Actus Apostolorum 11

VULGATA	Біблія
1 Audierunt autem Apostoli et fratres qui erant in Judæa, quoniam et gentes receperunt verbum Dei.	1 Апостоли і брати, які були в Юдеї, довідалися, що й погани прийняли слово Боже.
2 Cum autem ascendisset Petrus Jerosolymam, disceptabant adversus illum qui erant ex circumcisione,	2 А як Петро прийшов в Єрусалим, обрізані накинулись на нього:
3 dicentes : Quare introisti ad viros præputium habentes, et manducasti cum illis ?	3 «Чого, — мовляв, — увійшов єси до необрізаних і їв з ними?»
4 Incipiens autem Petrus exponebat illis ordinem, dicens :	4 Отут Петро й почав їм викладати за порядком усю справу:
5 Ego eram in civitate Joppe orans, et vidi in excessu mentis visionem, descendens vas quoddam velut linteum magnum quatuor initiis summitti de cælo, et venit usque ad me.	5 «Я, — каже, — був у місті Яффі й молився, і бачив у захваті видіння: якась річ спускалася, неначе скатерка велика, прив’язана за чотири кінці, — сходила з неба й наблизилась аж до мене.
6 In quod intuens considerabam, et vidi quadrupedia terræ, et bestias, et reptilia, et volatilia cæli.	6 Приглянувсь я пильно до неї і спостеріг та й побачив чотироногих землі, звірів і плазунів, і птиць небесних.
7 Audivi autem et vocem dicentem mihi : Surge, Petre : occide, et manduca.	7 Почув я і голос, що говорив до мене: Встань, Петре, заколи і їж!
8 Dixi autem : Nequaquam Domine : quia commune aut immundum numquam introivit in os meum.
9 Respondit autem vox secundo de cælo : Quæ Deus mundavit, tu ne commune dixeris.	9 І вдруге голос мені відповів з неба: Що Бог очистив, ти не погань. —
10 Hoc autem factum est per ter : et recepta sunt omnia rursum in cælum.	10 Це сталося тричі і знову все було взяте на небо.
11 Et ecce viri tres confestim astiterunt in domo in qua eram, missi a Cæsarea ad me.	11 І ось у ту саму мить три чоловіки, що були послані до мене з Кесарії, стали перед домом, де ми були.
12 Dixit autem Spiritus mihi ut irem cum illis, nihil hæsitans. Venerunt autem mecum et sex fratres isti, et ingressi sumus in domum viri.	12 І Дух сказав мені йти з ними без усякого вагання. Пішли зо мною і цих шість братів, і ввійшли ми в дім до того чоловіка.
13 Narravit autem nobis quomodo vidisset angelum in domo sua, stantem et dicentem sibi : Mitte in Joppen, et accersi Simonem qui cognominatur Petrus,	13 А він розповів нам, як бачив ангела в себе вдома, що з’явився йому, і мовив: Пошли в Яффу за Симоном, що зветься Петро.
14 qui loquetur tibi verba in quibus salvus eris tu, et universa domus tua.	14 Він тобі оповість слова, якими ти спасешся, ти й увесь дім твій. —
15 Cum autem cœpissem loqui, cecidit Spiritus Sanctus super eos, sicut et in nos in initio.	15 Ледве почав я говорити, як Дух Святий зійшов на них, як і на нас напочатку.
16 Recordatus sum autem verbi Domini, sicut dicebat : Joannes quidem baptizavit aqua, vos autem baptizabimini Spiritu Sancto.	16 І я згадав слово Господнє, як він говорив: Йоан христив водою, ви ж будете охрищені Святим Духом.
17 Si ergo eamdem gratiam dedit illis Deus, sicut et nobis qui credidimus in Dominum Jesum Christum : ego quis eram, qui possem prohibere Deum ?	17 Коли, отже, Бог дав такий самий дар їм, як і нам, що увірили в Господа Ісуса Христа, то хто я такий, щоб міг був стати Богові на перешкоді?»
18 His auditis, tacuerunt : et glorificaverunt Deum, dicentes : Ergo et gentibus pœnitentiam dedit Deus ad vitam.	18 Почувши це, замовкли і хвалили Бога, кажучи: «Отже й поганам дав Бог покаяння, щоб мали життя.»
19 Et illi quidem qui dispersi fuerant a tribulatione quæ facta fuerat sub Stephano, perambulaverunt usque Phœnicen, et Cyprum, et Antiochiam, nemini loquentes verbum, nisi solis Judæis.	19 Ті ж, що були розсипалися через гоніння з приводу Стефана, досягли аж до Фінікії, Кіпру та й Антіохії, нікому не проповідуючи слова, крім юдеїв.
20 Erant autem quidam ex eis viri Cyprii et Cyrenæi, qui cum introissent Antiochiam, loquebantur et ad Græcos, annuntiantes Dominum Jesum.	20 Були ж між ними деякі мужі з Кіпру та з Кирени, які прийшли в Антіохію та промовляли й до греків, благовіствуючи їм Господа Ісуса.
21 Et erat manus Domini cum eis : multusque numerus credentium conversus est ad Dominum.	21 Рука Господня була з ними, і велике число було тих, що увірували й навернулись до Господа.
22 Pervenit autem sermo ad aures ecclesiæ quæ erat Jerosolymis super istis : et miserunt Barnabam usque ad Antiochiam.	22 Чутка про це дійшла до вух Церкви, що в Єрусалимі, і вони вислали Варнаву в Антіохію.
23 Qui cum pervenisset, et vidisset gratiam Dei, gavisus est : et hortabatur omnes in proposito cordis permanere in Domino :	23 Коли він прийшов і побачив ласку Божу, зрадів і підбадьорив усіх триматися Господа рішучим серцем,
24 quia erat vir bonus, et plenus Spiritu Sancto, et fide. Et apposita est multa turba Domino.	24 бо він був чоловік добрий, повний Святого Духа та віри. І пристало багато людей до Господа.
25 Profectus est autem Barnabas Tarsum, ut quæreret Saulum : quem cum invenisset, perduxit Antiochiam.	25 Тоді (Варнава) вирушив у Тарс розшукати Савла
26 Et annum totum conversati sunt ibi in ecclesia : et docuerunt turbam multam, ita ut cognominarentur primum Antiochiæ discipuli, christiani.	26 і, знайшовши, привів його в Антіохію. Вони збирались цілий рік у церкві й силу людей навчали. В Антіохії вперше учнів називано християнами.
27 In his autem diebus supervenerunt ab Jerosolymis prophetæ Antiochiam :	27 Прибули ж тими днями в Антіохію пророки з Єрусалиму.
28 et surgens unus ex eis nomine Agabus, significabat per spiritum famem magnam futuram in universo orbe terrarum, quæ facta est sub Claudio.	28 Один з них, Агав на ім’я, встав і прорік Духом, що на всім світі має бути велика голоднеча, яка й настала за Клавдія.
29 Discipuli autem, prout quis habebat, proposuerunt singuli in ministerium mittere habitantibus in Judæa fratribus :	29 Тож учні, кожний з них по спромозі, ухвалили послати братам, що жили в і Юдеї, допомогу;
30 quod et fecerunt, mittentes ad seniores per manus Barnabæ et Sauli.	30 що й зробили, пославши її старшим через руки Варнави і Савла.