ІІ Царів 5

¹ Нааман, начальник війська арамійського царя, був великим чоловіком у свого пана, і поважаний, бо через нього дав був Господь перемогу араміям. Був він чоловік хоробрий, але прокажений.

² Одного разу арамії зробили наскок і забрали з Ізраїльської землі у полон маленьку дівчинку і вона служила в жінки Наамана.

³ І сказала вона своїй пані: «От як би мій пан звернувся до пророка, що в Самарії! Той вигоїв би його від прокази.»

⁴ Пішов Нааман до свого пана й оповів йому: Так і так, мовляв, говорить дівчинка, що з Ізраїльської землі.

⁵ Арамійський цар і каже: «Іди, я пошлю листа до ізраїльського царя.» Вибрався він, узявши з собою 10 талантів срібла, 6 000 шеклів золота й 10 перемін одежі,

⁶ і приніс ізраїльському цареві листа. А в ньому стояло: «Як прийде до тебе цей лист, то знай, що я послав до тебе мого слугу Наамана, щоб ти вигоїв його від прокази.»

⁷ Як прочитав ізраїльський цар листа, то роздер на собі одежу й каже: «Хіба я Бог, щоб умертвляти й оживляти, що це він мені присилає вигоїти чоловіка від прокази! Глядіть лишень, він певно шукає тільки зачіпки до мене!»

⁸ Довідавсь Єлисей, Божий чоловік, що ізраїльський цар роздер на собі одежу, і послав до царя сказати: «Чого ти роздер на собі одежу? Нехай прийде до мене й взнає, що є в Ізраїлі пророк.»

⁹ От і прибув Нааман із своїми кіньми та колісницею й зупинився коло дверей хати Єлисея.

¹⁰ Вислав до нього Єлисей слугу й звелів сказати: «Іди та викупайся сім раз у Йордані, і тіло твоє знову стане чистим.»

¹¹ Розгнівався Нааман і відійшов, кажучи: «Я був певний, що він сам до мене вийде, стане передо мною, призове ім’я Господа, Бога свого, помахає рукою над хворим місцем і вигоїть проказу.

¹² Хіба дамаські ріки, Авана та Фарфар, не ліпші, ніж усі ізраїльські води? Хіба ж не можна було б викупатись у них і стати чистим?» І, обернувшись, пішов геть у гніві.

¹³ Слуги ж його приступили до нього й заговорили до нього так: «Коли б тобі, батеньку, пророк наказав зробити щось важке, хіба ти не зробив би? Оскільки ж більш, коли він тобі сказав: Викупайся, і будеш чистий.»

¹⁴ Пішов він, поринув сім разів у Йордані, за словом Божого чоловіка, і тіло його знову стало, мов у малого хлопця, і він став чистий.

¹⁵ І повернувся він з усім своїм почетом до Божого чоловіка, а прибувши, став перед ним та й каже: «Тепер я зрозумів, що нема Бога на всій землі, тільки в Ізраїлі. Тож прийми гостинець від свого слуги.»

¹⁶ Єлисей же каже: «Так певно, як живе Господь, в якого я стою на службі: не прийму нічого.» І хоч як той наполягав, він не хотів брати.

¹⁷ Тоді Нааман сказав: «Коли не хочеш, то дозволь, нехай мені, слузі твоєму, дадуть землі, скільки можуть повезти 2 мули, бо твій слуга не приноситиме більш ні всепалення, ні жертви іншим богам, крім Господа.

¹⁸ Одне тільки нехай Господь простить твоєму слузі: коли мій пан піде в храм Ріммона, щоб там поклонятися, і обіпреться при тому на мою руку, так що з ним і я припаду до землі в храмі Ріммона, як він припадатиме там до землі, нехай Господь простить це твоєму слузі.»

¹⁹ Єлисей сказав йому: «Іди в мирі!» І той відійшов від нього, (і пройшов) добрий шматок дороги.

²⁰ Аж ось Гехазі, слуга Єлисея, Божого чоловіка, подумав собі: «Мій пан пощадив цього арамія Наамана й не прийняв того, що він привіз. Так певно, як живе Господь, я побіжу за ним і візьму щонебудь від нього.»

²¹ І побіг Гехазі навздогін за Нааманом. Побачив Нааман, що він біжить, скочив йому назустріч із колісниці та й питає: «Чи все гаразд?»

²² Той відповів: «Усе. Послав мене мій пан тобі сказати: Саме оце тепер прийшли до мене з Ефраїм-гори два хлопці з пророчих учнів. Тож дай для них, будь ласка, один талант срібла та дві переміни одежі.»

²³ А Нааман сказав: «Зроби мені ласку: візьми 2 таланти.» Та й упросив його й зав’язав 2 таланти срібла у 2 мішки, і 2 переміни одежі, та й віддав те двом своїм слугам, і ті понесли поперед нього.

²⁴ Дійшов Гехазі до горба, взяв усе від них, склав у себе в хаті й відпустив людей, і ті пішли.

²⁵ Як же він увійшов і став перед своїм паном, Єлисей спитав: «Звідки, Гехазі?» А той: «Твій слуга не виходив нікуди.»

²⁶ А Єлисей сказав йому: «Хіба мій дух не був при тому, коли той чоловік зійшов із своєї колісниці тобі назустріч? Оце ти забрав гроші: візьми також городи, оливні сади, виноградники, овець, волів, слуг і слугинь;

²⁷ але й проказа Наамана вчепиться до тебе й до твоїх потомків назавжди.» І вийшов той від нього білий, як сніг, від прокази.