Сирах 10

Біблія	LA SACRA BIBBIA
1 Суддя мудрий виховує народ свій, правління розумного добре впорядкується.	1 Il giudice saggio disciplina il suo popolo, il governo d'un saggio sarà ordinato.
2 Який суддя народу, такі й його слуги; який правитель міста, такі й усі його мешканці.	2 Quale il giudice del popolo tali i suoi ministri, gli abitanti della città somigliano a chi la governa.
3 Цар неосвічений губить народ свій; місто заселюється розумом володарів.	3 Il re sregolato rovina il suo popolo, e la saggezza dei potenti edifica la città.
4 Влада над землею в руці Господній, тож корисного правителя покличе він своєчасно.	4 Il governo del mondo è in mano al Signore, ad esso destina, a suo tempo, l'uomo adatto.
5 У руці Господній успіх людини, тож на законодавця покладе він його славу.	5 Nella mano del Signore è il successo dell'uomo, è lui che dona allo scriba la sua gloria.
6 Не гнівайся на ближнього ні за яку кривду — нічого не роби спересердя.	6 Non sdegnarti col prossimo nei suoi errori, e non agire mai con tracotanza.
7 Гордість осоружна Господеві й людям, для нього й для них несправедливість — переступ.	7 L'arroganza spiace a Dio e agli uomini, entrambi odiano l'ingiustizia.
8 Владарство від народу до народу переходить несправедливістю, насильством та багатством.	8 L'impero passa da una nazione all'altra con l'inganno, l'ambizione e la cupidigia.
9 Чим пишатися порохові й попелові, якщо нутро його вже за життя розкладається?	9 Perché si esalta chi è terra e cenere? Ancora in vita vomita gli intestini.
10 Довга недуга з лікаря кепкує. Сьогодні цар — а ось узавтра помре він.	10 La grave malattia si burla del medico, chi oggi è re domani muore.
11 Вмираючи, людина дістає спадщину: гадів, звірів, черву.	11 Questa è la sorte dell'uomo che muore: serpenti, bestie feroci e vermi.
12 Початок гордині людської — відступ від Господа, коли то своїм серцем від Створителя свого відходять.	12 Chi s'allontana da Dio è sulla via dell'arroganza, egli distoglie il cuore dal creatore.
13 Бо початок гордині являє собою гріх, і хто при ній перебуває, той мерзоту розливає. Тим то Господь на такого насилає несподівані кари й нищить його до кінця.	13 Perché l'arroganza comincia col peccato, chi n'è colpito emana cose abominevoli; perciò il Signore li punisce con portenti, li sconvolge fino ad annientarli.
14 Престоли князівські повалив Господь, а на їхнє місце посадив смиренних.	14 Il Signore abbatte i prìncipi dai troni per farvi sedere gli uomini miti.
15 Народи викорінив Господь, а насадив покірних натомість.	15 Il Signore svelle le radici delle nazioni e pianta gli umili al loro posto.
16 Господь зруйнував краї поган і знищив їх до самих основ землі.	16 Il Signore devasta le terre dei popoli e le distrugge sino alle fondamenta;
17 Він вирвав деяких і вигубив ущент, та стер із землі пам’ять про них.	17 colpisce certi uomini e li annienta, cancella dalla terra la loro memoria.
18 Не для людей бо створена гординя, ані лютий гнів для тих, що народилися від жінки.	18 L'arroganza non fu creata per gli uomini, né l'ira per i nati di donna.
19 Який рід поважаний? Рід людський. Який рід поважаний? Тих, що Господа страхаються. Який рід гідний погорди? Родонасіння людське. Який рід гідний погорди? Отих, що заповіді порушують.	19 C'è una specie che merita onore? Gli uomini; c'è una specie che merita onore? Quanti temono il Signore.
20 Серед братів провідний з них — ними поважаний, в очах же Господніх — ті, що його страхаються.	20 C'è una specie che merita disprezzo? Gli uomini; c'è una specie che merita disprezzo? Quanti vìolano la legge.
21 Початок вивищення — острах Господній, первоначало ж відкинення — впертість та гординя.	21 Tra fratelli ha onore chi comanda, ma agli occhi del Signore quanti lo temono.
22 Чи хтось багатий, чи славний, чи вбогий, а гідне хвали в них — острах Господній.	22 Sia un ricco e un nobile che un povero può vantarsi del timore del Signore.
23 Не слід гордувати бідним, що має розум, і ніяк не личить грішника прославляти.	23 Non è giusto disprezzare il povero che ha senno, né conveniente onorare il peccatore.
24 Начальник, суддя, вельможа перебувають у славі, та ніхто з них не більший за того, хто Господа страхається.	24 Principe, giudice, potente: anche se onorati, son meno di chi teme il Signore.
25 Мудрому рабові будуть вільні слугувати; той, хто тямущий, не матиме чого нарікати.	25 Gli uomini liberi serviranno lo schiavo saggio, e chi ha senno non protesterà.
26 Не мудруй, коли заходжуєшся коло діла свого; не пишайся, коли тобі скрутно.	26 Non far sfoggio di saggezza quando attendi al tuo mestiere, e non sentirti grande quando sei nel bisogno.
27 Вартісніший, хто працює і має всього доволі, ніж бродячий хвалько, що й кусня хліба не має.	27 Val più lavorare e abbondare in tutto che passeggiare con boria e senza pane.
28 Сину, прослав себе скромністю, шануй себе в міру своєї вартости.	28 Figlio, sii modesto ma pensa al tuo onore, fatti valere secondo il tuo merito.
29 Хто виправдає того, що грішить сам проти себе? Хто прославить того, який життя своє безчестить?	29 Chi riparerà al male che uno fa a se stesso, e chi l'onorerà se egli si disonora?
30 Бідного славлять за його знання, а багатого славлять за його багатство.	30 Il povero si farà onore con la saggezza, e il ricco si farà onore con la ricchezza.
31 Хто поважаний в убозтві — оскільки більш був би в багатстві? А хто безславний у багатстві — оскільки більш був би у злиднях?	31 L'onore del povero crescerà con la ricchezza, ma il disprezzo del ricco crescerà con la povertà.