Daniele 14

BIBBIA MARTINI	Біблія
1 E Daniele era un di que', che mangiavano alla tavola del re, e onorato sopra tutti gli amici di lui.	1 Цар Астіях був похований коло своїх батьків, і його царство забрав до себе Кир персянин.
2 E i Babilonesi aveano un idolo chi amato Bel, e si consumavan per lui ogni dì dodici artabe di fior di farina, e quaranta pecore, e sei anfore di vino.	2 А Даниїл був довірений царя і поважаний більш від усіх його друзів.
3 Il re stesso gli rendeva culto, e andava ogni di ad adorarlo. Ma Daniele adorava il suo Dio. E il re gli disse: perchè non adori tu Bel?	3 А був тоді у вавилонян бовван, на ім’я Бел; на нього щодня витрачали 12 артивів питльованої муки, 40 овець і 6 метрет вина.
4 Ed egli rispose a lui: perché io non rendo onore agli idoli manofatti, ma a Dio vivo, che creò il cielo, e la terra, ed è Signore di tutti gli animali.	4 Цар також ушановував його й ходив щодня йому поклонятись; Даниїл же поклонявся своєму Богові.
5 E il re disse a lui: Non sembra a te, che Bel sia un Dio vivo? Non vedi tu quanto egli mangia, e beve ogni giorno?	5 Раз якось цар сказав йому: «Чому ти не поклоняєшся Белові?» А він на те: «Бо я не вшановую рукотворених бовванів, лише живого Бога, який сотворив небо й землю і який має владу над усяким тілом.»
6 E disse sorridendo Daniele: Non ingannarti, o re, imperocché egli al di dentro è di fango, e al di fuora è di bronzo, e non mangia mai.	6 Цар сказав йому: «Чи ж тобі не здається, що Бел — живий бог? Або чи ти не бачиш, скільки він їсть і п’є щодня?»
7 E il re montò in collera, e chiamò i sacerdoti di Bel, e disse loro: Se voi non mi dite chi mangi tutto quello, ch'io spendo, voi morrete.	7 Даниїл сказав, усміхаючись: «Не обманюй самого себе, царю! Він бо всередині — глина, а зовні бронза, й він ще ніколи не їв і не пив.»
8 Se poi farete vedere, che queste cose se le mangi Bel, morrà Daniele per aver bestemmiato contro Bel. E Daniele disse al re: Sia fatto secondo la tua parola.	8 Тоді цар, розгніваний, покликав своїх жерців і сказав їм: «Як не скажете мені, хто поїдає ці харчі, то помрете; а як докажете, що Бел їх поїдає, то помре Даниїл, бо він зневажив Бела.»
9 Or i sacerdoti di Bel erano settanta senza le mogli, e i figliuoli. E il re si portò con Daniele al tempio di Bel.	9 Даниїл же промовив до царя: «Нехай буде зроблено за твоїм словом.» Жерців же Бела було 70, крім жінок та дітей.
10 E dissero i sacerdoti di Bel: Ecco che noi andiam via: e tu, o re, poni le vivande, e mesci il vino: e chiudi la porta, e ponvi sigillo col tuo anello:	10 От і прибув цар з Даниїлом у дім Бела.
11 E quando tu entrerai domattina, se non vedrai, che Bel abbia mangiate ogni cosa, noi morremo; altrimenti morrà Daniele, che ha detto il falso contro di noi.	11 Сказали жерці Бела: «Ось ми вийдемо геть; ти ж, царю, поклади страву, замішай і постав вино, замкни двері й запечатай їх твоєю печаттю. І коли, прийшовши вранці, знайдеш, що не все спожив Бел, ми помремо, а як ні, то Даниїл, що оббрехав нас.»
12 Or ei si burlavano, perché aveano fatto sotto la mensa un apertura segreta, e per questa entravano sempre e mangiavano quella roba.	12 Їм же й байдуже, бо вони зробили були під столом потайний вхід, через який завжди входили й поїдали все.
13 Usciti adunque coloro, il re pose dinanzi a Bel le vivande. Ma Daniele diede ordine a' suoi servi, che gli portassero della cenere, e la sparse col vaglio per tutto il tempio alla presenza del re: e se n' andarono, e chiuser la porta, sigillandola coll'anello del re.	13 Коли вони вийшли, цар поклав страву для Бела.
14 Or i sacerdoti andarono di nottetempo secondo il loro costume eglino, e le mogli, e i loro figliuoli, e mangiaron tutto, e bevvero.	14 Даниїл же наказав своїм слугам принести попелу й розсіяти по всьому храмі в присутності одного тільки царя. Вийшли вони, зачинили двері, запечатали їх царською печаттю й пішли собі.
15 E ai levò il re al primo albóre, e Daniele con esso.	15 Уночі прийшли, як звичайно, жерці з жінками та дітьми й усе поїли й повипивали.
16 E il re disse: Son eglino intatti o Daniele? Ed ei rispose: intatti, o re.	16 Рано-вранці встав цар, і Даниїл з ним.
17 E subitamente aperta la porta, il re veduta la mensa, con voce grande esclamò: Tu se' grande, o Bel, e in casa tua non è frode alcuna.	17 Цар сказав: «Чи цілі печатки Даниїле?» Той відповів: «Цілі, царю.»
18 E Daniele sorrìse, e trattenne il re, che non entrasse dentro, e disse: Ecco il pavimento, osserva di chi siano queste pedate.	18 Як тільки відчинили двері, цар глянув на стіл і скрикнув сильним голосом: «Великий ти, о Беле, і нема в тобі ніякого обману!»
19 E il re disse: Veggo pedate di uomini, di donne, di ragazzi. E il re si adirò.	19 Даниїл засміявся й затримав царя, щоб не входив досередини, мовивши: «Глянь на підлогу й розпізнай, чиї це сліди.»
20 Allora fece pigliare i sacerdoti, e le mogli, e i figliuoli loro: ed eglino fecero vedere a lui le piccole porte, per le quali entravano, e consumavan quel, che si trovava sulla mensa.	20 Цар сказав: «Я бачу сліди чоловіків, жінок і дітей.»
21 E il re li fece morire, e diede Belin poter di Daniele, il quale lo distrusse in un col suo tempio.	21 І розгнівавшись, цар звелів схопити жерців з жінками й дітьми. Йому показано й таємні двері, через які ті входили й поїдали, що було на столі.
22 Ed era in quel luogo un dragone grande e i Babilonesi lo adoravano.	22 Тоді цар звелів їх повбивати й видати Бела Даниїлові, а цей зруйнував його та його храм.
23 E disse il re a Daniele: Ecco tu non puoi dire, che questo non sia un dio vivo: tu adunque adoralo.	23 Був також там дракон великий, і вавилоняни його почитали.
24 E Daniele disse: Io adoro il Signore Dio mio, perché eg|i è il Dio vivo, ma questo non è il Dio vivo.	24 Цар сказав до Даниїла: «А вже про цього ти не можеш сказати, що він — не живий бог. Тож поклонись йому.»
25 Ma tu o re, dammene la permissione, ed io senza spada, e bastone ammazzerò il dragone: o il re disse: Te la do.	25 Даниїл відповів: «Господеві, Богові моєму, поклонюся, бо він — живий Бог. Ти ж, царю, дай мені дозвіл, і я уб’ю дракона без меча й без палиці.»
26 Prese adunque Daniele della pece, e del grassume, e de' peli, e cosse ogni cosa insieme, e ne fece bocconi, e li gettò in bocca al dragone, e il dragone crepò: e disse: ecco quello, che voi adoravate.	26 Цар сказав: «Даю тобі.»
27 La qual cosa udita avendo i Babilonesi, ne presero grandissimo sdegno, e adunatisi contro del re dissero: il re è diventato Giudeo: ha distrutto Bel, ha ucciso il dragone, e messi a morte i sacerdoti.	27 Тоді Даниїл узяв смоли, ситі й волосу, зварив усе те разом, зробив з нього корж і кинув драконові в пащеку. Дракон того наївся і розсівся. І сказав Даниїл: «Бачите, що ви вшановуєте!»
28 E andati a trovar il re, dissero: Da nelle nostre mani Daniele, altrimenti uccideremo te, e la tua famiglia.	28 Як же почули про це вавилоняни, обурились вельми й зібрались на царя, говоривши: «Цар став юдеєм; він знищив Бела, убив дракона і вимордував жерців.»
29 Vide adunque il re, che lo assalivano con impeto, e forzato dalla necessità, diede loro Daniele.	29 Потім прийшли до царя й сказали: «Видай нам Даниїла, а як ні, то вб’ємо тебе й дім твій.»
30 Ed ei lo gettarono nella fossa de1 leoni, e vi stette sei giorni.	30 Побачив цар, що йому погрожують вельми, і був примушений видати їм Даниїла.
31 Ed erano nella fossa sette leoni, e davansi ad essi ogni dì due cadaveri, e due pecore: ed allora non furono date loro, affinchè divorasser Daniele.	31 Вони вкинули його в яму для левів, і він перебув там шість день.
32 Or il profeta Habacuc stava nella Giudea, ed egli avea cotta una polenda, e fatte delle schiacciate in una teglia, e andava al campo per portarle ai mietitori.	32 Було ж у ямі сім левів, яким давали щодня два трупи й дві вівці, але тоді їх не дали їм, щоб вони пожерли Даниїла.
33 E l'Angelo del Signore disse ad Habacuc: Porta il desinare, che hai, in Babilonia a Daniele, che è nella fossa de' leoni.	33 А був у Юдеї пророк Авакум; він наварив юшки, накришив у миску хліба й пустився в поле, несучи те женцям.
34 E Habacuc disse: Signore, non ho veduta Babilonia, e non ho notizia della fossa.	34 Ангел Господній і сказав до Авакума: «Занеси сніданок, що при тобі, у Вавилон Даниїлові, що в ямі для левів.»
35 E l'Angelo del Signore lo prese alla cima del suo capo, e pe' capelli della sua testa, e portollo colla celerità del suo spirito, e posollo in Babilonia sopra la fossa.	35 Авакум сказав: «Господи, я ніколи не бачив Вавилону і ями для левів не знаю.»
36 E Habacuc alzò la voce, e disse: Daniele servo di Dio, prendi il desinare, che Dio ti ha mandato.	36 Тоді ангел Господній схопив його за чуба, переніс за волосся його голови і поклав його зверху над ямою — одним подувом свого подиху.
37 E Daniele disse: tu ti se' ricordato di me, o Signore, e non hai abbandonato color, che ti amano.	37 І закричав Авакум: «Даниїле, Даниїле! Візьми сніданок, що послав тобі Бог!»
38 E si alzò Daniele, e mangiò: e l'Angelo del Signore restituì tosto Habucuc al suo luogo.	38 А Даниїл: «Ти згадав про мене, Боже, й не покинув тих, що тебе люблять.»
39 Venne adunque nel settimo giorno il re per piangere Daniele, e arrivò alla fossa, e gettò dentro gli occhi: e vide Daniele a sedere in mezzo ai leoni.	39 Устав Даниїл і їв, а ангел Божий зараз же повернув Авакума назад на його місце.
40 E gridò ad alta voce il re dicendo: Grande se' tu, o Signore Dio di Daniele. E lo trasse fuori della fossa de' leoni.	40 Сьомого дня прийшов цар плакати за Даниїлом; прийшов він до ями й заглянув до неї, — аж ось Даниїл сидить.
41 E quelli, che erano stati causa di sua perdizione, li fece gettar nella fossa, in un momento furono divorati alla sua presenza.	41 Скрикнув цар сильним голосом і промовив: «Великий ти, Господи, Боже Даниїла, і немає другого, крім тебе.»
42 Allora il re disse: Tutti gli abitanti di tutta quanta la terra temano il Dio di Daniele: perocché egli è Salvatore, e fa segni, e prodigi sulla terra, ha liberato Daniele dalla fossa de leoni.	42 І витягнув його, а тих, що хотіли його погубити, звелів вкинути в яму, й вони вмить перед ним були пожерті.
	43 Тоді цар сказав: «Нехай усі мешканці землі тремтять перед Богом Даниїла, бо він Спаситель, він творить знаки й чудеса на землі, він урятував Даниїла з ями для левів.»