Буття 17

¹ Як Аврамові було дев’ятдесят дев’ять років, з’явився Аврамові Господь і сказав йому: Я — Бог всемогутній. Ходи зо мною і будь бездоганний.

² Я зроблю союз мій між мною й тобою й розмножу тебе вельми-вельми.

³ І припав Аврам на лице своє до землі, а Бог сказав до нього:

⁴ Ось мій союз із тобою: Ти бо станеш батьком многоти народів.

⁵ Отож уже більше не зватимешся Аврам, лише Авраам буде твоє ім’я, бо батьком многоти народів я тебе зроблю.

⁶ Я зроблю тебе дуже-дуже плодовитим, виведу з тебе народи, навіть царі вийдуть із тебе.

⁷ І встановлю я мій союз між мною й тобою і між твоїми потомками, в їхніх поколіннях, як союз вічний, щоб бути Богом тобі й потомкам по тобі.

⁸ Я дам тобі і твоїм потомкам край, де ти пробуваєш (як чужинець), увесь Ханаан-край, у вічне посідання, і буду їм Богом.

⁹ Далі сказав Бог до Авраама: Ти берегтимеш союз мій, ти й твої потомки, в їхніх поколіннях.

¹⁰ Ось мій союз, що його маєте берегти між мною й вами, і між потомками по тобі: кожного чоловіка серед вас обрізати.

¹¹ Ви обріжете тіло на передній вашій шкірці, й це буде знаком союзу між мною й вами.

¹² На восьмім дні (життя) мусить бути обрізане в вас кожне ваше хлоп’я, у ваших поколіннях; і той, хто народився в господі та куплений за гроші від якогонебудь чужинця, себто не з твого роду.

¹³ Мусить бути обрізаний і той, хто народився в твоїй господі, і той, хто куплений за гроші, (так) буде мій союз на вашому тілі союзом вічним.

¹⁴ А необрізаного чоловічої статі, що його тіло на передній шкірці не обрізано, такого викорінити з його народу: він поламав мій союз.

¹⁵ І ще сказав Бог до Авраама: Щодо Сараї, твоєї жінки, то не зватимеш її більше Сараї, бо Сара буде її ім’я.

¹⁶ Я благословлю її і дам тобі від неї сина; я поблагословлю її і виведу з неї народи та й царі народів вийдуть з неї.

¹⁷ Припав тоді Авраам на лице своє і засміявся, кажучи сам до себе: Невже в столітнього син народиться? Невже Сара, що має дев’ядесят років, породить сина?

¹⁸ А до Бога промовив Авраам: Нехай Ізмаїл живе перед тобою!

¹⁹ Бог же сказав: Так! Сара, твоя жінка, вродить тобі сина, й ти назовеш його ім’ям Ісаак. Я укладу з ним союз мій, союз вічний, для потомства по ньому.

²⁰ Та й про Ізмаїла я вислухав тебе. Отже я поблагословлю його, вчиню його плодовитим і розмножу його вельми-вельми. Дванадцять князів вийдуть з нього і я виведу з нього великий народ.

²¹ Але мій союз укладу з Ісааком, якого вродить тобі Сара за рік у цю саму пору.

²² Коли Бог скінчив говорити з Авраамом, то відійшов від нього.

²³ Взяв тоді Авраам Ізмаїла та й усіх, що вродилися в його господі, і всіх куплених за гроші — всю чоловічу стать свого дому — та й обрізав у них тіло на передній шкірці, того ж самого дня, як Бог йому був сказав.

²⁴ Було ж Авраамові дев’ядесят дев’ять років, як обрізано в нього тіло на передній шкірці.

²⁵ А Ізмаїлові, його синові, було тринадцять років, як обрізано в нього тіло на передній шкірці.

²⁶ Того самого дня обрізано Авраама й Ізмаїла, сина його.

²⁷ Всіх чоловіків у його домі, тих, що вродилися в господі, і куплених за гроші від чужинців, обрізано з ним.