Книга Иова 23

Библия Синодальный перевод	Біблія
1 И отвечал Иов и сказал:	1 Заговорив Іов і мовив:
2 еще и ныне горька речь моя: страдания мои тяжелее стонов моих.	2 «Сьогодні знову гірка моя скарга, | його тяжка рука у мене стогін вириває.
3 О, если бы я знал, где найти Его, и мог подойти к престолу Его!	3 Коли б я знав, де його знайти | щоб доступитись до його престолу!
4 Я изложил бы пред Ним дело мое и уста мои наполнил бы оправданиями;	4 Я впорядив би перед ним розправу, | наповнив би доводами мої уста.
5 узнал бы слова, какими Он ответит мне, и понял бы, что Он скажет мне.	5 Я збагнув би слова відповіді до мене, | я зрозумів би, що він мені сказав би!
6 Неужели Он в полном могуществе стал бы состязаться со мною? О, нет! Пусть Он только обратил бы внимание на меня.	6 Чи сперечався б він на повну силу зо мною? | О ні! Він би тільки до мене прислухався.
7 Тогда праведник мог бы состязаться с Ним, --и я навсегда получил бы свободу от Судии моего.	7 Тоді з ним праведник став би на прю, | і я звільнився б від судді мого назавжди!
8 Но вот, я иду вперед--и нет Его, назад--и не нахожу Его;	8 Та як піду на схід — його немає, | на захід — його не помічаю.
9 делает ли Он что на левой стороне, я не вижу; скрывается ли на правой, не усматриваю.	9 На півночі його шукаю — не бачу, | повернуся на південь — не виджу.
10 Но Он знает путь мой; пусть испытает меня, --выйду, как золото.	10 Він знає мою путь і мою зупинку; | нехай же мене випробує: як золото, я вийду.
11 Нога моя твердо держится стези Его; пути Его я хранил и не уклонялся.	11 Моя нога його сліду трималась; | путі його я пильнував, не відхилявся.
12 От заповеди уст Его не отступал; глаголы уст Его хранил больше, нежели мои правила.	12 Від заповіді уст його не відступав я, | накази уст його ховав у себе в грудях.
13 Но Он тверд; и кто отклонит Его? Он делает, чего хочет душа Его.	13 Призначить він щось, — хто назад поверне? | Чого він забажає, те й зробить.
14 Так, Он выполнит положенное мне, и подобного этому много у Него.	14 Виконує бо свою постанову, | а й ще багато іншого, що в ньому існує.
15 Поэтому я трепещу пред лицем Его; размышляю--и страшусь Его.	15 Тому я перед ним жахаюсь, | подумаю — і його лякаюсь.
16 Бог расслабил сердце мое, и Вседержитель устрашил меня.	16 Бог зламав мій дух, | і налякав мене Всесильний.
17 Зачем я не уничтожен прежде этой тьмы, и Он не сокрыл мрака от лица моего!	17 Бож не від темряви я гину, | і не від пітьми, що вкрила вид мій.»