Sapienza 11

BIBBIA VOLGARE	Біблія
1 Dirizzò l'opere loro in mano del santo profeta.	1 Ти вивела через святого пророка їхні діла на добре.
2 (Moisè con li Israeliti) feciono il cammino per li deserti che non si abitavano; e feciono li tabernacoli nelli luoghi deserti.	2 Вони пройшли через безлюдну пустиню і і в місцях неприступних намети розіп’яли.
3 Stettono contro alli avversarii, e vendicaronsi delli nimici (e conobbero le tue maraviglie).	3 Стали проти ворогів і противників відбили.
4 Ebbeno sete, e invocarono te, e fue data loro l'acqua della altissima pietra; e riposo della sete fue dato loro del duro sasso.	4 У своїй спразі вони до тебе візвал | і з стрімкої скелі дана їм була ода, | і лік на згагу з каміння твердого.
5 E per quelle pene che patirono li loro nimici del difetto del bere, abbondando in loro le acque, li figliuoli d' Israel s' allegrarono.	5 І те, чим вороги їхні були покарані, | вийшло їм надобре в їхній скруті.
6 Per queste cose, conciosia che a coloro mancassono (l'acque), successe bene alli figliuoli d' Israel.	6 Замість постійних джерел ріки, | що, кари ради за наказ дітей убивати,
7 Alli ingiusti tu dèsti, in luogo di fontana di sempiterno fiume, il sangue umano.	7 скаламутилась брудною кров’ю, | ти дав їм несподівано води подостатком,
8 Li quali, essendo minuiti per la traduzione delli fanciulli uccisi (per Faraone in Egitto, in recompensazione) dèsti loro acqua abbondante non sperata,	8 унаочнивши тогочасною спрагою, | як ти скарав противників.
9 mostrando per la sete che venne loro, tu esaltavi li tuoi, e annegavi li avversarii.	9 Бо на власному досвіді, хоч і покарання їхнє було милосердне, | вони дізнались, як мучилися безбожні, засуджені суворо.
10 Quando furono tentati, certo con misericordia ricevettono ammaestramento, e seppono come li malvagi, giudicati con ira, sostennono tormenti.	10 Цих ти випробував як батько, що остерігає, | а тих карав як суворий цар, що засуджує.
11 Tu provasti costoro, ammonendoli come padre; ma coloro, sì come duro re esaminandoli, li condannasti.	11 Чи близько, чи далеко — вони мучились однаково.
12 Li assenti e li presenti somigliantemente erano tormentati.	12 Бо подвійний огорнув їх смуток, | і, зідхавши, вони споминали минуле:
13 Doppio rincrescimento teneva coloro, il presente pianto con la memoria delli passati mali.	13 довідались бо, що їхніми карами | інші були ущасливлені, | тож вбачали вони в тому Господа.
14 Conciò fusse cosa che udissono che per le sue pene loro erano bene trattati, ricordaronsi di Dio, maravigliandosi nella fine dello uscimento.	14 Того ж, що його колись виставили на наругу й, викинувши, | відцурались, — при кінці подій подивляли, | зазнавши спраги не тієї, що праведні.
15 E maravigliaronsi di colui, nella fine di quello che avvenne, lo quale (abbassarono e atterrarono) egli avevano ischeruito con malvagia imposta, non facendo così alli giusti.	15 За їхні думки безглузді, ледачі, | якими зведені з пуття, вони гадюкам безрозумним | та тваринам мізерним честь віддавали, | зіслав ти на них як кару силу тварин нерозумних,
16 Ma per li insensati pensieri furono le loro iniquitadi, e alcuni erranti adorarono molti serpenti e superchie bestie; mandasti sopra loro moltitudine di molti animali in vendetta,	16 щоб знали, що чим хто грішить, тим і карається.
17 acciò che loro sapessono che per quelle cose per le quali alcuno peccoe, e per quelle è tormentato.	17 Твоїй бо руці всемогутній, | яка створила світ із безформної маси, | не було затяжко наслати на них | силу ведмедів або грізних левів,
18 Non era impossibile alla onnipotente mano tua, la quale creò il mondo di materia invisa, mandare a coloro moltitudine d'orsi, o arditi leoni,	18 або звірів новостворених, прелютих, незнаних, | чи таких, що вогнем дишуть, | чи таких, що люто бухають смердючим димом, | чи ще таких, що з очей страшними іскрами сиплють.
19 o bestie di nuova generazione piene d' ira, e bestie incognite, ovvero che gittassono fiamma di fuoco, o portanti fumo di puzza, o che gittassono faville orribili per li occhi;	19 Таких, що не тільки їхня шкідливість могла б погубити, | але й самий їхній страшний вигляд міг би вмертвити;
20 delle quali la percossa (di queste) non solamente li potea dilacerare, ma ancora (col) la pagura dello aspetto li potea uccidere.	20 ба й без них, від подуву одного, вони могли б упасти, | переслідувані твоєю справедливістю | і зметені подихом твоїм могутнім, | — але ти все впорядкував у міру, рахубу й вагу.
21 Però che, eziandio sanza queste cose, da uno spirito di vento poteano essere morti, ricevendo persecuzione delli loro fatti stessi, e dispersi per lo spirito della tua potenza; ma tu ordinasti tutte le cose in misura e in numero e in peso.	21 Бо виявити велику твою силу ти завжди спроможен, | та й хто міг би встрятись потузі рамена твого?
22 Molta potenza a te solo era dirittamente sempre; e chi resisterae alla virtude del braccio tuo?	22 Немов та порошина на вазі, ввесь світ перед тобою, | наче роси крапля, що вранці падає на землю.
23 Però che sì come uno punto di stadera, così è dinanzi da te il cerchio delle terre, e sì come la gocciola della rugiada mattutinale, la quale discende in terra.	23 Ти милуєш усіх, бо ти все можеш, | і не зважаєш на гріхи людські, щоб дати їм можливість покаяння.
24 E tu hai misericordia di tutti, però che tu puoi tutto, e non riguardi li peccati degli uomini li quali si sono pentiti.	24 Ти любиш усе, що існує, | і не бридишся нічим з того, що сотворив; | бо якби ти щось ненавидів, то й не витворив би.
25 Tu ami tutte le cose che tu facesti; nè hai in odio le cose che tu ordinasti e facesti.	25 Як же щось могло б продовжувати існування, якби ти його не забажав був? | Або як би щось могло зберегтися, | коли б ти його (до існування) не покликав?
26 Or come potrebbe [una cosa] durare, quando tu non volessi? or quello che non fosse da te chiamato, come si conserverebbe?	26 Та ти щадиш усе, бо воно — твоє, Господи життєлюбний.
27 Tu (Signore) perdoni a tutti; però che sono tuoi, Signore, il quale ami le anime.