| 1 Naquele tempo, Ezequias esteve doente, quase à morte. O profeta Isaías, filho de Amós, veio ter com ele e lhe disse: “Eis o que disse o Senhor: põe em ordem a tua casa porque vais morrer, não te restabelecerás”. | 1 У ті дні занедужав Єзекія смертельно. І прийшов до нього пророк Ісая, син Амоса, і сказав до нього: «Так говорить Господь: Упорядкуй твій дім, бо вмреш, не будеш жити.» |
| 2 Então, Ezequias voltou-se para a parede e se pôs a orar ao Senhor: | 2 Тоді Єзекія обернувся лицем до стіни й почав молитися до Господа |
| 3 “Senhor” – disse ele –, “lembrai-vos de que tenho andado diante de vós com lealdade, de todo o coração, segundo a vossa vontade”. E chorava abundantemente. | 3 і промовляти: «Ой Господи, згадай, будь ласка, що я ходив перед тобою вірно й щирим серцем і чинив те, що тобі довподоби!» Та й заплакав Єзекія уголос. |
| 4 Depois, a palavra do Senhor foi dirigida a Isaías nestes termos: | 4 І ось прийшло до Ісаї таке слово Господнє: |
| 5 “Vai dizer a Ezequias: eis o que diz o Senhor, o Deus de Davi, teu pai: Ouvi tua oração e vi tuas lágrimas, prolongarei tua vida por quinze anos, | 5 «Піди й промов до Єзекії: Так говорить Господь, Бог твого батька Давида: — Почув я твою молитву, побачив твої сльози і ось додам тобі віку п’ятнадцять років |
| 6 eu te livrarei, a ti e a esta cidade, das mãos do rei da Assíria. Protegerei esta cidade. [ | 6 і визволю тебе й це місто з руки царя асирійського: я боронитиму це місто. |
| 7 E eis o sinal, da parte do Senhor, para convencer-te de que cumprirá a promessa: | 7 Ось тобі й знак від Господа, що справдить Господь слово, яке сказав: |
| 8 farei a sombra recuar os dez graus que o sol já lhe fez descer no relógio solar de Acaz”. E o sol voltou dez graus para trás. | 8 Я заверну тінь соняшного годинника, що спустилася додолу на соняшнім годиннику Ахаза, назад на десять ступнів.» І повернулося сонце на десять ступнів, що їх уже було пройшло. |
| 9 Poema composto por Ezequias, rei de Judá, quando esteve doente e se restabeleceu. | 9 Пісня Єзекії, царя юдейського коли був занедужав, а потім видужав зо своєї недуги: |
| 10 Eu dizia: “É necessário, pois, que eu me vá, no apogeu de minha vida. Serei encerrado por detrás das portas da habitação dos mortos, durante os anos que me restariam a viver”. | 10 «Я сказав: Опівдні днів моїх відійду до Шеолу брам, позбавлений останку моїх літ. |
| 11 Eu dizia: “Não verei mais o Senhor na terra dos viventes. Não verei mais a luz entre os habitantes do mundo. | 11 Я сказав: Я не побачу більше Господа, Господа на землі живучих, я не узрю вже більш нікого з-поміж тих, що живуть на світі. |
| 12 Arrancam as estacas de meu abrigo, arrebatam-me como uma tenda de pastores. Como um tecelão, enrolam a tela de minha vida, depois cortam-lhe o laço. Dia e noite estou desamparado, | 12 Мою хатину знесено, далеко забрано від мене, немов намет пастуший. Немов той ткач, життя моє згортаю: він відтинає мене від основи. Від дня до ночі ти мене викінчуєш. |
| 13 e grito até o amanhecer. Como um leão, quebram-me todos os ossos. | 13 Я кричу аж до ранку. Наче лев, він трощить усі мої кості. Відо дня до ночі ти мене покидаєш. |
| 14 Como a andorinha, dou gritos agudos e gemo como a pomba. Meus olhos se cansam de olhar para o alto. Senhor, estou em agonia, socorrei-me. | 14 Наче ластівка чи журавель, скиглю я; я стогну, немов голуб. Очі мої втомились, глядівши вгору. Господи, пригноблено мене, ручись за мене! |
| 15 Para que falar assim? Que dizer-lhe, uma vez que é ele mesmo quem assim o faz? O tempo que me resta eu o arrasto, vivendo em amargura. | 15 Що мені казати? То він мені сказав, і сам же він зробив те. Хвалитиму тебе ввесь вік мій за біль душі моєї. |
| 16 Restituí-me a saúde, fazei-me reviver”. | 16 Господи, так живуть люди. У ньому ж і життя мого духу. Ти мене оздоровиш, ти мене оживиш. |
| 17 Eis que meu sofrimento se mudou em conforto; vós preservastes minha vida do túmulo onde se apodrece, e lançastes para trás de vós todos os meus pecados. | 17 Ось за мій мир я мав гіркість, гіркоту. Ти зберіг мою душу від погибельної ями, бо ти закинув усі гріхи мої позад себе. |
| 18 Com efeito, não é a morada dos mortos que vos louvará, nem a morte que vos celebrará. O que desce à sepultura não espera mais em vossa bondade. | 18 Шеол тебе не хвалить, та й смерть тебе не прославляє. Ті, що зійшли в яму, не можуть уже надіятись на твою вірність. |
| 19 Quem está vivo, somente quem está vivo pode louvar-vos, como eu o faço hoje. O pai dá a conhecer a seus filhos vossa fidelidade, diante da casa do Senhor. | 19 Живий, живий, той тебе прославляє, як оце я сьогодні. Батько оповідає дітям про твою вірність. |
| 20 Senhor, dignai-vos a nos salvar, e nós faremos soar a corda de nossos instrumentos todos os dias de nossa vida. | 20 Господь готовий мене врятувати. Тому ми будемо на струнах грати до всі дні життя нашого в домі Господнім.» |
| 21 Isaías disse então: “Que tragam um cataplasma de figos para aplicar sobre a úlcera, e Ezequias sarará”. | 21 І сказав Ісая: «Хай принесуть печиво із смоков і прикладуть до нариву, й він видужає!» |
| 22 Ezequias disse: “Que sinal me garantirá que eu tornarei ao Templo do Senhor?”] | 22 І спитав Єзекія: «Який знак, що я знову зійду у храм Господній?» |
