Приповідок 21

¹ В руках у Господа цареве серце, мов води розтоки: | він його, куди хоче, повертає.

² Всі путі прості у власних очах людини; | Господь же серця важить.

³ Чинити справедливість і суд — | ліпше в очах Господніх, аніж жертва.

⁴ Гордий погляд і бундючне серце | — ґрунт для гріха безбожних.

⁵ Задуми трудящого змагають до користи, | а кожен поквапний зазнає нестатків.

⁶ Надбання скарбів язиком брехливим | — марна пустота, що веде до смерти.

⁷ Насильство злих самих же їх погубить, | бо вони зрікаються правдиво чинити.

⁸ Крива дорога ледачого, | а чистого вчинки — праві.

⁹ Ліпше сидіти на краю покрівлі, | ніж з жінкою сварливою у спільній хаті.

¹⁰ Злого душа бажає зла; | в очах його і приятель не знаходить ласки.

¹¹ Коли картають глузуна, недоросток стає розумним; | як мудрого навчають, він приймає науку.

¹² Праведний назирає дім лихого, | а злих кидає в нещастя.

¹³ Хто затуляє вухо на крик бідака, | той сам кричатиме, та слухати ніхто не буде.

¹⁴ Дарунок, даний тайкома, гнів спиняє, | а в пазусі гостинець — лють запеклу.

¹⁵ Чинити правосуддя — праведному радість, | а лиходіям жах.

¹⁶ Людина, що збивається з розумної дороги, | в громаді тіней буде спочивати.

¹⁷ Хто любить радість, той буде злиденним; | хто любить вино та олію, той не розбагатіє.

¹⁸ Злий послужить на викуп справедливого, | а зрадливий — на викуп праведних.

¹⁸ Ліпше сидіти в землі пустинній, | ніж із жінкою сварливою та злісною.

²⁰ В хаті мудрого дорогоцінні скарби й олія, | але дурний їх прогайнує.

²¹ Хто йде за справедливістю й милосердям, | — знайде життя й повагу.

²² Мудрий вдирається в місто хоробрих | і валить твердиню, на яку вони покладалися.

²³ Хто стереже уста і язик свій, | той стереже від лиха свою душу.

²⁴ Нахаба, чванько — таке ім’я насмішника, | що поводиться з надмірною пихою.

²⁵ Бажання ледаря для нього вбивче, | бо його руки уникають роботи.

²⁶ Грішник щодня чогось бажає жадібно, | а праведний дає, не жалує нічого.

²⁷ Жертва злих — гидота, | а надто, як вони її з злим наміром приносять.

²⁸ Брехливий свідок загине, | а людина, що вміє слухати, завжди матиме слово.

²⁹ Зла людина прибирає самовпевнений вигляд, | а праведний вважає на свої вчинки.

³⁰ Супроти Господа немає ні мудрости, | ні розуму, ні ради.

³¹ Коня готують на день бою, | але від Господа перемога.