Propovjednik 7

Biblija Hrvatski	Біблія
1 Bolji je dobar glas nego skupocjeno ulje, i smrtni dan nego dan rođenja.	1 Ліпше добре ім’я, ніж дорога олія, і день смерти, ніж день народження.
2 Bolje je ići u kuću gdje je žalost nego u kuću gdje je gozba, jer ondje je kraj svakoga čovjeka, i tko je živ, nek’ primi k srcu!	2 Ліпше йти у дім, де плачуть, ніж у дім, де бенкетують, бо такий кінець кожного чоловіка, і живучий приймає це до серця.
3 Bolji je jad nego smijeh, jer pod žalosnim licem srce je radosno.	3 Ліпше смуток від сміху, бо від смутного виду добрим стає серце.
4 Srce je mudrih ljudi u kući žalosti, a srce bezumnih u kući veselja.	4 Серце мудрого у домі смутку, серце ж дурня в домі радости.
5 Bolje je poslušati ukor mudra čovjeka negoli slušati hvalospjev luđaka.	5 Ліпше слухати догану мудрого, ніж пісні дурнів,
6 Jer kao prasak trnja ispod kotla, takav je smijeh luđaka, i to je ispraznost.	6 бо як тріскання тернини під казаном, так сміх дурного. Це теж марнота.
7 Jer smijeh od mudraca čini luđaka i veselje kvari srce.	7 Насильство чинить мудрого дурним, а подарунки псують серце.
8 Bolji je svršetak stvari nego njezin početak i bolja je strpljivost od oholosti.	8 Ліпший кінець справи, ніж її початок. Ліпше покірний духом, ніж гордовитий. В біді чи гаразді — будь рівнодушний.
9 Ne nagli u srdžbu, jer srdžba počiva u srcu luđaka.	9 Не спішись до гніву духом, бо гнів гніздиться в серці дурнів.
10 Ne pitaj zašto su negdašnja vremena bila bolja od ovih, jer to nije mudro pitanje.	10 Не кажи, що часи колишні були ліпші, ніж теперішні, бо то не мудрість піддала тобі це питання.
11 Mudrost je dragocjena baština i probitak onima na koje sunce sja.	11 Ліпша мудрість, ніж спадщина: вона корисна тим, що бачать сонце.
12 Jer kao što je novac zaštita, tako je i mudrost; a prednost je mudrosti u tome što izbavlja onoga tko je ima.	12 Під захистом мудрости, як під захистом грошей; а перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто її має. 13, Розглянь уважно діло Боже: хто бо може випростати те, що він скривив?
13 Pogledaj djela Božja; tko može ispraviti što je on iskrivio?	13 У день щастя будь щасливий, а в день нещастя розважай: Бог однаково створив і цей і той, щоб ніхто не міг дійти, що буде після нього.
14 U sretan dan uživaj sreću, a u zao dan razmišljaj: Bog je stvorio jedno kao i drugo – da čovjek ne otkrije ništa od svoje budućnosti.	14 Усе я бачив за днів моєї марноти: і праведника, що у своїй праведності гине, і безбожника, що у своїй безбожності довгий вік тягне.
15 Svašta vidjeh u svojemu ništavnom životu: pravednik propada unatoč svojoj pravednosti, a bezbožnik i dalje živi unatoč svojoj bezbožnosti.	15 Не будь надмірно справедливим, ані занадто мудрим: чого б тобі себе губити?
16 Ne budi prepravedan i ne budi premudar; zašto da se uništavaš?	16 Не будь надто злим, і не будь дурним: чого б тобі не у свій час вмирати?
17 Ne budi preopak i ne budi lud; zašto bi umro prije vremena?	17 Добре, коли триматимеш одне та й другого з рук не пустиш, бо хто боїться Бога, тому одне й друге поталанить.
18 Dobro je da držiš jedno, ali ni drugo ne puštaj iz ruke, jer tko se boji Boga, izbavlja se od svega.	18 Мудрість дає мудрому більше сили, ніж десять старшин у місті.
19 Mudrost mudraca veću moć daje gradu nego deset mogućnika.	19 Нема на світі такого праведника, що чинить добро, ніколи не згрішивши.
20 Na zemlji nema pravednika koji, čineći dobro, ne bi nikad sagriješio.	20 Не вважай на кожне слово, що говорять, щоб не почути тобі часом, як власний твій слуга тебе проклинає.
21 I još jedno: nemoj se obazirati na govorkanje; čut ćeš možda da te sluga tvoj proklinjao;	21 Сам бо добре знаєш, як часто ти також проклинав інших.
22 a zna tvoje srce kako si i ti često druge proklinjao.	22 Усього того я досвідчивсь мудрістю. Я мовив: Хочу бути мудрим! Та це було для мене недосяжне.
23 Sve sam to mudrošću iskušao. Mislio sam da sam mudar, ali mi je mudrost bila nedokučiva.	23 Далеко те, що було, глибоко, преглибоко — хто його знайде?
24 Ono što jest, daleko je i duboko, tako duboko – tko da i pronađe?	24 Я звернувся моїм серцем до того, щоб довідатись, вислідити й розшукати мудрість та розум; і я спізнав, що нечестивість є безумство і дурнота — божевілля.
25 I još jednom pokušah istražiti i shvatiti mudrost i smisao, da spoznam opačinu kao ludost, a ludost kao bezumlje.	25 І я дізнався, що жінка гіркіша від смерти, що її серце — тенета й петлі, а її руки — пута. Хто Богові вгоден, той вирветься від неї; а грішник ускочить у її руки.
26 Otkrih da ima nešto gorče od smrti – žena, ona je zamka, srce joj je mreža, a ruke okovi; tko je Bogu drag, izmiče joj, a grešnik je njezin sužanj.	26 От що знайшов я, каже Когелет, прикладаючи одне до одного, щоб знайти оцінку речей.
27 Eto, to sam sve u svemu otkrio, veli Propovjednik.	27 Її моя душа шукає й досі, та не находить: на тисячу знайшов я одного чоловіка, а жінки між усіма я не знайшов ні одної.
28 I još sam tražio, ali bez uspjeha. Nađoh čovjeka – jednog od tisuću, a žene ne nađoh među svima nijedne.	28 Лише оце, бач, ізнайшов я, що Бог сотворив людину прямодушною, вона ж стала шукати вигадок.
29 Otkrih ovo: Bog stvori čovjeka jednostavnim, a on snuje nebrojene spletke.