| 1 Meus olhos viram todas essas coisas, meus ouvidos as ouviram e as guardaram. | 1 «Усе це бачило моє око, | вухо моє це чуло й зрозуміло. |
| 2 Aquilo que sabeis, eu também o sei, pois não vos sou inferior em nada. | 2 Що ви знаєте, я також знаю, | нічим я від вас не гірший. |
| 3 Mas é com o Todo-poderoso que eu desejaria falar, com Deus é que eu desejaria discutir. | 3 Та я бажаю говорити з Всемогутнім, | я хочу на прю з Богом стати. |
| 4 Pois vós não sois mais que impostores, não sois senão curandeiros que não prestam para nada. | 4 Щождо вас, то ви архимники, | нездатні лікарі — усі ви! |
| 5 Se pudésseis guardar silêncio, seríeis considerados sábios. | 5 Коли б то ви уже замовкли! | Це була б ваша мудрість. |
| 6 Escutai, pois, a minha defesa, atendei aos quesitos que vou anunciar. | 6 Слухайте ж, прошу, мою скаргу, | на оборону моїх уст уважайте. |
| 7 Para defender a Deus, ireis dizer mentiras. Será preciso enganardes em seu favor? | 7 Чи задля Бога верзтимете неправду? | Чи ради нього будете плести облуду? |
| 8 Tereis, para com ele, juízos preconcebidos e vos ostenteis em ser seus advogados? | 8 Чи хочете за ним тягнути? | Змагатися за Бога? |
| 9 Não seria bom que ele vos examinasse? Iríeis enganá-lo como se engana uma pessoa qualquer? | 9 Хіба на добре воно вийде, якщо він вивідати вас захоче? | Чи ж можна з нього глузувати, як то люди з людей глузують? |
| 10 Ele não deixará de vos castigar, se tomardes seu partido ocultamente. | 10 Він покарає вас напевне, | коли ви потайки тягтимете за кимось. |
| 11 Sua majestade não vos atemorizará? Seus terrores não vos esmagarão? | 11 Чи ж його велич вас не страхає, | страх перед ним на вас не нападає? |
| 12 Vossos argumentos são como provérbios de cinza, vossas defesas são obras de barro. | 12 Ваші гадання — думки з попелу, | і відповіді ваші — відповіді з глини. |
| 13 Calai-vos! Deixai-me! Quero falar: aconteça depois o que acontecer! | 13 Замовчіть передо мною, я буду говорити, | хоч би й що мені сталось. |
| 14 Lacero a minha carne com os meus dentes, ponho minha vida em minha mão. | 14 Я візьму моє тіло собі в зуби, | покладу мою душу собі в руку. |
| 15 Se ele me mata, nada mais tenho a esperar; assim mesmo, defenderei minha causa diante dele. | 15 Навіть коли захочете мене вбити, я не здригнуся; | однак, мої вчинки перед ним я боронитиму. |
| 16 Isso já será a minha salvação, que o ímpio não seja admitido em sua presença. | 16 Це, зрештою, було б моїм рятунком, | бо перед ним не смів би з’явитись нечестивий. |
| 17 Escutai bem meu discurso, dai ouvido às minhas explicações! | 17 Слухайте уважно моє слово, | моя наука нехай увійде у ваші вуха. |
| 18 Estou pronto para defender minha causa e sei que sou eu quem tem razão. | 18 Ось я готую мою справу; | я знаю, що я маю слушність! |
| 19 Se alguém quiser demandar contra mim, no mesmo instante desejarei calar e morrer! | 19 Хто захоче сперечатися зо мною? | Я зараз же замовкну, готовий умерти. |
| 20 Poupai-me apenas duas coisas, ó Deus, e não me esconderei de tua face: | 20 Двох речей тільки не чини зо мною, | тоді я не ховатимусь від тебе! |
| 21 afasta de mim a tua mão, e põe um termo ao medo de teus terrores. | 21 Одверни від мене твою руку, | і нехай страх твій мене не жахає! |
| 22 Chama por mim e eu te responderei; ou, então, falarei eu, e tu terás a réplica. | 22 І тоді клич, і я відповідатиму; | або я буду говорити, а ти мені відказуй. |
| 23 Quantas faltas e pecados cometi eu? Dá-me a conhecer minhas faltas e minhas ofensas! | 23 Скільки переступів та гріхів у мене? | Вкажи мені переступ мій і гріх мій! |
| 24 Por que escondes de mim a tua face e por que me consideras como um inimigo? | 24 Чому ховаєш вид твій | і за ворога мене вважаєш? |
| 25 Queres, então, assustar uma folha carregada pelo vento, ou perseguir uma palha seca? | 25 Хочеш злякати зірваний листочок | і за билинкою сухою гнатись? |
| 26 Pois queres ditar contra mim sentenças amargas, e queres que me sejam imputadas as faltas de minha mocidade. | 26 Пишеш на мене гіркий засуд | і гріхи молодости моєї мені закидаєш; |
| 27 Queres prender os meus pés no cepo, espiar todos os meus passos e contar os rastos de meus pés. | 27 заковуєш у колоди мої ноги, | стежки мої всі пильно назираєш, | і сліди ніг моїх рисуєш. |
| 28 (E ele se gasta como um pau bichado, como um tecido devorado pela traça). | 28 Та я марнію, немов дерево трухляве, | немов одежа, що її міль переїла.» |
