ІІ Самуїла 16
Libro non riconosciuto. Prova con un'abbreviazione valida (es. Gen, Es, Gv, Sal).
Versetti esaminati
| Біблія | Библия Синодальный перевод |
|---|---|
| 1 Ледве перейшов Давид верх гори, аж ось назустріч йому Ціва, Мерібаалів слуга, з парою нав’ючених ослів, що несли на собі двісті буханців хліба, сто в’язанок родзинок, сто спілих плодів і бурдюк вина. | 1 Когда Давид немного сошел с вершины горы, вот встречается ему Сива, слуга Мемфивосфея, с парою навьюченных ослов, и на них двести хлебов, сто связок изюму, сто связок смокв и мех с вином. |
| 2 Давид і спитав у Ціви: «Навіщо воно в тебе?» Ціва відказав: «Осли для царського двору до їзди, хліб і спілі плоди на харч прислузі а вино на пиття потомленим у пустині.» | 2 И сказал царь Сиве: для чего это у тебя? И отвечал Сива: ослы для дома царского, для езды, а хлеб и плоды для пищи отрокам, а вино для питья ослабевшим в пустыне. |
| 3 І питає цар: «А де ж син твого пана?» Ціва відказав цареві: «Он він зостався в Єрусалимі, бо подумав собі: сьогодні дім Ізраїлів віддасть мені батьківське царство.» | 3 И сказал царь: где сын господина твоего? И отвечал Сива царю: вот, он остался в Иерусалиме и говорит: теперь-то дом Израилев возвратит мне царство отца моего. |
| 4 Тоді Давид сказав до Ціви: «Дивись, усе тепер твоє, що належало Мерібаалові.» Ціва каже: «Кланяюсь тобі, щоб й надалі знаходив ласку у твоїх очах, царю, мій пане!» | 4 И сказал царь Сиве: вот тебе все, что у Мемфивосфея. И отвечал Сива, поклонившись: да обрету милость в глазах господина моего царя! |
| 5 Коли цар Давид прибув у Бахурім, був там чоловік із Саулової родини на ім’я Семей, Герів син. Він вийшов і проклинав, | 5 Когда дошел царь Давид до Бахурима, вот вышел оттуда человек из рода дома Саулова, по имени Семей, сын Геры; он шел и злословил, |
| 6 кидаючи камінням на Давида та на слуг царя Давида, його ж військо й усі витязі були праворуч і ліворуч від нього. | 6 и бросал камнями на Давида и на всех рабов царя Давида; все же люди и все храбрые были по правую и по левую сторону [царя]. |
| 7 І говорив Семей, проклинаючи: «Геть, геть, мужу крови, мерзеннику! | 7 Так говорил Семей, злословя его: уходи, уходи, убийца и беззаконник! |
| 8 Повернув на тебе Господь усю кров Саулового дому, що ти замість нього зробивсь царем. Дав Господь царство в руки Авесалома, твого сина. А тепер упало на тебе нещастя, бо ти чоловік крови!» | 8 Господь обратил на тебя всю кровь дома Саулова, вместо которого ты воцарился, и предал Господь царство в руки Авессалома, сына твоего; и вот, ты в беде, ибо ты--кровопийца. |
| 9 Тоді Авішай, син Церуї, каже до царя: «Чого ж то оцей здохлий собака проклинає мого пана-царя? Дозволь мені піти й стяти йому голову.» | 9 И сказал Авесса, сын Саруин, царю: зачем злословит этот мертвый пес господина моего царя? пойду я и сниму с него голову. |
| 10 Та цар відказав: «Що мені й вам сини Церуї? Якщо проклинає, бо Господь сказав йому: Проклинай Давида, — то хто може йому сказати: чому ти так робиш?» | 10 И сказал царь: что мне и вам, сыны Саруины? пусть он злословит, ибо Господь повелел ему злословить Давида. Кто же может сказать: зачем ты так делаешь? |
| 11 І каже Давид до Авішая і до всіх своїх слуг: «Дивіться, ось мій син, що вийшов з мого тіла, наставився на моє життя, то скільки більше оцей веніяминянин? Лишіть його, нехай проклинає, бо це Господь звелів йому. | 11 И сказал Давид Авессе и всем слугам своим: вот, если мой сын, который вышел из чресл моих, ищет души моей, тем больше сын Вениамитянина; оставьте его, пусть злословит, ибо Господь повелел ему; |
| 12 Може, Господь зглянеться на моє горе й віддасть мені добром замість сьогоднішнього прокльону.» | 12 может быть, Господь призрит на уничижение мое, и воздаст мне Господь благостью за теперешнее его злословие. |
| 13 І йшов Давид із своїми людьми дорогою далі, Семей же посувався узгір’ям повз нього та, йдучи, раз-у-раз кляв і жбурляв камінням, здіймаючи куряву. | 13 И шел Давид и люди его [своим] путем, а Семей шел по окраине горы, со стороны его, шел и злословил, и бросал камнями на сторону его и пылью. |
| 14 І прибув Давид і ввесь народ, що був з ним, — стомлені. І там відпочили вони. | 14 И пришел царь и весь народ, бывший с ним, утомленный, и отдыхал там. |
| 15 Авесалом же й усі мужі ізраїльські ввійшли в Єрусалим. І Ахітофел теж був з ним. | 15 Авессалом же и весь народ Израильский пришли в Иерусалим, и Ахитофел с ним. |
| 16 Прийшов Хушай аркій, Давидів приятель, до Авесалома й каже йому: «Нехай живе цар, нехай живе цар!» | 16 Когда Хусий Архитянин, друг Давидов, пришел к Авессалому, то сказал Хусий Авессалому: да живет царь, да живет царь! |
| 17 Авесалом каже до Хушая: «Така твоя вірність до твого приятеля! Чого ж ти не пішов з твоїм приятелем?» | 17 И сказал Авессалом Хусию: таково-то усердие твое к твоему другу! отчего ты не пошел с другом твоим? |
| 18 Хушай відказав Авесаломові: «О ні! Кого вибрав Господь та ввесь цей народ, і всі ці мужі ізраїльські, тому служитиму й при нім зостанусь. | 18 И сказал Хусий Авессалому: нет, кого избрал Господь и этот народ и весь Израиль, с тем и я, и с ним останусь. |
| 19 А втім, кому ж я служитиму? Чи не його ж синові? Як служив твоєму батькові, так служитиму й тобі!» | 19 И притом кому я буду служить? Не сыну ли его? Как служил я отцу твоему, так буду служить и тебе. |
| 20 Тоді Авесалом каже до Ахітофела: «Порадь мені, що чинити.» | 20 И сказал Авессалом Ахитофелу: дайте совет, что нам делать. |
| 21 Ахітофел каже Авесаломові: «Увійди до наложниць твого батька, яких він залишив стерегти палацу, так бо ввесь Ізраїль спізнає, що ти став ненависним твоєму батькові, і скріпляться руки всіх, що з тобою.» | 21 И сказал Ахитофел Авессалому: войди к наложницам отца твоего, которых он оставил охранять дом свой; и услышат все Израильтяне, что ты сделался ненавистным для отца твоего, и укрепятся руки всех, которые с тобою. |
| 22 І нап’яли Авесаломові на покрівлі намет, і Авесалом увійшов до наложниць свого батька на очах усього Ізраїля. | 22 И поставили для Авессалома палатку на кровле, и вошел Авессалом к наложницам отца своего пред глазами всего Израиля. |
| 23 Рада ж, що її в ті дні давав Ахітофел, була така, неначе слово Бога для тих, хто звертався до нього. Такою була всяка Ахітофелева рада так для Давида, як і для Авесалома. | 23 Советы же Ахитофела, которые он давал, в то время [считались], как если бы кто спрашивал наставления у Бога. Таков был всякий совет Ахитофела как для Давида, так и для Авессалома. |