Levítivo 17

VULGATA	Біблія
1 Et locutus est Dominus ad Moysen, dicens :	1 Господь сказав Мойсеєві:
2 Loquere Aaron et filiis ejus, et cunctis filiis Israël, dicens ad eos : Iste est sermo quem mandavit Dominus, dicens :	2 «Промов до Арона й до синів його і до всіх синів Ізраїля, і скажи їм: Ось що заповідав Господь:
3 Homo quilibet de domo Israël, si occiderit bovem aut ovem, sive capram, in castris vel extra castra,	3 Хто б то не був із дому Ізраїля, що заріже чи вола, чи вівцю, чи козу в таборі, або хто заріже поза табором,
4 et non obtulerit ad ostium tabernaculi oblationem Domino, sanguinis reus erit : quasi si sanguinem fuderit, sic peribit de medio populi sui.	4 та не приведе його до входу в намет зборів, щоб принести в жертву Господеві перед храминою Господньою, той відповідатиме за пролиту кров; бо він пролив кров, і такий чоловік буде викорінений з-поміж свого люду.
5 Ideo sacerdoti offerre debent filii Israël hostias suas, quas occident in agro, ut sanctificentur Domino ante ostium tabernaculi testimonii, et immolent eas hostias pacificas Domino.	5 Це для того, щоб сини Ізраїля ті жертви, які різали звичайно в чистому полі, приносили Господеві, до входу в намет зборів, священикові, та щоб жертвували їх як мирні жертви Господеві.
6 Fundetque sacerdos sanguinem super altare Domini ad ostium tabernaculi testimonii, et adolebit adipem in odorem suavitatis Domino :	6 Священик покропить кров’ю жертовник Госпо-день перед наметом зборів і воскурить тук як приємний запах на честь Господа.
7 et nequaquam ultra immolabunt hostias suas dæmonibus, cum quibus fornicati sunt. Legitimum sempiternum erit illis et posteris eorum.	7 Тож не приноситимуть більш своїх жертв козлоногим (ідолам), що за ними блудно ходили. Це буде віковічною установою для них і для їхніх поколінь.
8 Et ad ipsos dices : Homo de domo Israël, et de advenis qui peregrinantur apud vos, qui obtulerit holocaustum sive victimam,	8 Далі їм скажеш: Кожен чи з дому Ізраїля, чи з приходній, що перебуває між вами, як приноситиме всепалення або жертву,
9 et ad ostium tabernaculi testimonii non adduxerit eam, ut offeratur Domino, interibit de populo suo.	9 і не принесе її до входу в намет зборів, щоб там жертвувати її Господеві, такий чоловік викоріниться з-поміж свого люду.
10 Homo quilibet de domo Israël et de advenis qui peregrinantur inter eos, si comederit sanguinem, obfirmabo faciem meam contra animam illius, et disperdam eam de populo suo,	10 Хто б то не був, чи з дому Ізраїля, чи з приходній, що пробувають між вами, що їстиме хоч яку б кров, — я повернусь проти того, що їстиме кров, і викоріню його з-поміж його людей;
11 quia anima carnis in sanguine est : et ego dedi illum vobis, ut super altare in eo expietis pro animabus vestris, et sanguis pro animæ piaculo sit.	11 бо в крові — життя тіла, і я вам дозволив уживати її на жертовнику в покуту за ваші душі, кров бо чинить покуту, оскільки в ній життя.
12 Idcirco dixi filiis Israël : Omnis anima ex vobis non comedet sanguinem, nec ex advenis qui peregrinantur apud vos.	12 Тим то й сказав я синам Ізраїля: ніхто з-поміж вас не сміє споживати крови, і приходень, що пробуває між вами, не сміє їсти крови.
13 Homo quicumque de filiis Israël, et de advenis qui peregrinantur apud vos, si venatione atque aucupio ceperit feram, vel avem, quibus vesci licitum est, fundat sanguinem ejus, et operiat illum terra.	13 Хто б то не був, чи з синів Ізраїля, чи з при-ходнів, що перебувають серед вас, коли вполює якусь дичину, чи птицю, яку можна їсти, нехай вицідить кров її й засипле землею.
14 Anima enim omnis carnis in sanguine est : unde dixi filiis Israël : Sanguinem universæ carnis non comedetis, quia anima carnis in sanguine est : et quicumque comederit illum, interibit.	14 Бо життя кожного тіла — це кров його; тим то й сказав я синам Ізраїля: Не їжте крови ні з якого тіла; а що кров то життя кожного тіла, то хто б її не їв — викоріниться.
15 Anima, quæ comederit morticinum, vel captum a bestia, tam de indigenis, quam de advenis, lavabit vestimenta sua et semetipsum aqua, et contaminatus erit usque ad vesperum : et hoc ordine mundus fiet.	15 Кожен, хто їстиме або здохлятину, або розірване звірем, чи то буде тубілець, чи приходень, нехай випере свою одіж і вимиється в воді; він буде нечистим до вечора; тоді ж стане чистим.
16 Quod si non laverit vestimenta sua et corpus, portabit iniquitatem suam.	16 Коли ж не випере й не вмиється ввесь, нестиме гріх свій.»