Livro da Sabedoria 10

SAGRADA BIBLIA	Біблія
1 O primeiro homem, o pai do mundo, que foi criado sozinho, foi a Sabedoria que cuidou dele, tirou-o de seu próprio pecado,	1 Це вона зберегла первозданного батька світу, | скоро він один був створений, | і визволила його з власного падіння
2 e deu-lhe o poder de reinar sobre todas as coisas.	2 та дала йому силу над усім володіти.
3 E porque o perverso, na sua ira, dela se afastou, pereceu depois de seu furor fratricida.	3 Неправедний же, у своїм гніві відступивши від неї, | загинув від власних братовбивчих лютощів.
4 E estando a terra submersa por causa dele pelo dilúvio, a Sabedoria de novo o salvou, conduzindo o justo num lenho sem valor.	4 А коли через нього земля була залита, | то її знову врятувала мудрість, | провівши праведника на звичайному дереві.
5 E quando as nações unânimes caíram no mal, foi ela que distinguiu o justo, o manteve irrepreensível diante de Deus, e lhe deu a força para vencer sua ternura pelo seu filho.	5 Коли народи змішались у лукавій змові, | вона теж розпізнала праведника й зберегла його бездоганним | перед Богом, зберегла твердим супроти ніжности до сина.
6 Foi ela que, quando do aniquilamento dos ímpios, salvou o justo, subtraindo-o ao fogo que descera sobre a Pentápole,	6 Вона, коли безбожні гинули, врятувала праведника | — втікача від вогню, який упав на П’ятимістя.
7 cuja perversidade ainda no presente é testemunhada por uma terra fumegante e deserta, onde as árvores carregam frutos incapazes de amadurecer, e onde está erigida uma coluna de sal, memorial de uma alma incrédula.	7 І на свідоцтво їхнього зіпсуття | диміє ще й тепер суха пустеля: | кущі приносять плоди, які не дозрівають, | і пам’ятником душі-невіри стоїть стовп соляний.
8 Porque aqueles que desprezaram a Sabedoria, não somente se prejudicaram em ignorar o bem, mas ainda deixaram aos homens um testemunho de sua loucura, para que seus pecados não fossem esquecidos.	8 Вони бо, ухилившись від мудрости, | не тільки собі пошкодили, не пізнавши блага, | але й полишили для живих пам’ятник безглуздя, | щоб не могло зостатись у тайні те, як вони згрішили,
9 Quanto aos que a honram, a Sabedoria os liberta de sofrimentos;	9 мудрість же слуг своїх від клопотів урятувала.
10 foi ela que guiou por caminhos retos o justo que fugia à ira de seu irmão; mostrou-lhe o reino de Deus, e deu-lhe o conhecimento das coisas santas; ajudou-o nos seus trabalhos, e fez frutificar seus esforços;	10 Вона праведника, що втікав від гніву брата, | вела простими стежками, | царство Боже йому вказала; | дала йому знання святих речей, | спомагала його у злиднях | і помножила трудів його дорібок.
11 cuidou dele contra ávidos opressores e o fez conquistar riquezas;	11 Проти скупих гнобителів була при ньому | і його збагатила.
12 ela o protegeu contra seus inimigos e o defendeu dos que lhe armavam ciladas; e no duro combate, deu-lhe vitória, a fim de que ele soubesse quanto a piedade é mais forte que tudo.	12 Вона зберегла його від ворогів, | захистила від тих, що на нього зазіхали; | в тяжкім бою нагородила його, | щоб знав, що благочестя сильніше над усе.
13 Ela não abandonou o justo vendido, mas preservou-o do pecado.	13 Вона не покинула проданого праведника, | а від гріха його врятувала.
14 Desceu com ele à prisão, e não o abandonou nas suas cadeias, até que lhe trouxe o cetro do reino e o poder sobre os que o tinham oprimido; revelou-lhe a mentira de seus acusadores, e conferiu-lhe uma glória eterna.	14 Зійшла з ним у темницю | і не полишила його в кайданах, | аж поки йому не піднесла царське берло і владу над тими, що гнобили його; тих, що його винуватили, брехунами виявила, | для нього ж здобула невмирущу славу.
15 Foi ela que livrou das nações que o tiranizavam, o povo santo e a raça irrepreensível;	15 Вона увільнила від гнобителів народу | люд святий, потомство бездоганне.
16 entrou na alma do servo de Deus, e se opôs, com sinais e prodígios, a reis temíveis.	16 Увійшла в душу Господнього слуги | і протиставилася страшним царям чудами та знаками.
17 Deu aos santos o galardão de seus trabalhos, conduziu-os por um caminho miraculoso; durante o dia serviu-lhes de proteção, e deu-lhes a luz dos astros, durante a noite.	17 Святим віддала за їхні труди плату, | провадила їх дивним шляхом, | день була для них захистом, | а вночі зоряним світлом.
18 Fê-los atravessar o mar Vermelho, e deu-lhes passagem através da massa das águas,	18 Перевела їх через Червоне море | і провела через велику воду,
19 ao passo que engoliu seus inimigos, e depois os tirou das profundezas do abismo.	19 ворогів їхніх потопила, | їх же викинула з глибини безодні.
20 Também os justos, depois de despojados os ímpios, celebraram, Senhor, vosso santo nome, e louvaram, unidos num só coração, vossa mão protetora,	20 Тому то праведні з безбожних здобич зібрали | і славили, Господи, твоє святе ім’я | й оспівували одноголосно твою оборонну руку.
21 porque a Sabedoria abriu a boca aos mudos, e tornou eloqüente a língua das crianças.	21 Бо мудрість німим уста відкрила | і язики немовлят учинила вимовними.