Сирах 25

¹ У трьох речах милуюсь і в них красуюсь я перед Господом та перед людьми: згодою між братами, приязню між сусідами й жінкою та чоловіком, які дружньо живуть.

² Три роди людей душі моїй осоружні, і життя їхнє вельми для мене бридке: бідний — пихатий, багатий — брехун і старий — перелюбець, що з глузду з’їхав.

³ Коли ти нічого не назбирав за молодощів, то як же знайдеш за старощів твоїх?

⁴ Яка ж то гарна річ для сивини — розсуд, і для старших — знати раду дати!

⁵ Яка ж бо гарна для старих — мудрість, і для поважаних — розважність і порада!

⁶ Вінець старих — великий їхній досвід, і похвальне в них — острах Господній.

⁷ Дев’ять речей блаженними вважаю я у серці, десяту ж висловлю словами: чоловік, який дітьми утішається, а й який за життя ворогів падіння звидів.

⁸ Щасливий, хто живе з розумною жінкою, хто язиком своїм не послизнувся, а й хто не служив від себе негіднішому.

⁹ Щасливий той, хто знайшов обачність, а й той, хто повідає вухам уважним.

¹⁰ Великий той, хто знайшов мудрість, — та немає над того, хто Господа страхається.

¹¹ Острах Господній усе перевищує: хто його має, кому він рівня?

¹² Острах Господній — початок любови до нього, віра — початок приєднання до нього.

¹³ Усяка рана, але не рана серця! Усяка злоба, але не злоба жінки!

¹⁴ Усяке нещастя, та не нещастя від ненависників, і всяку помсту, та не помсту вражу!

¹⁵ Бо нема отрути над отруту змія, і немає гніву над гнів ворога.

¹⁶ Жити я волію з левом та драконом, аніж з лихою жінкою жити.

¹⁷ Лукавство жінки вид її змінює, обличчя робить темним, мов у ведмедя.

¹⁸ Чоловік її, сидівши собі з ближніми, хоче — не хоче, а гірко зідхає.

¹⁹ Мала всяка злоба супроти злоби жіночої — хай же доля грішника отаку спіткає!

²⁰ Що ногам старого по піску вгору дряпатись, те язиката жінка спокійному чоловікові.

²¹ Не дай себе обманути жіночою красою, і не пожадай ніколи жінки.

²² Гідне гніву, стидке й вельми ганебне, коли жінка утримує свого чоловіка.

²³ Прибите серце, вигляд сумний, рана в серці — від жінки лихої; безсилі руки, коліна немічні — від жінки, що чоловіка свого знещасливлює.

²⁴ Від жінки гріх почався — з-за неї й усі вмираємо.

²⁵ Не давай воді витікати, а жінці лихій — робити по-своєму.

²⁶ Як вона не під твоєю рукою — віддали її від себе.