Knjiga Sirahova 22

Biblija Hrvatski	Біблія
1 Lijenčina je sličan uprljanu kamenu: svatko zviždi zbog gnusobe njegove.	1 Лінивий схожий на опоганений камінь, тож кожен лиш посвистує на його нікчемність.
2 Lijenčina je sličan hrpi balege: tko ga dirne otresa ruku.	2 Лінивий схожий на купу гною: хто б лиш його торкнувся — обтрусить руку.
3 Sramota je ocu loše odgojen sin, a ako je kći, na štetu mu je.	3 Сором для батька — невихованого породити, а й дочка така на неславу йому родиться.
4 Razumna kći blago je mužu svojem, a besramnica je na tugu svojem roditelju.	4 Розумна дочка придбає собі чоловіка, а сороміцька — журба для батька.
5 Bestidna kći sramoti i oca i muža, pa je obojica preziru.	5 Безчесна соромить батька й чоловіка, від обох них не буде їй доброї слави.
6 Neprikladan je prigovor kao gozba na dan žalosti, ali šiba i ukor uvijek su mudrost.	6 Як музика в смутку, так мова невчасна; картання ж і повчання — повсякчасна мудрість.
	7 Діти, що живуть чесно й мають що їсти, приховують скромне батьків походження.
	8 Діти ж зневажливі, зле виховані й пихаті — безчестять шляхетність власної родини.
9 Tko poučava luđaka pokušava zalijepiti krhotine i budi spavača iz sna dubokog.	9 Учити дурного — черепки докупи зліплювати або ж будити глибоко заснулого.
10 Objašnjavati luđaku isto je kao i bunovnu čovjeku, jer će na koncu zapitati: »Što je?«	10 Розмовляти з дурнем — розмовляти з сонним: кінець-кінцем він скаже: «А про що бо йдеться?»
11 Za mrtvim plači, jer mu se ugasila svjetlost; i za luđakom plači, jer mu se ugasio razum. Manje za mrtvim plači, jer je počinuo, a luđakov je život gori od smrti.	11 Над мертвим плач: він утратив світло; і над дурним плач: він утратив розум. Та не плач так гірко за мертвим, бо він уже спочиває; життя ж дурного — гірше від смерти.
12 Žalost za mrtvim traje sedam dana, a za luđakom i bezbožnikom sve dane života njihova.	12 Жалоба по мертвому — семеро днів, за дурнем же й нечестивим — всі дні їхнього віку.
13 Ne govori mnogo s bezumnikom i ne druži se s nerazumnikom: čuvaj ga se, da ti ne dosadi i da se ne ukaljaš dodirom njegovim. Kloni ga se, da nađeš mir i da ti ne dojadi ludost njegova.	13 Не починай з безумним довгої розмови, а й не заходь до нерозумного. Бережися його, щоб клопоту не мати й щоб не забруднитись, його дотикавшися. Уникай його, то й знайдеш спокій, і безглуздя його тобі не докучатиме.
14 Što je teže od olova? I kako se zove ako ne: luđak?	14 Що бо буває тяжче від олива? Як воно зветься — хіба не — дурень?
15 Lakše je nositi i pijesak i sol i komad željeza nego snositi čovjeka nerazumna.	15 Пісок бо, сіль і брилу заліза легше нести, ніж людину безглузду.
16 Kao što se greda uglavljena u zdanje ne remeti potresom, tako se ni srce utvrđeno zrelim promišljanjem ne plaši u času pogibelji.	16 Бантина, добре збита на будівлю, не розійдеться під час землетрусу; отак і серце, стале в обдуманому рішенні, не захитається ні о якій порі.
17 Srce učvršćeno umnim razmišljanjem jest kao ures od žbuke na uglačanu zidu.	17 Серце, оперте на розумну думку, — наче тинк піщаний на вигладженій стіні.
18 Kao što kamenčići na visoku zidu ne mogu odoljeti vjetru, tako ni srce zaplašeno luđačkim tlapnjama ne odolijeva nikakvu strahu.	18 Жорства ота, що кладуть нагору, не може встоятись супроти вітру; то й серце полохливе при дурній раді не встоїться супроти ніякого страху.
19 Tko oko udari, suze izazove, a tko srce dirne, izaziva osjećaje.	19 Хто вколе в око — з нього сльози виточить; хто ж у серце вколе — почуття його виявить.
20 Tko se baca kamenom na ptice, rastjera ih, a tko prijatelja grdi, raskida prijateljstvo.	20 На птахів камінь кинувши, їх проганяють — закид зробивши другові, дружбу руйнують.
21 Ako trgneš i mač na prijatelja, ne gubi nade jer on se može vratiti.	21 Хоч ти й на друга оголив меча, все ж не втрачай надії, бо поворот — можливий.
22 I ako otvoriš usta protiv prijatelja, ne boj se jer moguća je pomirba. Samo u slučaju pogrde, oholosti, otkrivanja tajne i udaraca iz potaje odbjegne svaki prijatelj.	22 Хоч ти й на друга відкрив свого рота, все ж не лякайся, бо примирення можливе, — крім образи, зневаги, зради тайни й удару-підступу, бо таке відсторонює кожного друга.
23 Budi vjeran bližnjemu svojem kad je siromašan, tako da mu budeš i u kasnijoj sreći dionik; ostaj mu vjeran u vrijeme nevolje, da s njime zajedno dijeliš baštinu.	23 Придбай довір’я ближнього, коли він у злиднях, бо тоді й у його достатку з ним добра зазнаєш; будь при ньому в час його скрути, тоді частку матимеш у його спадщині.
24 Prije vatre diže se iz peći para i dim, tako i prije krvoprolića izbija svađa.	24 Пара й дим із печі вогневі передує — так кровопролиттю передують образи.
25 Ne stidim se uzeti u zaštitu prijatelja i pred njim se ne krijem.	25 Друга я не посоромлюсь боронити, і ховатись від нього не буду.
26 Ako li me od njega zadesi zlo, svatko koji čuje čuvat će se od njega.	26 А спіткає мене якесь лихо з-за нього, то й кожен, те почувши, його стерегтиметься.
27 Oj, tko će postaviti stražu ustima mojim i na usne moje pečat razboritosti, da nikad zbog njih u zlo ne zapadnem, da me jezik moj ne uništi?	27 Хто бо поставить на мого рота сторожу, і на губи мені — належну печать, аби не впав я з-за них, і мене не погубив мій язик!