A zsoltárok könyve 138

KÁLDI-NEOVULGÁTA	Біблія
1 Dávidtól. Hálát adok neked, Uram, teljes szívemből, mert meghallgattad szájam szavát. Magasztallak az angyalok színe előtt,	1 Давида. Я буду дякувати, Господи, тобі з усього серця; перед богами буду тобі псалми співати.
2 leborulok szent templomod felé, áldást mondok nevednek irgalmadért és igazságodért, mert mindenek fölött felmagasztaltad szent nevedet.	2 Упаду ниць перед твоїм святим храмом і буду дякувати імені твоєму за твою милість і твою правду, бо ти понад усяке ім’я возвеличив твоє слово.
3 Bármikor hívtalak segítségül, meghallgattál engem, és gyarapítottad az erőt lelkemben.	3 Тоді, як я візвав до тебе, ти вислухав мене, ти мене підбадьорив, вливши в мою душу силу.
4 Hálát ad neked, Uram, a föld minden királya, a te szád minden szavának hallatára,	4 Усі царі землі, о Господи, будуть тобі дякувати, скоро почують слова уст твоїх.
5 és megéneklik az Úr útjait, mert nagy az Úr dicsősége.	5 Будуть співати про путі Господні, велика бо Господня слава.
6 Fölséges az Úr és rátekint az alázatosakra, de messziről megismeri a felfuvalkodottakat.	6 Бо хоч Господь високо, покірного він бачить і гордого він пізнає здалека.
7 Ha szorongatások között járok is, megőrzöd életemet; Ellenségeim haragjával szemben kinyújtod kezedet, és jobbod megszabadít engem.	7 Хоч я ходжу посеред лиха, ти мене оживляєш. Ти проти ворогів моїх шалених руку простягаєш, і твоя десниця мене спасає.
8 Az Úr mindezt véghezviszi értem, Uram, irgalmad örökkévaló: ne vesd meg kezed alkotásait!	8 Господь почате доведе до краю задля мене. Милість твоя, о Господи, повіки; не покидай діла рук твоїх!