Job 4

CATHOLIC PUBLIC DOMAIN	Біблія
1 But Eliphaz the Themanite, answering, said:	1 Заговорив Еліфаз із Теману й мовив:
2 If we start to speak to you, perhaps you will take it badly, but who can hold back the words he has conceived?	2 «І словом нам звернутися до тебе? | Тебе пригнобить, та стримати слова хто зможе?
3 Behold, you have taught many, and you have strengthened weary hands.	3 Оце навчав ти багатьох, | і скріпляв знеможені руки.
4 Your words have reassured the wavering, and you have fortified the trembling knees.	4 Хто спотикався, словами ти підводив, | хистким колінам давав сили.
5 But now the scourge has overcome you, and you falter. It has touched you, and you are disturbed.	5 Тепер же, як найшло на тебе лихо, ти прибитий! | Торкнулося до тебе, і ти збентеживсь!
6 Where is your reverence, your fortitude, your patience, and the perfection of your ways?	6 Твоя побожність, чи не вона ж твоя надія? | Чи ж не твоє вповання — путів твоїх невинність?
7 Consider this, I beg you: who ever perished being innocent? Or when have the righteous been destroyed?	7 Згадай лишень, хто гинув, бувши безвинний, | і де праведні бували знищені?
8 In fact, I have instead seen those who work iniquity and who sow resentments, reap them,	8 Оскільки сам я бачив: хто орав лихо | й сіяв загибель, той пожинав їх.
9 perishing by the breath of God, and being consumed by the wrath of his spirit.	9 Від Божого подуву вони гинуть, | від подиху гніву його зникають.
10 The roaring of the lion, and the voice of the lioness, and the teeth of young lions have been worn away.	10 Ревіння лева й голос леопарда вмовкає, | і зуби левенят кришаться.
11 The tiger has perished because it does not have prey, and the young lions have been scattered.	11 Лев гине без здобичі | й левенята йдуть урозтіч.
12 Furthermore, a word was spoken to me in secret, and, as if by theft, my ears received the pulse of its whisper.	12 І надійшло до мене стиха слово, | і я почув ледь-неледь щось із нього,
13 In the horror of a vision by night, when men are accustomed to be overtaken by a deep sleep,	13 серед примар, нічних привидів, | як на людей находить сон глибокий.
14 fear and trembling seized me and all my bones were terrified.	14 Я задрижав і затремтів у страсі, | всі кості мої стряслися,
15 And when a spirit passed before me, the hair on my body stood up.	15 і над моїм обличчям промайнув вітер, | волосся в мене стало дуба.
16 There appeared an image before my eyes, someone whose face I did not recognize, and I heard a voice like a gentle breeze.	16 Став хтось, | виду його я не міг розпізнати, | привид, постать перед очима у мене | і чую тихий голос:
17 Should man be justified in relation to God, or will a man be more pure than his Maker?	17 Чи ж може бути чоловік праведний перед Богом? | Чи може смертний перед своїм Творцем бути чистим?
18 Behold, those who serve him are not steadfast, and in his angels he finds imperfection.	18 Коли і власним слугам він не йме віри | і в ангелів своїх знаходить недоліки,
19 How much more will those who live in houses of clay, which have an earthly foundation, be consumed like the moth?	19 оскільки ж їх більше в тих, що мешкають у глиняних хатинах, | підвалини яких у поросі; у тих, що їх, неначе міль, давлять.
20 From morning all the way to evening, they will be cut down, and because no one understands, they will be destroyed without ceasing.	20 Між ранком та смерком на порох їх стерто, | і не помітиш, як загинули навіки.
21 But those who are left behind will be taken away from them; they will die, and not in wisdom.	21 Мотуз від їхнього намету відривають, | і вони вмирають, бо немудрі.»