Livro dos Salmos 89

Torna indietro

Ave Maria	Біблія
¹ Prece de Moisés, homem de Deus. Senhor, fostes nosso refúgio de geração em geração.	¹ Маскіл. Етана. Езрагіта.
² Antes que se formassem as montanhas, a terra e o universo, desde toda a eternidade vós sois Deus.	² Про ласки Господні співатиму повіки, і по всі роди звіщатиму устами твою вірність.
³ Reduzis o homem à poeira, e dizeis: “Filhos dos homens, retornai ao pó”,	³ Я мовив: «Ласка збудована повіки». На небі утвердив ти твою вірність.
⁴ porque mil anos, diante de vós, são como o dia de ontem que já passou, como uma só vigília da noite.	⁴ «Я заключив союз із моїм вибранцем; поклявсь Давидові, слузі моєму:
⁵ Vós os arrebatais: eles são como um sonho da manhã, como a erva virente,	⁵ Повіки утверджу твого потомка і по всі роди твій престол збудую».
⁶ que viceja e floresce de manhã, mas que à tarde é cortada e seca.	⁶ Небо, о Господи, діла твої предивні прославляє і твою вірність у святих громаді.
⁷ Sim, somos consumidos pela vossa severidade, e acabrunhados pela vossa cólera.	⁷ Хто бо на небі може з Господом зрівнятись? Хто з синів Божих на Господа схожий?
⁸ Colocastes diante de vós as nossas culpas, e nossos pecados ocultos à vista de vossos olhos.	⁸ Жахливий Бог у громаді святих, великий і страшний над усіма круг нього.
⁹ Ante a vossa ira, passaram todos os nossos dias. Nossos anos se dissiparam como um sopro.	⁹ Господи, Боже сил, хто тобі рівня? Ти, Господи, могутній, і вірність твоя кругом тебе.
¹⁰ Setenta anos é o total de nossa vida, os mais fortes chegam aos oitenta. A maior parte deles, sofrimento e vaidade, porque o tempo passa depressa e desaparecemos.	¹⁰ Ти правиш гордим морем; коли розбурхаються його хвилі, ти їх гамуєш.
¹¹ Quem avalia a força de vossa cólera, e mede a vossa ira com o temor que vos é devido?	¹¹ Ти розтоптав, немов убитого, Рагава; сильним твоїм раменом ти ворогів твоїх розсіяв.
¹² Ensinai-nos a bem contar os nossos dias, para alcançarmos o saber do coração.	¹² Твої небеса і земля теж твоя; світ і його повноту — ти заснував їх.
¹³ Voltai-vos, Senhor – quanto tempo tardareis? E sede propício a vossos servos.	¹³ Північ і південь — ти сотворив їх. Тавор і Хермон іменем твоїм ликують.
¹⁴ Cumulai-nos desde a manhã com as vossas misericórdias, para exultarmos alegres em toda a nossa vida.	¹⁴ Рамено твоє потужне, рука твоя могутня, здіймається твоя десниця!
¹⁵ Consolai-nos tantos dias quantos nos afligistes, tantos anos quantos nós sofremos.	¹⁵ Право й справедливість — основа твого трону, ласка й вірність ідуть перед тобою.
¹⁶ Manifestai vossa obra aos vossos servidores, e a vossa glória aos seus filhos.	¹⁶ Блажен народ, що вміє веселитись; у світлі лиця твого, о Господи, він ходить.
¹⁷ Que o beneplácito do Senhor, nosso Deus, repouse sobre nós. Favorecei as obras de nossas mãos. Sim, fazei prosperar o trabalho de nossas mãos.	¹⁷ Ім’ям твоїм радіють завжди, і справедливістю твоєю ідуть вгору.
	¹⁸ Ти бо єси окраса їхньої потуги, і твоїм благоволінням іде вгору ріг наш.
	¹⁹ Бо Господь — щит наш і Святий Ізраїля — цар наш.
	²⁰ Колись ти говорив твоїм побожним у видінні: — Я поклав на витязя корону, Я вивищив вибранця з-між народу.
	²¹ Знайшов Давида, слугу мого; миром моїм святим його помазав.
	²² Рука моя з ним буде твердо, ба й рамено моє буде його скріпляти.
	²³ Ворог не зможе його обманути, злочинець не буде його гнітити.
	²⁴ Його противників я зітру геть із перед нього, розіб’ю тих, що його ненавидять.
	²⁵ І моя вірність буде з ним, і моя ласка, і моїм ім’ям ріг його здійметься вгору.
	²⁶ Я простягну руку його на море і на ріки — його десницю.
	²⁷ Він буде мене взивати: «Ти мій Батько, мій Бог, скеля спасіння мого».
	²⁸ А я його поставлю перворідним, найвищим над землі царями.
	²⁹ Повіки берегтиму йому мою милість і з ним союз мій буде непохитний.
	³⁰ Вічним зроблю його потомство і престол його, як дні небесні.
	³¹ Коли ж його сини закон мій покинуть і в наказах моїх ходити більш не будуть,
	³² коли осквернять мої постанови й велінь моїх не будуть пильнувати,
	³³ я різкою їхній проступок покараю й ударами — їхню провину.
	³⁴ Але моєї ласки я не заберу від нього і вірности моєї не відкину.
	³⁵ Не оскверню союзу мого, того, що вийшло з уст моїх, не зміню.
	³⁶ Раз я поклявся святістю моєю: Давидові напевне не скажу неправди!
	³⁷ Його потомство триватиме повіки, і престол його передо мною, наче сонце.
	³⁸ Мов місяць, він стоятиме повіки як свідок на небі вірний.
	³⁹ Та ти відкинув, занехаяв, розгнівався на помазаника твого.
	⁴⁰ Ти погордував союзом слуги твого, збезчестив на землі його корону.
	⁴¹ Ти розвалив усі його мури, його укріплення обернув єси в руїну.
	⁴² Грабують його всі перехожі, він став сміховищем своїм сусідам.
	⁴³ Підніс угору напасників правицю, звеселив усіх його ворогів.
	⁴⁴ Ти навіть обернув назад вістря його меча і не підтримав його в битві.
	⁴⁵ Ти знищив його сяйво і повалив престол його на землю.
	⁴⁶ Ти скоротив дні його молодости, вкрив його соромом.
	⁴⁷ Докіль, о Господи, ти будеш ховатись? Докіль палатиме вогнем гнів твій?
	⁴⁸ Згадай, який мій вік короткий! Отак нінащо створив ти всіх дітей людських?
	⁴⁹ Хто, живши, не побачить смерти, врятує свою душу з рук Шеолу?
	⁵⁰ Де вони, Господи, днедавні твої ласки?
	⁵¹ Згадай, о Господи, про слуг твоїх наругу, — що про них у вірності твоїй ти Давидові поклявся; я ж бо ношу її у моїм серці від багатьох народів, —
	⁵² що нею твої вороги, Господи, зневажають, що нею зневажають сліди помазаника твого. Благословен Господь повіки! Нехай так буде! Нехай так буде.

Antigo Testamento

Novo Testamento

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati