| 1 Em realidade sabemos que, se a casa terrestre desta nossa morada for desfeita, temos de Deus um edifício, uma casa não feita por mãos humanas, que será eterna nos céus. | 1 Бо знаємо, що коли земне наше житло, намет, розпадається, то маємо будівлю Божу, будинок нерукотворний, вічний на небі. |
| 2 E por isso também suspiramos, no nosso estado atual, por ser revestidos da nossa, habitação celeste, por cima da outra, | 2 Тому в ньому й зідхаємо, бажаючи надягнути поверх того наше небесне житло, |
| 3 se todavia formos encontrados vestidos, e não nus. | 3 якщо будемо ще вдягнені, а не нагі. |
| 4 Realmente nós, que estamos neste tabernáculo, gememos carregados (com o horror natural da morte), porque não queremos ser despojados dele, mas sim revestidos por cima, a fim de que, o que é (em nós) mortal, seja absorvido pela vida (imortal). | 4 Доки ми в цім наметі, — стогнемо під гнітом, бо не хочемо роздягнутися, лише — вдягнутися, аби те, що в нас смертне, було проглинуте життям. |
| 5 Ora, o que nos formou para este destino, foi Deus, que nos deu o penhor do Espírito. | 5 Бог же, що створив нас саме для цього, він дав нам завдаток Духа. |
| 6 Por isso, permanecemos sempre cheios de confiança, sabendo que, enquanto estamos no corpo, nos encontramos longe do Senhor, | 6 Увесь час, отже, ми повні відваги і знаємо, що поки в тілі живемо, перебуваємо далеко від Господа, |
| 7 porque caminhamos (para ele) pela fé, e não pela visão. | 7 — бо ходимо вірою, а не видінням, — |
| 8 Cheios de confiança, temos mais vontade de nos ausentar do corpo e estar presentes ao Senhor. | 8 ми ж відважні й радше воліємо вийти з тіла, щоб жити біля Господа. |
| 9 Por isso, quer no corpo, quer longe dele, esforçamo-nos por lhe agradar, | 9 Тому й намагаємося з усіх сил йому подобатися: чи ми в тілі, чи поза тілом. |
| 10 pois é necessário que todos compareçamos diante do tribunal de Cristo, para que cada um receba o que mereceu, enquanto estava no corpo, bem ou mal. | 10 Всім бо нам треба з’явитися перед судом Христовим, щоб кожний прийняв згідно з тим, що зробив, як був у тілі: чи добре, чи зле. |
| 11 Sabendo, pois, como se deve temer o Senhor, procuramos persuadir disto os homens, mas de Deus somos conhecidos. Espero que também sejamos conhecidos das vossas consciências. | 11 Знаючи, отже, що таке острах Господній, ми переконуємо людей; Богові ж ми стали явні, та надіюся, що й у ваших сумліннях ми — явні. |
| 12 Não vimos recomendar-nos novamente a vós, mas dar-vos ocasião de vos gloriardes em nós, para terdes que dizer aos que se gloriara da aparência e não do que está no coração. | 12 Не хочемо самих себе вам знову поручати, але даємо вам нагоду хвалитися нами, щоб ви мали що відповісти тим, які хваляться видимим, — не тим, що в серці. |
| 13 Com efeito, se somos arrebatados fora de nós, é por Deus; se somos razoáveis, é por vós. | 13 Бо коли ми не при собі, то для Бога; а коли розсудливі, то для вас. |
| 14 Sim, o amor de Cristo nos constrange, considerando nós que, se um morreu por todos, todos pois morreram; | 14 Бо любов до Христа спонукує в нас цю думку: Коли один умер за всіх, то всі вмерли. |
| 15 e que (Cristo) morreu por todos, a fim de que aqueles que vivem, não vivam mais para si, mas para aquele que morreu e ressuscitou por eles. | 15 А він умер за всіх, щоб ті, що живуть, жили вже не для самих себе, а для того, хто за них умер і воскрес. |
| 16 Desta sorte, desde agora, a ninguém conhecemos segundo a carne. E, se (houve tempo em que) conhecemos a Cristo segundo a carne, agora já o não conhecemos (deste modo). | 16 Так що віднині по-людському ми не знаємо нікого. Коли ж і уявляли собі Христа по-людському, то його вже тепер так собі не уявляємо. |
| 17 Se algum, pois, está em Cristo (por meio do batismo), é uma nova criatura: passaram as coisas velhas; eis que tudo se fez novo. | 17 Тому, коли хтось у Христі, той — нове створіння. Старе минуло, настало нове. |
| 18 Tudo isso vem de Deus, que nos reconciliou consigo por Cristo e nos deu a nós o ministério da reconciliação, | 18 Усе ж від Бога, який примирив нас із собою через Христа і дав нам службу примирення. |
| 19 porque era Deus que reconciliava consigo o mundo em Cristo, não Ihes imputando os seus pecados e encarregando-nos a nós da palavra de reconciliação, | 19 Бо то Бог у Христі примирив собі світ, не враховуючи людям їхніх переступів, поклавши в нас слово примирення. |
| 20 Logo, nós desempenhamos as funções de embaixadores por Cristo, exortando-voe Deus por meio de nós. Por Cristo vos rogamos, reconciliai-vos com Deus. | 20 Ми ж посли замість Христа, немов би сам Бог напоумлював через нас. Ми вас благаємо замість Христа: Примиріться з Богом! |
| 21 Aquele que não tinha conhecido pecado, (Deus) o fez pecado por nós, para que nos tornássemos nele justiça de Deus. | 21 Того, хто не знав гріха, він за нас зробив гріхом, щоб ми стали Божою праведністю в ньому. |
