ІІ Самуїла 7

Біблія	Revised Standard Version Catholic Edition
1 Тепер, коли цар жив у своїм палаці, дав Господь йому спокій від усіх його ворогів навколо,	1 Now when the king dwelt in his house, and the LORD had given him rest from all his enemies round about,
2 тож промовив цар до пророка Натана: «Оце я живу в кедровім палаці, а ковчег Божий стоїть посеред намету!»	2 the king said to Nathan the prophet, "See now, I dwell in a house of cedar, but the ark of God dwells in a tent."
3 І відповів Натан цареві: «Все, що маєш на серці, йди й чини, бо Господь з тобою.»	3 And Nathan said to the king, "Go, do all that is in your heart; for the LORD is with you."
4 Але тієї ж самої ночі прийшло слово Господнє до Натана:	4 But that same night the word of the LORD came to Nathan,
5 «Іди й скажи рабові моєму Давидові: так Господь говорить: Чи ти будуватимеш мені дім на мешкання?	5 "Go and tell my servant David, 'Thus says the LORD: Would you build me a house to dwell in?
6 Бо я не жив у домі від того дня, як вивів синів Ізраїля з Єгипту, й по цей день: я ввесь час ходив у наметі як у житлі.	6 I have not dwelt in a house since the day I brought up the people of Israel from Egypt to this day, but I have been moving about in a tent for my dwelling.
7 Чи я ж за ввесь час той, поки блукав із синами Ізраїля, промовив хоч би слово до котрогось із суддів Ізраїля, яких я призначував пасти мій народ Ізраїля: чому, мовляв, ви не збудуєте мені кедрового дому?	7 In all places where I have moved with all the people of Israel, did I speak a word with any of the judges of Israel, whom I commanded to shepherd my people Israel, saying, "Why have you not built me a house of cedar?"'
8 Оце ж скажи слузі моєму Давидові: так каже Господь Сил: Я взяв тебе від отари з пасовиська, щоб ти був князем над моїм народом, над Ізраїлем.	8 Now therefore thus you shall say to my servant David, 'Thus says the LORD of hosts, I took you from the pasture, from following the sheep, that you should be prince over my people Israel;
9 Я був з тобою всюди, куди ти ходив. Я викорінював усіх твоїх ворогів з-поперед тебе й зробив великим ім’я твоє, як ім’я тих, що найбільші на землі.	9 and I have been with you wherever you went, and have cut off all your enemies from before you; and I will make for you a great name, like the name of the great ones of the earth.
10 Я призначу місце моєму народові Ізраїлеві і насаджу його, й він буде на ньому жити й не зазнає більш тривоги, бо беззаконні не будуть більш його гнобити, як раніше,	10 And I will appoint a place for my people Israel, and will plant them, that they may dwell in their own place, and be disturbed no more; and violent men shall afflict them no more, as formerly,
11 з того часу, як я поставив суддів над моїм народом Ізраїлем. Дам тобі спокій від усіх твоїх ворогів. І оце Господь звіщає тобі, що він збудує тобі дім.	11 from the time that I appointed judges over my people Israel; and I will give you rest from all your enemies. Moreover the LORD declares to you that the LORD will make you a house.
12 А як сповняться твої дні й ти спочинеш з твоїми батьками, я поставлю по тобі твоє потомство, що вийде з твого лона, й утверджу його царство.	12 When your days are fulfilled and you lie down with your fathers, I will raise up your offspring after you, who shall come forth from your body, and I will establish his kingdom.
13 Він збудує дім імені моєму, і я скріплю його царський престіл навіки.	13 He shall build a house for my name, and I will establish the throne of his kingdom for ever.
14 Я буду його батьком, а він буде мені сином; коли ж він провиниться, я покараю його людською різкою й людськими карами:	14 I will be his father, and he shall be my son. When he commits iniquity, I will chasten him with the rod of men, with the stripes of the sons of men;
15 милости ж моєї від нього не відніму, як я відняв її від Саула, якого я відкинув перед тобою.	15 but I will not take my steadfast love from him, as I took it from Saul, whom I put away from before you.
16 Твій дім і твоє царство передо мною повіки існуватиме, і престол твій закріпиться повіки.»	16 And your house and your kingdom shall be made sure for ever before me; your throne shall be established for ever.'"
17 Згідно з тими словами й усіма цими видіннями переказав усе Натан Давидові.	17 In accordance with all these words, and in accordance with all this vision, Nathan spoke to David.
18 Тоді цар Давид увійшов у намет і, сівши перед Господом, промовив: «Хто я, о Господи, мій Владико, і що таке мій дім, що ти привів мене аж до того?	18 Then King David went in and sat before the LORD, and said, "Who am I, O Lord GOD, and what is my house, that thou hast brought me thus far?
19 І то ще мало видалось у твоїх очах, о Господи, мій Владико; ти поширив також обітниці твої на дім твого слуги геть на часи далекі. І ти показав мені грядучі покоління людей, Господи, мій Боже!	19 And yet this was a small thing in thy eyes, O Lord GOD; thou hast spoken also of thy servant's house for a great while to come, and hast shown me future generations, O Lord GOD!
20 Що ще Давид може тобі сказати? Ти знаєш твого слугу, Господи, мій Боже!	20 And what more can David say to thee? For thou knowest thy servant, O Lord GOD!
21 Задля твого слова й з твого серця ти чиниш те, що відкриваєш усю оту велич слузі твоєму.	21 Because of thy promise, and according to thy own heart, thou hast wrought all this greatness, to make thy servant know it.
22 Тим то ти великий єси, Господи, мій Владико, і рівного тобі немає й немає Бога, крім тебе, за всім тим, що ми нашими вухами чули.	22 Therefore thou art great, O LORD God; for there is none like thee, and there is no God besides thee, according to all that we have heard with our ears.
23 Чи ж є якийсь другий народ на світі, як твій народ Ізраїль, народ, єдиний на землі, до якого Бог приходив, щоб його визволити й викупити його для себе як народ, щоб дати йому ім’я, і вчинити задля твоєї землі великі та страшні речі, прогнавши народи і богів з-перед твого народу, що його ти визволив з Єгипту?	23 What other nation on earth is like thy people Israel, whom God went to redeem to be his people, making himself a name, and doing for them great and terrible things, by driving out before his people a nation and its gods?
24 Ти встановив собі твій народ Ізраїля твоїм народом повіки, і ти, Господи, став його Богом.	24 And thou didst establish for thyself thy people Israel to be thy people for ever; and thou, O LORD, didst become their God.
25 А тепер, Господи Боже, держи те слово, що ти мовив про слугу твого й його дім, повіки й зроби так, як мовив.	25 And now, O LORD God, confirm for ever the word which thou hast spoken concerning thy servant and concerning his house, and do as thou hast spoken;
26 Тоді звеличиться повіки твоє ім’я, і тоді скажуть: Господь Сил — Бог над Ізраїлем! І дім слуги твого Давида твердо стоятиме перед тобою.	26 and thy name will be magnified for ever, saying, 'The LORD of hosts is God over Israel,' and the house of thy servant David will be established before thee.
27 Бо то ти, Господи Сил, Боже Ізраїля об’явив твоєму слузі, кажучи: Збудую тобі дім! Тому слуга твій і насміливсь був молитися до тебе в такій молитві.	27 For thou, O LORD of hosts, the God of Israel, hast made this revelation to thy servant, saying, 'I will build you a house'; therefore thy servant has found courage to pray this prayer to thee.
28 Отож, Господи, мій Владико, ти — Бог, і твої слова — правда, й ти дав цю радісну обітницю слузі твоєму.	28 And now, O Lord GOD, thou art God, and thy words are true, and thou hast promised this good thing to thy servant;
29 Зволь же благословити дім слуги твого, щоб він вічно стояв перед тобою, бо ти, Господи, мій Боже, мовив, і твоїм благословенням дім слуги твого буде благословен повіки.»	29 now therefore may it please thee to bless the house of thy servant, that it may continue for ever before thee; for thou, O Lord GOD, hast spoken, and with thy blessing shall the house of thy servant be blessed for ever."