| 1 Kad je Isus sišao s gore, pohrli za njim silan svijet. | 1 Коли ж Ісус сходив з гори, йшла слідом за ним сила народу. |
| 2 I gle, pristupi neki gubavac, pokloni mu se do zemlje i reče: »Gospodine, ako hoćeš, možeš me očistiti.« | 2 І приступив до нього прокажений, вклонивсь йому і мовить: «Господи, коли захочеш, зможеш мене очистити.» |
| 3 Isus pruži ruku i dotakne ga se govoreći: »Hoću, očisti se!« I odmah se očisti od gube. | 3 Ісус простягнув руку й доторкнувсь до нього, кажучи: «Хочу, очисться!» І він негайно же очистився від прокази. |
| 4 Kaže mu Isus: »Pazi, nikomu ne kazuj, nego idi, pokaži se svećeniku i prinesi dar što ga propisa Mojsije, njima za svjedočanstvo.« | 4 Тоді Ісус промовив до нього: «Гляди, не кажи нікому, а йди, покажися священикові й принеси дар, приписаний Мойсеєм, їм на свідоцтво.» |
| 5 Kad uđe u Kafarnaum, pristupi mu satnik pa ga zamoli: | 5 Коли Ісус увійшов у Капернаум, приступив до нього сотник, благаючи його словами: |
| 6 »Gospodine, sluga mi leži kod kuće uzet, u strašnim mukama.« | 6 «Господи, слуга мій лежить дома розслаблений і мучиться тяжко.» |
| 7 Kaže mu: »Ja ću doći izliječiti ga.« | 7 Ісус каже до нього: «Я прийду й оздоровлю його.» |
| 8 Odgovori satnik: »Gospodine, nisam dostojan da uđeš pod krov moj, nego samo reci riječ i izliječen će biti sluga moj. | 8 Тоді сотник у відповідь мовив: «Господи, я недостойний, щоб ти ввійшов під мою покрівлю, але скажи лише слово і слуга мій видужає. |
| 9 Ta i ja, premda sam čovjek pod vlašću, imam pod sobom vojnike pa reknem jednomu: ‘Idi!’ – i ode, drugomu: ‘Dođi!’ – i dođe, a sluzi svomu: ‘Učini to’ – i učini.« | 9 Бо і я теж підвладний чоловік, маю вояків під собою, і кажу цьому: Іди, — і йде, а тому: Ходи, — і приходить; і слузі моєму: Зроби це, — і він робить.» |
| 10 Čuvši to, zadivi se Isus i reče onima koji su išli za njim: »Zaista, kažem vam, ni u koga u Izraelu ne nađoh tolike vjere. | 10 Почувши це Ісус, здивувався і сказав тим, що за ним ішли: «Істинно кажу вам: Ні в кого в Ізраїлі я не знайшов такої віри. |
| 11 A kažem vam: Mnogi će s istoka i zapada doći i sjesti za stol s Abrahamom, Izakom i Jakovom u kraljevstvu nebeskom, | 11 Кажу вам, що багато прийде зо сходу й заходу, і засядуть з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небеснім, |
| 12 a sinovi će kraljevstva biti izbačeni van u tamu. Ondje će biti plač i škrgut zubi.« | 12 а сини царства будуть викинуті геть у темряву кромішню, де буде плач і скрегіт зубів.» |
| 13 I reče Isus satniku: »Idi, neka ti bude kako si vjerovao!« I ozdravi sluga u taj čas. | 13 І сказав Ісус сотникові: «Йди, хай тобі станеться за твоєю вірою!» І видужав слуга тієї ж години. |
| 14 Ušavši u kuću Petrovu, Isus ugleda njegovu punicu koja ležaše u ognjici. | 14 А як Ісус прийшов до Петра в хату, то побачив його тещу, що лежала в гарячці. |
| 15 Dotače joj se ruke i pusti je ognjica. Ona ustade i posluživaše mu. | 15 Він доторкнувсь до її руки, і полишила її гарячка; а вона встала й услугувала йому. |
| 16 A uvečer mu doniješe mnoge opsjednute. On izagna duhove riječju i sve bolesnike ozdravi – | 16 І як настав вечір, принесли до нього багато біснуватих, і він словом вигнав духів і зцілив усіх недужих, |
| 17 da se ispuni što je rečeno po Izaiji proroku: On slabosti naše uze i boli ponese. | 17 щоб збулося сказане пророком Ісаєю: «Він узяв наші недуги й поніс наші хвороби.» |
| 18 Kad Isus vidje mnoštvo oko sebe, zapovjedi da se prijeđe prijeko. | 18 Побачивши силу народу навколо себе, Ісус звелів відплисти на другий бік. |
| 19 I pristupi jedan pismoznanac te mu reče: »Učitelju, za tobom ću kamo god ti pošao.« | 19 І приступивши один книжник, сказав до нього: «Учителю, куди б ти не пішов, я піду за тобою.» |
| 20 Kaže mu Isus: »Lisice imaju jazbine i ptice nebeske gnijezda, a Sin Čovječji nema gdje bi glavu naslonio.« | 20 А Ісус каже до нього: «Лисиці мають нори й птиці небесні — гнізда, а Син Чоловічий не має де голову прихилити.» |
| 21 Drugi mu od učenika reče: »Gospodine, dopusti mi da prije odem i pokopam svoga oca.« | 21 Другий з учнів сказав до нього: «Господи, дозволь мені піти спершу поховати батька мого.» |
| 22 Isus mu kaže: »Hajde za mnom i pusti neka mrtvi pokapaju svoje mrtve.« | 22 Ісус же сказав до нього: «Іди за мною, і зостав мертвим ховати своїх померлих.» |
| 23 Kad uđe u lađu, pođoše za njim njegovi učenici. | 23 Як він увійшов до човна, слідом за ним увійшли його учні. |
| 24 I gle, žestok vihor nasta na moru tako da lađu prekrivahu valovi. A on je spavao. | 24 Аж ось зірвалася на морі така велика буря, що хвилі заливали човен. Він же спав. |
| 25 Oni pristupiše i probudiše ga govoreći: »Gospodine, spasi, pogibosmo!« | 25 Ті кинулись до нього, збудили й кажуть: «Рятуй, Господи, ми гинемо!» |
| 26 Kaže im: »Što ste plašljivi, malovjerni?« Tada ustade i zaprijeti vjetrovima i moru te nasta velika utiha. | 26 А він до них каже: «Чого ви лякливі, маловіри?» Тоді встав погрозив вітрам і морю, і настала велика тиша. |
| 27 A ljudi su u čudu pitali: »Tko je taj da mu se i vjetrovi i more pokoravaju?« | 27 І здивувались люди та й заговорили між собою: «Хто це такий, що і вітри і море йому слухняні?» |
| 28 I kada dođe prijeko, u gadarski kraj, eto mu u susret dvaju opsjednutih: izlazili su iz grobnica, silno goropadni, te nitko nije mogao proći onim putem. | 28 Коли ж він прибув на той бік, у край гадаринський, зустріли його два біснуваті, що вийшли з гробниць, але такі люті, що ніхто не міг перейти тією дорогою. |
| 29 I gle, povikaše: »Što ti imaš s nama, Sine Božji? Došao si ovamo prije vremena mučiti nas?« | 29 І почали кричати: «Що нам і тобі, Сину Божий? Прийшов єси сюди, щоб нас мучити перед часом?» |
| 30 A podalje od njih paslo je veliko krdo svinja. | 30 Оподаль же від них паслося велике стадо свиней. |
| 31 Zlodusi ga zaklinjahu: »Ako nas istjeraš, pošalji nas u ovo krdo svinja.« | 31 Біси попросили його: «Як ти нас виганяєш, пошли нас в оте стадо свиней.» |
| 32 On im reče: »Idite!« Oni iziđoše i uđoše u svinje. I gle, sve krdo jurnu niz obronak u more i podavi se u vodama. | 32 «Ідіть» — сказав їм. І вийшли з них, і ввійшли у свиней. Тоді то все стадо кинулося з кручі в море й утопилося в хвилях. |
| 33 A svinjari pobjegoše, odoše u grad te razglasiše sve, napose o opsjednutima. | 33 А пастухи повтікали й, прибігши в місто, все розповіли, а й про біснуватих. |
| 34 I gle, sav grad iziđe u susret Isusu. Kad ga ugledaše, zamole ga da ode iz njihova kraja. | 34 Тоді все місто вийшло Ісусові назустріч і, побачивши його, попросили, щоб відійшов з їхніх околиць. |
