Druga knjiga o Kraljevima 14

Biblija Hrvatski	Біблія
1 Druge godine kraljevanja Joaša, sina Joahazova, nad Izraelom, postade judejskim kraljem Amasja, sin Joašev.	1 У другому році Йоаса, сина Йоахаза, ізраїльського царя, став Амасія, син Йоаса, юдейським царем.
2 Bilo mu je dvadeset i pet godina kad se zakraljio, a kraljevao je dvadeset i devet godina u Jeruzalemu. Mati mu se zvala Joadana i bila je iz Jeruzalema.	2 Двадцять п’ять років було йому, як став царем, і царював він 29 років у Єрусалимі. Мати його звалась Йоадана, з Єрусалиму.
3 Činio je što je pravo u Jahvinim očima, ali ne sasvim kao praotac njegov David. U svemu je slijedio Joaša, svoga oca.	3 Він чинив, що Господеві було довподоби, хоч і не так, як предок його Давид. Він поводився в усьому, як його батько Йоас.
4 Ali uzvišica nije razrušio i narod je svejednako prinosio žrtve i kâd na uzvišicama.	4 Тільки узвиш не було знесено, народ і далі жертвував і кадив на узвишшях.
5 Kad je učvrstio kraljevstvo, smaknuo je one časnike koji su mu ubili oca.	5 Як тільки царська влада зміцнилась у його руках, він звелів повбивати тих своїх слуг, що вбили царя, його батька.
6 Ali nije pogubio sinova onih ubojica, prema onome što je napisano u Knjizi Zakona Mojsijeva, gdje Jahve zapovijeda: »Neka se očevi ne pogubljuju za sinove ni sinovi za očeve, nego svatko neka gine za svoj grijeh.«	6 Дітей же вбивців — не повбивав, згідно з тим, що написано в законі Мойсея, де заповів Господь, кажучи: «Батьків не карати смертю за дітей, і дітей не карати смертю за батьків, а кожний нехай буде скараний смертю — за свою власну провину.»
7 On je potukao Edomce u Slanoj dolini, deset tisuća njih, i u bitci je zauzeo Selu; dao joj je ime Jokteel, koje nosi do današnjega dana.	7 Це він побив 10 000 едоміїв у Солоній долині і завоював Скелю й назвав її Йоктеел аж по цей день.
8 Tada Amasja posla glasnike izraelskom kralju Joašu, sinu Jehuova sina Joahaza, i poruči mu: »Dođi da se ogledamo!«	8 Тоді послав Амасія послів до Йоаса, сина Йоахаза, сина Єгу, ізраїльського царя, сказати йому: «Виходь, поміряємось один з одним.»
9 A izraelski kralj Joaš odvrati judejskom kralju Amasji: »Libanonski je trn jedanput poslao glasnike k libanonskom cedru: ‘Daj kćer mome sinu za ženu’, ali su divlje zvijeri libanonske prošle i trn izgazile.	9 Та Йоас, ізраїльський цар, послав до Амасії, юдейського царя, так відповісти: «І ливанський будяк послав до ливанського кедра сказати: Видай дочку твою за мого сина. Та пройшли дикі звірі, що на Ливані, і потоптали будяка.
10 Potukao si Edomce, pa ti se srce uzobijestilo i tražiš slavu! Radije ostani kod kuće. Zašto izazivaš zlo i hoćeš da propadneš ti i svi Judejci s tobom?«	10 Що тобі пощастило розбити едоміїв, то й загорділо твоє серце? Слався славою та й сиди вдома! Навіщо накликати собі біду? І самий поляжеш, і Юда з тобою!»
11 Ali Amasja ne posluša. Izađe izraelski kralj Joaš te se ogledaše u boju on i judejski kralj Amasja u Bet Šemešu u Judeji.	11 Та не послухав Амасія. І рушив Йоас, ізраїльський цар, і змірялись вони один з одним, він та Амасія, юдейський цар, у Бет-Шемеші, що в Юдеї.
12 Izraelci poraziše Judejce i oni pobjegoše svaki pod svoj šator.	12 Ізраїльтяни побили юдеїв так, що ті повтікали, кожен до свого намету.
13 Izraelski kralj Joaš uhvati u Bet Šemešu judejskoga kralja Amasju, sina Joaševa, sina Ahazjina, i odvede ga u Jeruzalem. Tada sruši jeruzalemski zid od Efrajimovih vrata do Ugaonih vrata, u dužini od četiri stotine lakata.	13 Амасію ж, юдейського царя, сина Йоаса, сина Ахазії, Йоас, ізраїльський цар, забрав під Бет-Шемешем у полон та й пішов у Єрусалим, і зробив у єрусалимському мурі пролом від Ефраїм-воріт аж до Наріжних воріт, на 400 ліктів.
14 Uzevši sve zlato, srebro i posuđe što se nalazilo u domu Jahvinu i u riznici kraljevskog dvora, povrh toga i taoce, vrati se u Samariju.	14 Він забрав усе золото й срібло й увесь посуд, що був у Господньому храмі та в скарбницях у царському палаці, до того ще й заручників, та й повернувсь у Самарію.
15 Ostala povijest Joaševa, sve što je činio i poduzimao i kako je ratovao s Amasjom, judejskim kraljem, zar sve to nije zapisano u knjizi Ljetopisa izraelskih kraljeva?	15 Решта дій Йоаса, що він чинив, і його подвиги, та як він воював з Амасією, юдейським царем, записані в літописній книзі ізраїльських царів.
16 Joaš je počinuo sa svojim ocima i pokopan je u Samariji uz kraljeve izraelske. Sin njegov Jeroboam zakralji se mjesto njega.	16 І спочив Йоас зо своїми батьками, й поховали його в Самарії коло ізраїльських царів. На місце його став царем син його Єровоам.
17 Amasja, sin Joašev, judejski kralj, živio je još petnaest godina poslije smrti izraelskog kralja Joaša, sina Joahazova.	17 Амасія, син Йоаса, юдейський цар, жив по смерті Йоаса, сина Йоахаза, ізраїльського царя, ще 15 років.
18 A ostala povijest Amasjina zar nije zapisana u knjizi Ljetopisa kraljeva judejskih?	18 Решта дій Амасії записана у літописній книзі юдейських царів.
19 Protiv njega je skovana urota u Jeruzalemu. Iako je on pobjegao u Lakiš, poslaše za njim u Lakiš ljude koji ga ondje ubiše.	19 Як же вчинили змову проти нього в Єрусалимі, він утік у Лахіш, але за ним послали навздогін у Лахіш і там його вбили.
20 Odande su ga prenijeli na konjima i sahranili u Jeruzalemu kraj njegovih otaca, u Davidovu gradu.	20 І привезли його кіньми й по ховали в Єрусалимі коло його батьків у місті Давида.
21 Tada sav judejski narod uze Azarju, komu bijaše šesnaest godina, i zakralji ga namjesto njegova oca Amasje.	21 Увесь народ юдейський взяв Азарію, якому було 16 років, і зробили його царем замість його батька Амасії.
22 On opet sagradi Elat povrativši ga Judeji, pošto je kralj počinuo kod svojih otaca.	22 То він відбудував Елат і повернув його Юдеї, після того, як цар спочив зо своїми батьками.
23 Petnaeste godine kraljevanja judejskog kralja Amasje, sina Joaševa, postade izraelskim kraljem u Samariji Jeroboam, sin Joašev. On je kraljevao četrdeset i jednu godinu.	23 На п’ятнадцятому році Амасії син Йоаса, юдейського царя, став Єровоам, син Йоаса, ізраїльським царем у Самарії й царював 41 рік.
24 Činio je što je zlo u očima Jahvinim, nije se ostavio nijednoga grijeha Jeroboama, sina Nebatova, koji je zaveo Izraela.	24 Він чинив те, що було Господеві не довподоби, не відступив від усіх гріхів Єровоама, сина Навата, що ввів у гріх Ізраїля.
25 On je dobio natrag izraelsko područje od ulaza u Hamat do Mrtvoga mora, prema riječi koju je Jahve, Bog Izraelov, rekao preko sluge svoga Jone, sina Amitajeva, proroka iz Gat Hahefera.	25 То він привернув границі Ізраїля від Хамат-входу аж до Арава-моря, за словом, що Господь, Бог Ізраїля, сказав був через свого слугу, пророка Йону, сина Амітая, з Гат-Хеферу,
26 Jer je Jahve vidio ljutu nevolju Izraelovu da više nema ni slobodnih ni robova i nikoga da pomogne Izraelu.	26 бо Господь бачив вельми гіркі злидні Ізраїля, не було бо більш ні рабів, ні вільних, нікого, хто б допоміг Ізраїлеві.
27 Ali Jahve nije odlučio izbrisati ispod neba ime Izraelovo: spasio ga je rukom Jeroboama, sina Joaševa.	27 Але що Господь не хотів стерти ім’я Ізраїля з-під небес, урятував його рукою Єровоама, сина Йоаса.
28 Ostala povijest Jeroboamova, sve što je učinio i sve što je poduzimao, kako je ratovao i kako je vratio Damask Judi i Izraelu, zar sve to nije zapisano u knjizi Ljetopisa kraljeva izraelskih?	28 Решта дій Єровоама й усе, що він чинив, його подвиги, як воював проти Дамаску та як відвернув гнів Господній від Ізраїля, усе це записано в літописній книзі ізраїльських царів.
29 Jeroboam je počinuo sa svojim ocima. Pokopali su ga u Samariji uz kraljeve izraelske, a njegov sin Zaharija zakralji se mjesto njega.	29 І спочив Єровоам із своїми батьками, ізраїльськими царями. На місце його став царем його син Захарія.