Ісая 10

Біблія	JERUSALEM
1 Горе тим, що несправедливі видають закони, що пишуть приписи жорстокі,	1 Malheur à ceux qui décrètent des décrets d'iniquité, qui écrivent des rescrits d'oppression
2 щоб відправляти вбогих без правосуддя, щоб позбавляти права бідних у моїм народі, щоб з удовиць користь тягнути та сиріт обдирати,	2 pour priver les faibles de justice et frustrer de leur droit les humbles de mon peuple, pour faire desveuves leur butin et dépouiller les orphelins.
3 І що ви чинитимете, як прийде кара, коли насуне погибель здалека? До кого вдастеся по допомогу? Де дінете ви скарби ваші?	3 Que ferez-vous au jour du châtiment, quand le malheur viendra de loin? Vers qui fuirez-vous pourdemander secours et où laisserez-vous vos richesses,
4 І не залишиться вам нічого, хіба зігнутись поміж бранців та полягти між убитими. Але по всьому тому гнів його не відвернувся, рука його ще піднята.	4 pour ne pas ramper parmi les prisonniers, tomber parmi les tués? Avec tout cela sa colère ne s'est pasdétournée, sa main reste levée.
5 Горе Ашшурові, палиці мого гніву й києві мого пересердя!	5 Malheur à Assur, férule de ma colère; c'est un bâton dans leurs mains que ma fureur.
6 Я послав його на народ безбожний, виправив його на народ, що мене гнівить, щоб грабував його, обдирав до нитки, щоб топтав, немов грязюку на дорозі.	6 Contre une nation impie je l'envoyais, contre le peuple objet de mon emportement je le mandais, pourse livrer au pillage et rafler le butin, pour les piétiner comme la boue des rues.
7 Та він іншої про те гадки, інакше мислить про те його серце: на думці в нього — вигубити, викорінити чимало народів.	7 Mais lui ne jugeait pas ainsi, et son coeur n'avait pas cette pensée, car il rêvait d'exterminer, d'extirperdes nations sans nombre.
8 Бо він сказав: «Чи ж не мої князі — царі усі?	8 Car il disait: "N'est-ce pas que tous mes chefs sont des rois?
9 Хіба Калное не те, що й Каркеміш? Або Хамат не те, що й Арфад? І Самарія не те, що Дамаск?	9 N'est-ce pas que Kalno vaut bien Karkémish, que Hamat vaut bien Arpad, et Samarie Damas?
10 Так, як моя рука загарбала царства богів, — а в них було більше кумирів, ніж у Єрусалимі й Самарії! —	10 Comme ma main a atteint les royaumes des faux dieux, où il y a plus d'idoles qu'à Jérusalem et àSamarie,
11 так, як учинив я з Самарією та її богами, так само вчиню з Єрусалимом та його бовванами.»	11 comme j'ai agi envers Samarie et ses faux dieux, ne puis-je pas agir aussi envers Jérusalem et sesstatues?"
12 Але як довершить Господь усе своє діло на горі Сіоні й у Єрусалимі, тоді він покарає плід бундючних намислів царя асирійського і пиху очей його гордовитих,	12 Mais lorsque le Seigneur achèvera toute son oeuvre sur la montagne de Sion et à Jérusalem, ilchâtiera le fruit du coeur orgueilleux du roi d'Assur et la morgue de ses regards arrogants.
13 бо він каже: «Силою моєї руки я зробив те і моєю мудрістю, бо я розумний. Я пересунув границі народів, загарбав їхні скарби і повикидав мешканців, немов велет.	13 Car il a dit: "C'est par ma main puissante que j'ai fait cela, par ma sagesse, car j'ai agi avecintelligence. Je supprimais les frontières des peuples; j'ai saccagé leurs trésors; comme un puissant je soumettaisles habitants.
14 Моя рука захопила, мов гніздо, багатства народів. І так, як забирають покинуті в ньому яйця, я забрав усі землі, а ніхто й крилом не рушив і рота не роззявив і не писнув.»	14 Ma main a cueilli, comme au nid, les richesses des peuples, et comme on ramasse des oeufsabandonnés, j'ai ramassé toute la terre; pas un n'a battu des ailes, ni ouvert le bec pour pépier."
15 Хіба сокира хвалиться перед тим, хто нею рубає? Хіба пилка пишається перед тим, хто її тягне? Неначе б палиця рухала того, хто її піднімає, або кий піднімав того, хто не дерев’яний!	15 Fanfaronne-t-elle, la hache, contre celui qui la brandit? Se glorifie-t-elle, la scie, aux dépens de celuiqui la manie? Comme si le bâton faisait mouvoir ceux qui le lèvent, comme si le gourdin levait ce qui n'est pasde bois!
16 Тому Господь, Бог сил, пошле сухоти на його товстих, під його славою займеться полум’я, мов полум’я пожару.	16 C'est pourquoi le Seigneur Yahvé Sabaot enverra contre ses hommes gras la maigreur, et sous sagloire un brasier s'embrasera, comme s'embrase le feu.
17 Світло Ізраїля стане вогнем, і його Святий — полум’ям, що запалить і пожере його тернину і його глоди колючі в одному дні.	17 La lumière d'Israël deviendra un feu et son Saint une flamme, elle brûlera et consumera ses épines etses ronces en un jour.
18 Розкішний його ліс і його сад він вигубить з душею і тілом, і стане той, немов умираючий сухітник.	18 La luxuriance de sa forêt et de son verger, il l'anéantira corps et âme, et ce sera comme un maladequi s'éteint.
19 Останок же дерев його лісу так змаліє, що й дитина їх списати зможе.	19 Le reste des arbres de sa forêt sera un petit nombre, un enfant l'écrirait.
20 І станеться того часу: рештки Ізраїля і ті, що врятуються з дому Якова, не будуть опиратись більше на того, хто їх б’є; вони будуть опиратись вірно на Господа, Святого Ізраїлевого.	20 Ce jour-là, le reste d'Israël et les survivants de la maison de Jacob cesseront de s'appuyer sur qui lesfrappe; ils s'appuieront en vérité sur Yahvé, le Saint d'Israël.
21 Останок навернеться, останок Якова до Бога Сильного.	21 Un reste reviendra, le reste de Jacob, vers le Dieu fort.
22 Бо хоча б у тебе, Ізраїлю, було народу, як піску в морі, то тільки останок навернеться. Призначено загладу, яку наведе справедливість.	22 Mais ton peuple serait-il comme le sable de la mer, ô Israël, ce n'est qu'un reste qui en reviendra:destruction décidée, débordement de justice!
23 Так! Призначену загладу Господь, Бог сил, довершить по всій землі.	23 Car c'est une destruction bien décidée que le Seigneur Yahvé Sabaot exécute au milieu de tout lepays.
24 Тим то ж так говорить Господь, Бог сил: «Народе мій, що живеш у Сіоні, не бійся Ашшура, що тебе палицею б’є і кия піднімає на тебе, як колись Єгипет!	24 C'est pourquoi, ainsi parle le Seigneur Yahvé Sabaot: O mon peuple qui habites en Sion, n'aie paspeur d'Assur! Il te frappe du bâton, il lève le gourdin contre toi (sur le chemin d'Egypte);
25 Бо ще трохи часу, ще трошки, і промине мій гнів, і моя досада буде проти них, їм на погибель.»	25 mais encore quelques instants et la fureur prendra fin, et ma colère causera leur perte.
26 І Господь сил підніме бич на нього, як тоді, коли побив Мідіяна при Орев-скелі і як підняв палицю свою над морем на Єгипет.	26 Yahvé Sabaot va brandir contre lui un fouet, comme il frappa Madiân au Rocher d'Oreb; il vabrandir son bâton contre la mer, comme il l'a levé sur le chemin d'Egypte.
27 І станеться того часу: його тягар здійметься з плечей у тебе і його ярмо не буде тяжіти в тебе на шиї. Він виходить з Ріммону,	27 Ce jour-là, son fardeau glissera de ton épaule et son joug de ta nuque, et le joug sera détruit.
28 приходить під Аят, проходить через Мігрон, лишає свій обоз у Міхмасі.	28 Il est arrivé sur Ayyat, il a passé à Migrôn, à Mikmas il a laissé ses bagages.
29 Проходять через просмик, у Геві ночують; Рама тремтить, Гівеа Саулова розбіглась.	29 Ils ont passé par le défilé, Géba est pour nous une étape, Rama a frémi, Gibéa de Saül a fui.
30 Кричи уголос, о дочко Галліму! Слухай, Лаїшо! Відкажи їй, Анатоте!	30 Fais retentir ta voix, Bat-Gallim, sois attentive, Laïsha! Réponds-lui, Anatot!
31 Розбіглась Мадмена, Гевіму мешканці втікають.	31 Madména s'est enfuie; les habitants de Gébîm se sont mis à l'abri.
32 Ще лише сьогодні він простоїть у Нові; він піднімає руку проти дочки Сіону, проти пагорба Єрусалиму.	32 Aujourd'hui même, à Nob, lors d'une halte, il agitera la main vers la montagne de la fille de Sion, lacolline de Jérusalem.
33 Та ось Господь, Бог сил, обіб’є з шумом верховіття; високі на зріст зрубані будуть і найпишніші — принижені.	33 Voici que le Seigneur Yahvé Sabaot émonde la frondaison avec violence, les plus hautes cimes sontcoupées, les plus fières sont abaissées.
34 І хащі в лісі під сокирою поляжуть; Ливан із красою повалиться.	34 Ils seront coupés par le fer, les halliers de la forêt et sous les coups d'un Puissant, le Liban tombera.