Segunda Epístola aos Coríntios 2

SAGRADA BIBLIA	Біблія
1 Eu decidi, pois, comigo mesmo não tornar a visitar-vos, para não vos contristar;	1 Я постановив собі не приходити до вас знов у смутку;
2 porque, se eu vos entristeço, como poderia esperar alegria daqueles que por mim foram entristecidos?	2 бо коли я вам завдаю смутку, то хто мене розвеселить, як не той, що зазнає від мене смутку?
3 Se vos escrevi estas coisas foi para que, quando eu chegar, não sinta tristeza precisamente da parte dos que me deviam alegrar. Confio em todos vós que a minha alegria seja a de todos.	3 Тож, написав я те, щоб, прийшовши, не мати смутку від тих, від яких мені належалася б радість; бо я відносно вас певний, що моя радість — радість усіх вас.
4 Foi numa grande aflição, com o coração despedaçado e lágrimas nos olhos, que vos escrevi, não com o propósito de vos contristar, mas para vos fazer conhecer o amor todo particular que vos tenho.	4 З великого бо горя та туги серця написав я вам і крізь ревні сльози — не щоб ви сумували, а щоб знали мою до вас любов надмірну.
5 Se alguém causou tristeza, não me contristou a mim, mas de certo modo - para não exagerar - a todos vós.	5 Коли ж хтось і засмутив, не мене засмутив, але — щоб не перебільшувати — почасти вас усіх.
6 Basta a esse homem o castigo que a maioria dentre vós lhe infligiu.	6 Досить такому тієї кари, яку наклала більшість;
7 Assim deveis agora perdoar-lhe e consolá-lo para que não sucumba por demasiada tristeza.	7 так що, навпаки, краще вам простити та втішити, щоб надто великий смуток не зламав такого.
8 Peço-vos que tenhais caridade para com ele,	8 Тому благаю вас: Покажіть йому любов.
9 Quando vos escrevi, a minha intenção era submeter-vos à prova para ver se éreis totalmente obedientes.	9 На те бо я і написав вам, щоб випробувати вас, чи ви слухняні в усьому.
10 A quem vós perdoais, também eu perdôo. Com efeito, o que perdoei - se alguma coisa tenho perdoado - foi por amor de vós, sob o olhar de Cristo.	10 Кому, отже, прощаєте, то і я прощаю; бо коли я простив, — оскільки мав я щось прощати, — то ради вас зробив те перед обличчям Христовим,
11 Não quero que sejamos vencidos por Satanás, pois não ignoramos as suas maquinações.	11 щоб нам не впасти жертвою сатани, бо задуми його нам добре відомі.
12 Quando cheguei a Trôade para pregar o Evangelho de Cristo, apesar da porta que o Senhor me abriu,	12 Прибув ото я в Троаду, щоб проповідувати Євангелію Христову; та хоч двері були мені відчинені в Господі,
13 o meu espírito não teve sossego, porque não achei o meu irmão Tito. Despedi-me deles e parti para a Macedônia.	13 я не мав спокою для свого духа, бо не знайшов там Тита, брата мого, і, попрощавшися з ними, пішов у Македонію.
14 Mas graças sejam dadas a Deus, que nos concede sempre triunfar em Cristo, e que por nosso meio difunde o perfume do seu conhecimento em todo lugar.	14 А Богові подяка, який у Христі завжди веде нас у своїм переможнім почеті й через нас на кожному місці виливає запахущість свого знання.
15 Somos para Deus o perfume de Cristo entre os que se salvam e entre os que se perdem.	15 Бо ми для Бога — пахощі Христові серед тих, що спасаються, і серед тих, що гинуть.
16 Para estes, na verdade, odor de morte e que dá a morte; para os primeiros, porém, odor de vida e que dá a vida. E qual o homem capaz de uma tal obra?	16 Для одних запах, що від смерти веде до смерти, а для інших — запах, що від життя веде до життя. Хто, отже, здатний до цього?
17 É que, de fato, não somos, como tantos outros, falsificadores da palavra de Deus. Mas é na sua integridade, tal como procede de Deus, que nós a pregamos em Cristo, sob os olhares de Deus.	17 Ми не такі, як багато інших, що торгують словом Божим; ми щиро, ми від Бога говоримо, перед Богом, у Христі.