| 1 ORAZIONE DI GEREMIA PROFETA. Ricorditi, o Signore, di quel, che è a noi avvenuto: mira, e considera la nostra ignominia. | 1 Згадай, о Господи, що сталося з нами! Глянь, подивись на наругу нашу! |
| 2 La nostra eredità è andata in mano a' forestieri; le nostre case ad estranei. | 2 Спадщина наша припала зайдам, доми наші — чужинцям. |
| 3 Siam divenuti pupilli privi di padre: le madri nostre son come vedove. | 3 Ми сироти без батька, і, а наші матері немов удовиці. |
| 4 A prezzo di denaro abbiam bevuta la nostra acqua, col denaro abbiam comperate le nostre legna. | 4 Воду нашу за гроші п’ємо, дрова наші набуваємо за плату. |
| 5 Eravamo condotti presi pel nostro collo: requie non concedevasi agli stanchi. | 5 Ярмо в нас на шиї, нами поганяють; працюємо, нема нам відпочинку. |
| 6 Agli Egiziani, ed agli Assiri porgemmo le mani, per essere satollati di pane. | 6 Ми до Єгипту простягаєм руку та до Ашшуру, щоб насититись хлібом. |
| 7 I padri nostri peccarono, e più non sono: e noi abbiam portate le loro iniquità. | 7 Батьки наші згрішили, та їх нема вже, а ми несемо кару за їхні беззаконства. |
| 8 I servi nostri ci han dominati: non v'ebbe chi dalle mani loro ci riscattasse. | 8 Раби над нами вередують, і нікому нас визволити з їхніх рук. |
| 9 Con pericolo di nostra vita i luoghi deserti andavamo a provvederci di sostentamento, temendo sempre la spada. | 9 Ціною нашого життя здобуваємо хліб свій, наражені мечеві пустині. |
| 10 La nostra pelle è arsa come un forno per l'atrocità della fame. | 10 Шкіра на нас, як піч, гаряча від пекучої голоднечі. |
| 11 Svergognavano in Sion le donne, e le vergini nella città di Giuda. | 11 Жінок знечещено в Сіоні, дівчат — у містах юдейських. |
| 12 I principi sono stati appiccati per la mano, non hanno avuto rispetto alle facce de' vecchi. | 12 Повішено князів їхніми руками, обличчя старших не поважано. |
| 13 Hanno disonorati i giovanetti, e i fanciulli son venuti meno sotto il bastone. | 13 Хлопці носили жорна, а діти спотикались під дровами. |
| 14 Mancano alle porte i seniori, i giovani al coro de' suonatori. | 14 Старші в воротях уже більш не сідають, хлопці вже більш не бавляться. |
| 15 E estinta nel nostro cuor l'allegrezza: le nostre armonie sono cangiate in lutto. | 15 Погасла радість у нашім серці, танки наші на жалобу змінились. |
| 16 E caduta la corona dal nostro capo: guai a noi, che abbiamo peccato. | 16 Вінець упав з голови в нас. Ой, горе нам, бо ми згрішили! |
| 17 Per questo il cuor nostro è addolorato; per questo han perduto il lume gli occhi nostri. | 17 От чому серце ниє у нас, ось чому в очах у нас потемніло. |
| 18 Perchè desolato è il monte di Sion, le volpi per esso camminano. | 18 Бо гора Сіон опустіла, лисиці бродять по ній! |
| 19 Ma tu, o Signore, sarai in eterno, il tuo trono per tutte quante le generazioni. | 19 Ти ж, Господи, повіки перебуваєш; престол твій з роду й до роду. |
| 20 Perchè ti scorderai tu per sempre di noi? ci abbandonerai tu per la lunghezza de' giorni? | 20 Чому ти нас назавжди забуваєш і нас так надовго покидаєш? |
| 21 Convertici a te, o Signore, e noi ci convertiremo, rinnovella tu i nostri giorni, come da principio. | 21 Наверни нас, Господи, до себе, і ми повернемось: обнови наші дні, як було колись. |
| 22 Ma tu ci hai rigettati terribilmente: tu se' sdegnato grandemente contro di noi. | 22 Невже ти зовсім нас відкинув, на нас без міри прогнівався? |
