui, pour serépandre à travers la ville et y tuer ce jour-là jusqu'à 100.000 habitants.
48 підпалили місто, набравши того дня великої добичі, — тож врятували царя.	48 Ils incendièrent la ville, faisant en même temps un butin considérable: c'est ainsi qu'ilssauvèrent le roi.
49 Тоді мешканці міста, побачивши, що юдеї господарювали в місті як хотіли, занепали на дусі й заблагали царя, кажучи:	49 Lorsque les gens de la ville virent que les Juifs s'étaient rendus maîtres de la ville commeils voulaient, ils perdirent courage et firent entendre au roi des cris suppliants.
50 «Подай нам правицю й нехай юдеї перестануть воювати нас і місто.»	50 "Donne-nous la main droite et que les Juifs cessent de combattre contre nous et contre laville!"
51 І кинули на землю зброю, й уклали мир. Отак юдеї, вкривши себе славою перед царем і перед усіма в царстві, повернулися в Єрусалим з великою здобиччю,	51 Ils jetèrent leurs armes et firent la paix. Les Juifs furent couverts de gloire en présence duroi et devant tous ceux qui font partie de son royaume. S'étant fait un nom dans ses états, ils revinrent àJérusalem chargés d'un riche butin.
52 а цар Димитрій сів на царському престолі, і край зазнав миру.	52 Le roi Démétrius s'affermit sur le trône royal et le pays fut en repos sous sa direction.
53 Однак, він не дотримав нічого з того, що обіцяв, і змінивсь до Йонатана, не віддячився йому тією доброзичливістю, якої зазнав від нього, ба навіть став його вельми гнобити.	53 Mais il manqua à toutes les paroles données, devint tout autre à l'égard de Jonathan, nereconnut plus les services que celui-ci lui avait rendus et lui infligea mille vexations.
54 Після того Трифон повернувся, а з ним і Антіох, молодий хлопчина, що став царем, поклавши собі на голову корону.	54 Après cela Tryphon revint et avec lui Antiochus, tout jeune enfant, qui commença à régneret ceignit le diadème.
55 Війська, що відпустив був Димитрій, пристали до Антіоха. Вони взяли воювати на Димитрія, і був він розгромлений, і втік.	55 Et toutes les troupes dont Démétrius s'était débarrassé se groupèrent autour de lui et firentla guerre à Démétrius, qui fut mis en fuite et en déroute.
56 Трифон захопив слонів і зайняв Антіохію.	56 Tryphon prit les éléphants et s'empara d'Antioche.
57 Тоді молодий Антіох так написав до Йонатана: «Я потверджую за тобою первосвященство й настановляю тебе над чотирма округами і ти будеш одним із царських друзів.»	57 Le jeune Antiochus écrivit à Jonathan en ces termes: "Je te confirme dans le souverainsacerdoce et je t'établis sur les quatre nomes et veux que tu sois parmi les amis du roi."
58 І вислав йому золоте начиння й столове накриття та дозволив йому пити з золотих кубків, надягати багряницю й носити золоту запинку,	58 Il lui envoyait en même temps des vases d'or et un service de table, lui donnaitl'autorisation de boire dans des coupes d'or, de porter la pourpre et l'agrafe d'or.
59 а брата його Симона настановив начальником краю від Тирських Сходів аж до границь Єгипту.	59 Il institua Simon, son frère, stratège depuis l'Echelle de Tyr jusqu'aux frontières d'Egypte.
60 І вийшов Йонатан і почав проходити через край по той бік ріки та через міста, де війська Сирії збирались до нього на допомогу. Прибув він в Аскалон, де городяни вийшли зо славою йому назустріч.	60 Jonathan partit et se mit à parcourir la Transeuphratène et les cités. Toutes les troupes deSyrie se rangèrent auprès de lui pour combattre avec lui; arrivé à Ascalon, les habitants de la ville vinrent lerecevoir magnifiquement.
61 Звідти пішов у Газу, та мешканці міста замкнули перед ним браму, він же розташував навколо неї облогу і, ограбувавши її, спалив її околиці.	61 Il se rendit de là à Gaza. Gaza ferma ses portes, aussi en fit-il le siège, livrant sa banlieueau feu et au pillage.
62 Тоді мешканці Гази почали просити Йонатана, і він уклав з ними мир. Він узяв від них закладниками синів вельмож їхніх і вислав їх в Єрусалим. Далі пройшов він через край аж до Дамаску.	62 Les gens de Gaza implorèrent Jonathan, qui leur accorda la paix mais prit comme otagesles fils de leurs chefs qu'il envoya à Jérusalem. Il parcourut ensuite la contrée jusqu'à Damas.
63 Довідавсь Йонатан, що військові начальники Димитрія прибули з великим військом у Кедеш, що в Галилеї, щоб примусити його покинути свій намір,	63 Jonathan apprit que les généraux de Démétrius étaient arrivés à Kédès de Galilée avec unenombreuse armée, pour l'écarter de sa charge,
64 і вийшов проти них, а брата свого Симона лишив у краю.	64 et il s'en alla à leur rencontre, tout en laissant son frère Simon dans le pays.
65 Симон обложив Бетсур і, оточивши його, довго воював проти нього.	65 Simon assiégea Bethsour, la combattit durant de longs jours et en bloqua les habitants
66 Мешканці міста почали в нього просити миру, і він його дав їм, та самих вигнав звідти і, захопивши місто, поставив там залогу.	66 qui lui demandèrent de faire la paix, ce qu'il leur accorda. Leur ayant fait évacuer la place,il prit possession de la ville et y plaça une garnison.
67 Йонатан же, що зо своїм військом отаборився був над озером Генезаретським, рано-вранці прибув на Асор-рівнину.	67 De son côté, Jonathan avec son armée était venu camper près des eaux du Gennèsar et degrand matin il atteignit la plaine d'Asor.
68 Аж ось військо чужинців йому назустріч на рівнині, до того й засідка в горах накинулась на нього, (і то тоді, як військо) прямо йшло проти юдеїв;	68 L'armée des étrangers s'avança à sa rencontre dans la plaine, après avoir détaché uneembuscade contre Jonathan dans les montagnes. Tandis que cette armée marchait directement sur les Juifs,
69 ті, що були у засідці, повилазили зо сховищ, і розпочалася битва.	69 les hommes de l'embuscade surgirent de leur cachette et engagèrent le combat.
70 Усі, що були при Йонатані, повтікали; ніхто з них не залишився, крім Маттатії, сина Авесалома, та Юди, сина Халфі, начальника війська.	70 Tous les soldats de Jonathan prirent la fuite, personne ne resta, à l'exception de Mattathias,fils d'Absalom, et de Judas, fils de Chalfi, généraux de ses troupes.
71 Тоді Йонатан розірвав на собі одежу, посипав голову порохом і, помолившись,	71 Alors Jonathan déchira ses vêtements, répandit de la poussière sur sa tête et pria.
72 кинувся знову до бою, розгромив ворога, так що той мусів утікати.	72 Revenu au combat il mit en déroute l'ennemi qui prit la fuite.
73 Тоді ті, що були повтікали від нього, повернулись назад і гналися з ним за ворогом аж до Кедешу, їхнього табору, і там спинились.	73 A cette vue, ceux des siens qui fuyaient retournèrent vers lui et ils poursuivirent ensemblel'ennemi jusqu'à Kédès où était son camp, et eux-mêmes campèrent en ce lieu.
74 Того дня полягло зо 3000 чужинців, і Йонатан повернувся в Єрусалим.	74 Il périt en cette journée-là 3.000 hommes des troupes étrangères et Jonathan retourna àJérusalem.