Poslanica Hebrejima 1

Biblija Hrvatski	Біблія
1 Više puta i na više načina Bog nekoć govoraše ocima po prorocima;	1 Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків.
2 konačno, u ove dane, progovori nama u Sinu. Njega postavi baštinikom svega; Njega po kome sazda svjetove.	2 За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки.
3 On, koji je odsjaj Slave i otisak Bića njegova te sve nosi snagom riječi svoje, pošto očisti grijehe, sjede zdesna Veličanstvu u visinama;	3 Він — відблиск його слави, образ його істоти, — підтримуючи все своїм могутнім словом, здійснив очищення гріхів і возсів праворуч величі на вишині,
4 postade toliko moćniji od anđela koliko je uzvišenije nego oni baštinio ime.	4 ставши від ангелів стільки вищим, оскільки успадкував визначніше від них ім’я.
5 Ta kome od anđelâ ikad reče: Ti si sin moj, danas te rodih; ili pak: Ja ću njemu biti otac, a on će meni biti sin.	5 Кому бо з ангелів він коли мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе?» І ще: «Я буду йому за Отця, а він буде мені за Сина?»
6 A opet, kad uvodi Prvorođenca u svijet, govori: Nek pred njim nice padnu svi anđeli Božji.	6 Коли ж знов уводив Первородного у світ, то каже: «Нехай поклоняться йому всі ангели Божі.»
7 Za anđele veli: Anđele čini vjetrovima, sluge svoje plamenom ognjenim,	7 А щодо ангелів мовить: «Той, хто вітри своїми вісниками вчиняє, а полум’я вогненне — слугами своїми.»
8 ali za Sina: Prijestolje je tvoje, Bože, u vijeke vjekova, i pravedno žezlo – žezlo je tvog kraljevstva.	8 А до Сина: «Престол твій, Боже, віковічний, і берло правоти — берло твого царства.
9 Ti ljubiš pravednost, a mrziš bezakonje, stoga Bog, Bog tvoj, tebe pomaza uljem radosti kao nikog od tvojih drugova.	9 Ти полюбив справедливість і зненавидів беззаконність, тому помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости понад твоїх співучасників.»
10 I: Ti u početku, Gospodine, utemelji zemlju i nebo je djelo ruku tvojih.	10 І: «Ти, Господи, напочатку заснував землю і небеса — діло рук твоїх.
11 Propast će, ti ćeš ostati, sve će ostarjeti kao odjeća.	11 Вони загинуть, ти ж перебуваєш; усі, мов одежа, постаріються.
12 Mijenjaš ih poput haljine, kao odjeću, i nestaju. A ti si uvijek isti – godinama tvojim nema kraja.	12 Ти їх, неначе одежину, згорнеш і, немов одежа, вони зміняться. Ти ж — той самий, і літа твої не скінчаться.»
13 Za koga pak od anđelâ ikad reče: Sjedi mi zdesna dok ne položim neprijatelje tvoje za podnožje nogama tvojim!?	13 До кого з ангелів він коли мовив: «Сідай праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів підніжком під твої ноги?»
14 Svi ti zar nisu služnički duhovi što se šalju služiti za one koji imaju baštiniti spasenje?	14 Хіба ж не всі вони служебні духи, що їх посилають до послуг тим, які мають успадкувати спасіння?