| 1 Οντες δε συνεργοι αυτου, παρακαλουμεν ενταυτω να μη δεχθητε την χαριν του Θεου ματαιως? | 1 Як співробітники, ми закликаємо вас, щоб благодаті Божої не приймати марно. |
| 2 διοτι λεγει? Εν καιρω δεκτω επηκουσα σου και εν ημερα σωτηριας σε εβοηθησα? ιδου, τωρα καιρος ευπροσδεκτος, ιδου, τωρα ημερα σωτηριας? | 2 Бо каже: «Сприятливого часу я вислухав тебе, і в день спасіння я допоміг тобі. Ось тепер — час сприятливий, ось тепер — день спасіння.» |
| 3 μη διδοντες μηδεν προσκομμα κατ' ουδεν, δια να μη προσαφθη μωμος εις την διακονιαν, | 3 Ми не даємо нікому ніякої нагоди до спотикання, щоб не виставляти на глум наше служіння; |
| 4 αλλα εν παντι συνιστωντες εαυτους ως υπηρεται Θεου, εν υπομονη πολλη, εν θλιψεσιν, εν αναγκαις, εν στενοχωριαις, | 4 але в усьому виявляємо себе, як слуг Божих, у великій терпеливості, скорботах, у нуждах, у тіснотах, |
| 5 εν ραβδισμοις, εν φυλακαις, εν ακαταστασιαις, εν κοποις, εν αγρυπνιαις, εν νηστειαις, | 5 під ударами, в темницях, у заколотах, у трудах, у неспанні, у постах, |
| 6 εν καθαροτητι, εν γνωσει, εν μακροθυμια, εν χρηστοτητι, εν Πνευματι Αγιω, εν αγαπη ανυποκριτω, | 6 у чистоті, у знанні, у довготерпеливості, у лагідності, у Святому Дусі, у щирій любові, |
| 7 εν λογω αληθειας, εν δυναμει Θεου, δια των οπλων της δικαιοσυνης των δεξιων και αριστερων, | 7 у слові правди, в силі Божій, у зброї справедливости в правиці й лівиці, |
| 8 δια δοξης και ατιμιας, δια δυσφημιας και ευφημιας, ως πλανοι ομως αληθεις, | 8 у славі й безчесті, у наклепах і в добрій славі; як обманці, однак правдиві, |
| 9 ως αγνοουμενοι αλλα καλως γνωριζομενοι, ως αποθνησκοντες αλλ ιδου, ζωμεν, ως παιδευομενοι αλλα μη θανατουμενοι, | 9 як незнані, а проте надто знані; як ті, що вмирають, а все живі; як карані, та не забиті; |
| 10 ως λυπουμενοι παντοτε ομως χαιροντες, ως πτωχοι πολλους ομως πλουτιζοντες, ως μηδεν εχοντες και τα παντα κατεχοντες. | 10 як сумні, та завжди веселі; як бідні, а багатьох збагачуємо; як ті, що нічого не мають, а все посідаємо. |
| 11 Το στομα ημων ηνοιχθη προς εσας, Κορινθιοι, η καρδια ημων επλατυνθη? | 11 Уста наші, корінтяни, відкрились до вас! Серце наше поширилось. |
| 12 δεν εχετε στενοχωριαν εν ημιν, αλλ' εχετε στενοχωριαν εν τοις σπλαγχνοις υμων? | 12 Вам у нас не тісно, тіснота — у вашім серці! |
| 13 την αυτην λοιπον αντιμισθιαν αποδιδοντες, ως προς τεκνα λαλω, πλατυνθητε και σεις. | 13 А ви взаємно, — мов до дітей говорю, — зробіть теж широким ваше серце! |
| 14 Μη ομοζυγειτε με τους απιστους? διοτι τινα μετοχην εχει η δικαιοσυνη με την ανομιαν; τινα δε κοινωνιαν το φως προς το σκοτος; | 14 Не спрягайтеся з невірними в чуже ярмо! Яка бо спільність праведности з беззаконням? Що спільного між світлом та темрявою? |
| 15 Τινα δε συμφωνιαν ο Χριστος με τον Βελιαλ; η τινα μεριδα ο πιστος με τον απιστον; | 15 Яка згода між Христом і Веліялом? Яка участь вірного з невірним? |
| 16 Τινα δε συμβιβασιν ο ναος του Θεου με τα ειδωλα; διοτι σεις εισθε ναος Θεου ζωντος, καθως ειπεν ο Θεος οτι θελω κατοικει εν αυτοις και περιπατει, και θελω εισθαι Θεος αυτων, και αυτοι θελουσιν εισθαι λαος μου. | 16 Які взаємини між храмом Божим та ідолами? Ми бо храм Бога живого, як сам Бог сказав був: «Я поселюся в них, і (посеред них) буду ходити. Буду їхнім Богом, вони ж будуть моїм народом. |
| 17 Δια τουτο. Εξελθετε εκ μεσου αυτων και αποχωρισθητε, λεγει Κυριος, και μη εγγισητε ακαθαρτον, και εγω θελω σας δεχθη, | 17 Тож вийдіть з-поміж них і відлучіться, — каже Господь. Нечистого не дотикайтесь, і я вас прийму. |
| 18 και θελω εισθαι Πατηρ σας, και σεις θελετε εισθαι υιοι μου και θυγατερες, λεγει Κυριος παντοκρατωρ. | 18 Я буду вам Отцем, ви ж будете мені синами та дочками — каже Господь Вседержитель. |
