Lucas 16

Torna indietro

Bibbia Vulgata Clementina	Біблія
¹ Dicebat autem et ad discipulos suos : Homo quidam erat dives, qui habebat villicum : et hic diffamatus est apud illum quasi dissipasset bona ipsius.	¹ І сказав (Ісус) до учнів «Був один чоловік багатий і мав він управителя, якого обвинувачували, що марнує його добра.
² Et vocavit illum, et ait illi : Quid hoc audio de te ? redde rationem villicationis tuæ : jam enim non poteris villicare.	² Покликав він його та й каже Що я про тебе чую Дай звіт про твоє управління, бо ти не можеш більше рядити.
³ Ait autem villicus intra se : Quid faciam, quia dominus meus aufert a me villicationem ? Fodere non valeo, mendicare erubesco.	³ І почав управитель міркувати Що мені робити, бож пан мій в мене відбирає управління Копати землю Сил не маю. Просити Соромлюся.
⁴ Scio quid faciam, ut, cum amotus fuero a villicatione, recipiant me in domos suas.	⁴ Знаю, що зроблю щоб, коли буду скинутий з управління, прийняли мене до себе.
⁵ Convocatis itaque singulis debitoribus domini sui, dicebat primo : Quantum debes domino meo ?	⁵ Покликав він одного по однім довжників свого пана й до першого промовив Скільки ти винен панові моєму
⁶ At ille dixit : Centum cados olei. Dixitque illi : Accipe cautionem tuam : et sede cito, scribe quinquaginta.	⁶ Сто мір оливи, — відповів той. А він сказав до нього Візьми твою розписку та сядь і напиши швидко п’ятдесят.
⁷ Deinde alii dixit : Tu vero quantum debes ? Qui ait : Centum coros tritici. Ait illi : Accipe litteras tuas, et scribe octoginta.	⁷ Потім до другого промовив А ти скільки то винен — Сто корців пшениці, відповів той. — Візьми твою розписку, напиши вісімдесят.
⁸ Et laudavit dominus villicum iniquitatis, quia prudenter fecisset : quia filii hujus sæculi prudentiores filiis lucis in generatione sua sunt.	⁸ І похвалив пан нечесного управителя за те, що той вчинив мудро, бо діти цього світу мудріші, в їхньому роді, від дітей світла.
⁹ Et ego vobis dico : facite vobis amicos de mammona iniquitatis : ut, cum defeceritis, recipiant vos in æterna tabernacula.	⁹ І я кажу вам Придбайте собі друзів мамоною неправою, щоб коли її не стане, вас прийняли в намети вічні.
¹⁰ Qui fidelis est in minimo, et in majori fidelis est : et qui in modico iniquus est, et in majori iniquus est.	¹⁰ Хто вірний у найменшім, той і в великому вірний; а хто нечесний у найменшім, той і в великому нечесний.
¹¹ Si ergo in iniquo mammona fideles non fuistis quod verum est, quis credet vobis ?	¹¹ Коли ви, отже, з неправними грішми не були вірні, то хто довірить вам добро правдиве
¹² Et si in alieno fideles non fuistis, quod vestrum est, quis dabit vobis ?	¹² І коли ви в чужім добрі не були вірні, хто вам дасть ваше
¹³ Nemo servus potest duobus dominis servire : aut enim unum odiet, et alterum diliget : aut uni adhærebit, et alterum contemnet. Non potestis Deo servire et mammonæ.	¹³ Жадний слуга не може двом панам служити, бо він або одного зненавидить, а другого полюбить, або буде триматися одного, а другим понехтує. Не можете служити Богові й мамоні.»
¹⁴ Audiebant autem omnia hæc pharisæi, qui erant avari : et deridebant illum.	¹⁴ Чули все це фарисеї, які любили гроші, і насміхалися з нього.
¹⁵ Et ait illis : Vos estis qui justificatis vos coram hominibus : Deus autem novit corda vestra : quia quod hominibus altum est, abominatio est ante Deum.	¹⁵ А він до них промовив «Ви видаєте себе за праведних перед людьми, але Бог знає серця ваші; бо що в людей високе — осоружне Богові.
¹⁶ Lex et prophetæ usque ad Joannem : ex eo regnum Dei evangelizatur, et omnis in illud vim facit.	¹⁶ Закон і пророки були до Йоана; відтоді благовіститься Царство Боже, і кожен з трудом увіходить до нього.
¹⁷ Facilius est autem cælum et terram præterire, quam de lege unum apicem cadere.	¹⁷ Легше минутися небу й землі, ніж одній рисці пропасти з закону.
¹⁸ Omnis qui dimittit uxorem suam et alteram ducit, mœchatur : et qui dimissam a viro ducit, mœchatur.	¹⁸ Кожний, хто відпускає свою жінку й одружується з іншою, чинить перелюб; і той, хто одружується з розведеною з чоловіком, чинить перелюб.
¹⁹ Homo quidam erat dives, qui induebatur purpura et bysso, et epulabatur quotidie splendide.	¹⁹ Був один чоловік багатий, що одягавсь у кармазин та вісон та бенкетував щодня розкішне.
²⁰ Et erat quidam mendicus, nomine Lazarus, qui jacebat ad januam ejus, ulceribus plenus,	²⁰ Убогий же якийсь, на ім’я Лазар, лежав у нього при воротях, увесь струпами вкритий;
²¹ cupiens saturari de micis quæ cadebant de mensa divitis, et nemo illi dabat : sed et canes veniebant, et lingebant ulcera ejus.	²¹ він бажав насититися тим, що падало в багатого зо столу; ба навіть пси приходили й лизали рани його.
²² Factum est autem ut moreretur mendicus, et portaretur ab angelis in sinum Abrahæ. Mortuus est autem et dives, et sepultus est in inferno.	²² Та сталося, що помер убогий, і ангели занесли його на лоно Авраама. Помер також багатий, і його поховали.
²³ Elevans autem oculos suos, cum esset in tormentis, vidit Abraham a longe, et Lazarum in sinu ejus :	²³ В аді, терплячи тяжкі муки, зняв він очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні,
²⁴ et ipse clamans dixit : Pater Abraham, miserere mei, et mitte Lazarum ut intingat extremum digiti sui in aquam, ut refrigeret linguam meam, quia crucior in hac flamma.	²⁴ і він закричав уголос Отче Аврааме, змилуйся надо мною і пошли Лазаря, нехай умочить у воду кінець пальця свого й прохолодить язик мій, бо я мучуся в полум’ї цім.
²⁵ Et dixit illi Abraham : Fili, recordare quia recepisti bona in vita tua, et Lazarus similiter mala : nunc autem hic consolatur, tu vero cruciaris :	²⁵ Авраам же промовив Згадай, мій сину, що ти одержав твої блага за життя свого, так само, як і Лазар свої лиха. Отже, тепер він тішиться тут, а ти мучишся.
²⁶ et in his omnibus inter nos et vos chaos magnum firmatum est : ut hi qui volunt hinc transire ad vos, non possint, neque inde huc transmeare.	²⁶ А крім того всього між нами й вами вирита велика пропасть, тож ті, що хотіли б перейти звідси до вас, не можуть; ані звідти до нас не переходять.
²⁷ Et ait : Rogo ergo te, pater, ut mittas eum in domum patris mei :	²⁷ Отче, сказав багатий, благаю ж тебе, пошли його в дім батька мого;
²⁸ habeo enim quinque fratres : ut testetur illis, ne et ipsi veniant in hunc locum tormentorum.	²⁸ я маю п’ять братів, нехай він їм скаже, щоб і вони також не прийшли в це місце муки.
²⁹ Et ait illi Abraham : Habent Moysen et prophetas : audiant illos.	²⁹ Авраам мовив Мають Мойсея і пророків; нехай їх слухають.
³⁰ At ille dixit : Non, pater Abraham : sed si quis ex mortuis ierit ad eos, pœnitentiam agent.	³⁰ Той відповів Ні, отче Аврааме, але коли до них прийде хто з мертвих, вони покаються.
³¹ Ait autem illi : Si Moysen et prophetas non audiunt, neque si quis ex mortuis resurrexerit, credent.	³¹ А той відозвавсь до нього Як вони не слухають Мойсея і пророків, то навіть коли хто воскресне з мертвих, не повірять.»

Vetus Testamentum

Novum Testamentum

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati