Évangile selon Luc 22

JERUSALEM	Біблія
1 La fête des Azymes, appelée la Pâque, approchait.	1 Наближалося свято опрісноків, що зветься Пасха.
2 Et les grands prêtres et les scribes cherchaient comment le tuer, car ils avaient peur du peuple.	2 І первосвященики та книжники шукали, як би його вбити, боялись бо народу.
3 Or Satan entra dans Judas, appelé Iscariote, qui était du nombre des Douze.	3 Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскаріот, що був з числа дванадцятьох,
4 Il s'en alla conférer avec les grands prêtres et les chefs des gardes sur le moyen de le leur livrer.	4 і він пішов умовитися з первосвящениками та начальниками, як би його видати.
5 Ils se réjouirent et convinrent de lui donner de l'argent.	5 Зраділи ті й згодилися дати йому гроші.
6 Il acquiesça, et il cherchait une occasion favorable pour le leur livrer à l'insu de la foule.	6 І він пристав на те й шукав нагоди, щоб видати його без відома народу.
7 Vint le jour des Azymes, où devait être immolée la pâque,	7 Настав день опрісноків, коли треба було жертвувати пасху.
8 et il envoya Pierre et Jean en disant: "Allez nous préparer la pâque, que nous la mangions."	8 Ісус послав Петра та Йоана «Ідіть», — сказав, — «та приготуйте нам пасху, щоб ми її спожили.»
9 Ils lui dirent: "Où veux-tu que nous préparions?"	9 Вони його спитали «Де хочеш, щоб ми приготували»
10 Il leur dit: "Voici qu'en entrant dans la ville, vous rencontrerez un homme portant une cruche d'eau.Suivez-le dans la maison où il pénétrera,	10 Він відповів їм «Ось, коли ввійдете в місто, стріне вас чоловік, що буде нести глечик води. Ідіть слідом за ним у господу, куди він увійде,
11 et vous direz au propriétaire de la maison: Le Maître te fait dire: Où est la salle où je pourrai mangerla pâque avec mes disciples?	11 і скажіть господареві дому Учитель тобі каже Де світлиця, в якій я з учнями моїми міг би спожити пасху
12 Et celui-ci vous montrera, à l'étage, une grande pièce garnie de coussins; faites-y les préparatifs."	12 І він покаже вам горницю велику, вистелену килимами; там приготуйте.»
13 S'en étant donc allés, ils trouvèrent comme il leur avait dit, et ils préparèrent la pâque.	13 Пішли вони й знайшли так, як він сказав їм, і приготували пасху.
14 Lorsque l'heure fut venue, il se mit à table, et les apôtres avec lui.	14 І як прийшла година, сів він до столу й апостоли з ним.
15 Et il leur dit: "J'ai ardemment désiré manger cette pâque avec vous avant de souffrir;	15 І він до них промовив «Я сильно бажав спожити оцю пасху з вами перш, ніж мені страждати,
16 car je vous le dis, jamais plus je ne la mangerai jusqu'à ce qu'elle s'accomplisse dans le Royaume deDieu."	16 бо кажу вам, я її більш не буду їсти, аж поки вона не звершиться в Божім Царстві.»
17 Puis, ayant reçu une coupe, il rendit grâces et dit: "Prenez ceci et partagez entre vous;	17 І, взявши чашу, віддав хвалу й мовив «Візьміть її і поділіться між собою,
18 car, je vous le dis, je ne boirai plus désormais du produit de la vigne jusqu'à ce que le Royaume deDieu soit venu."	18 бо, кажу вам Віднині я не буду більше пити з плоду винограду, доки не прийде Боже Царство.»
19 Puis, prenant du pain, il rendit grâces, le rompit et le leur donna, en disant: "Ceci est mon corps,donné pour vous; faites cela en mémoire de moi."	19 І, взявши хліб, віддав хвалу, поламав, дав їм і мовив «Це — моє тіло, що за вас віддається. Чиніть це на мій спомин.»
20 Il fit de même pour la coupe après le repas, disant: "Cette coupe est la nouvelle Alliance en monsang, versé pour vous.	20 Так само чашу по вечері, кажучи «Ця чаша — це Новий Завіт у моїй крові, що за вас проливається.
21 "Cependant, voici que la main de celui qui me livre est avec moi sur la table.	21 Одначе, ось рука того, що мене видасть, на столі зо мною.
22 Le Fils de l'homme, certes, va son chemin selon ce qui a été arrêté, mais malheur à cet homme-là parqui il est livré!"	22 Бо Син Чоловічий іде, як призначено, але горе тому чоловікові, що його видає.»
23 Et eux se mirent à se demander entre eux quel était donc parmi eux celui qui allait faire cela.	23 І вони заходились один одного питати, хто б то з них міг бути, що намірявся те зробити.
24 Il s'éleva aussi entre eux une contestation: lequel d'entre eux pouvait être tenu pour le plus grand?	24 Знялась між ними й суперечка, хто з них має вважатися за більшого.
25 Il leur dit: "Les rois des nations dominent sur eux, et ceux qui exercent le pouvoir sur eux se fontappeler Bienfaiteurs.	25 Ісус сказав їм «Царі народів панують над ними, і ті, що владу над ними мають, доброчинцями звуться.
26 Mais pour vous, il n'en va pas ainsi. Au contraire, que le plus grand parmi vous se comporte commele plus jeune, et celui qui gouverne comme celui qui sert.	26 Не так хай буде з вами! А навпаки більший між вами нехай буде як молодший, а наставник як слуга.
27 Quel est en effet le plus grand, celui qui est à table ou celui qui sert? N'est-ce pas celui qui est àtable? Et moi, je suis au milieu de vous comme celui qui sert!	27 Хто бо більший Той, що за столом, чи той, що служить Хіба не той, що за столом Та, проте, я між вами як той, що служить.
28 "Vous êtes, vous, ceux qui êtes demeurés constamment avec moi dans mes épreuves;	28 Ви ті, що перебували зо мною у моїх спокусах,
29 et moi je dispose pour vous du Royaume, comme mon Père en a disposé pour moi:	29 і я завіщаю вам Царство, як мені завіщав Отець мій,
30 vous mangerez et boirez à ma table en mon Royaume, et vous siégerez sur des trônes pour juger lesdouze tribus d'Israël.	30 щоб їли й пили за столом у моїм Царстві й сиділи на престолах, судячи дванадцять племен Ізраїля.
31 "Simon, Simon, voici que Satan vous a réclamés pour vous cribler comme froment;	31 О Симоне, Симоне! Ось Сатана наставав, щоб просіяти вас, як пшеницю,
32 mais moi j'ai prié pour toi, afin que ta foi ne défaille pas. Toi donc, quand tu seras revenu, affermistes frères."	32 та я молився за тебе, щоб віра твоя не послабла, а ти колись, навернувшись, утверджуй своїх братів.»
33 Celui-ci lui dit: "Seigneur, je suis prêt à aller avec toi et en prison et à la mort."	33 «Господи», — сказав Петро до нього, — «з тобою я готовий піти й у тюрму, й на смерть.»
34 Mais il dit: "Je te le dis, Pierre, le coq ne chantera pas aujourd'hui que tu n'aies, par trois fois, nié meconnaître."	34 А Ісус мовив «Кажу тобі, Петре, не заспіває нині півень, як ти тричі відречешся, мовляв, мене не знаєш.»
35 Puis il leur dit: "Quand je vous ai envoyés sans bourse, ni besace, ni sandales, avez-vous manqué dequelque chose" - "De rien", dirent-ils.	35 Далі сказав їм «Як я вас посилав без калитки, без торби та взуття, хіба вам чого бракувало»
36 Et il leur dit: "Mais maintenant, que celui qui a une bourse la prenne, de même celui qui a une besace,et que celui qui n'en a pas vende son manteau pour acheter un glaive.	36 «Нічого», — відповіли. Він же до них промовив «А тепер — хто мас калитку, нехай її візьме, так само й торбу; хто ж не має, хай продасть свою одежу й купить меч.
37 Car, je vous le dis, il faut que s'accomplisse en moi ceci qui est écrit: Il a été compté parmi lesscélérats. Aussi bien, ce qui me concerne touche à sa fin" --	37 Кажу вам Має сповнитись на мені, що написане Його зараховано до злочинців, — бо те, що стосується до мене, кінця доходить.»
38 "Seigneur, dirent-ils, il y a justement ici deux glaives." Il leur répondit: "C'est bien assez!"	38 Вони казали «Господи! Ось два мечі тут.» А він відповів їм «Досить!»
39 Il sortit et se rendit, comme de coutume, au mont des Oliviers, et les disciples aussi le suivirent.	39 Тоді вийшов він і пішов, як звичайно, на Оливну гору. Слідом за ним пішли і його учні.
40 Parvenu en ce lieu, il leur dit: "Priez, pour ne pas entrer en tentation."	40 Якже прибув на місце, він сказав їм «Моліться, щоб не ввійти в спокусу.»
41 Puis il s'éloigna d'eux d'environ un jet de pierre et, fléchissant les genoux, il priait en disant:	41 І сам відійшов від них так, як кинути каменем і, ставши на коліна, почав молитися
42 "Père, si tu veux, éloigne de moi cette coupe! Cependant, que ce ne soit pas ma volonté, mais latienne qui se fasse!"	42 «Отче, коли ти хочеш, віддали від мене цю чашу, тільки хай не моя, а твоя буде воля!»
43 Alors lui apparut, venant du ciel, un ange qui le réconfortait.	43 Тоді з’явився йому ангел з неба, що підкріплював його.
44 Entré en agonie, il priait de façon plus instante, et sa sueur devint comme de grosses gouttes de sangqui tombaient à terre.	44 Повний скорботи та тривоги, ще пильніш молився, а піт його став, мов каплі крови, що падали на землю.
45 Se relevant de sa prière, il vint vers les disciples qu'il trouva endormis de tristesse,	45 Підвівшись від молитви, він підійшов до учнів і застав їх сплячими від смутку.
46 et il leur dit: "Qu'avez-vous à dormir? Relevez-vous et priez, pour ne pas entrer en tentation."	46 І сказав їм «Чого спите Вставайте та моліться, щоб не ввійти в спокусу!»
47 Tandis qu'il parlait encore, voici une foule, et à sa tête marchait le nommé Judas, l'un des Douze, quis'approcha de Jésus pour lui donner un baiser.	47 Коли ще говорив, аж ось надходить юрба, і на чолі її йде один з дванадцятьох, званий Юда; і підійшов він до Ісуса, щоб його поцілувати.
48 Mais Jésus lui dit: "Judas, c'est par un baiser que tu livres le Fils de l'homme!"	48 А Ісус сказав до нього «Юдо, поцілунком видаєш Чоловічого Сина»
49 Voyant ce qui allait arriver, ses compagnons lui dirent: "Seigneur, faut-il frapper du glaive?"	49 Побачивши, до чого доходить, сказали ті, що були з Ісусом «Господи, чи не вдарити нам мечем»
50 Et l'un d'eux frappa le serviteur du grand prêtre et lui enleva l'oreille droite.	50 І вдарив один із них слугу первосвященика й відтяв йому праве вухо.
51 Mais Jésus prit la parole et dit: "Restez-en là." Et, lui touchant l'oreille, il le guérit.	51 Ісус озвався «Лишіть но!» І доторкнувшися до вуха, він зцілив його.
52 Puis Jésus dit à ceux qui s'étaient portés contre lui, grands prêtres, chefs des gardes du Temple etanciens: "Suis-je un brigand, que vous vous soyez mis en campagne avec des glaives et des bâtons?	52 Тоді Ісус сказав до первосвящеників, начальників сторожі святині і старших, що були вийшли проти нього «Як на розбійника ви вийшли з мечами та киями!
53 Alors que chaque jour j'étais avec vous dans le Temple, vous n'avez pas porté les mains sur moi.Mais c'est votre heure et le pouvoir des Ténèbres."	53 Як я щодня був з вами в храмі, не простягнули ви рук на мене; та це ваша година, і влада темряви.»
54 L'ayant donc saisi, ils l'emmenèrent et l'introduisirent dans la maison du grand prêtre. Quant à Pierre,il suivait de loin.	54 Схопивши Ісуса, вони повели його й привели в дім первосвященика. Петро ж ішов слідом за ним здалека.
55 Comme ils avaient allumé du feu au milieu de la cour et s'étaient assis autour, Pierre s'assit au milieud'eux.	55 І коли вони розклали вогонь посеред двору та посідали вкупі, сів і Петро між ними.
56 Une servante le vit assis près de la flambée et, fixant les yeux sur lui, elle dit: "Celui-là aussi étaitavec lui!"	56 Побачила його одна слугиня, як він сидів біля багаття і, приглянувшись до нього пильно, каже «І цей з ним був!»
57 Mais lui nia en disant: "Femme, je ne le connais pas."	57 А він відрікся, кажучи «Не знаю його, жінко!»
58 Peu après, un autre, l'ayant vu, déclara: "Toi aussi, tu en es!" Mais Pierre déclara: "Homme, je n'ensuis pas."	58 Та трохи згодом другий, побачивши його «І ти з них», — каже. Але Петро відповів «Ні, чоловіче!»
59 Environ une heure plus tard, un autre soutenait avec insistance: "Sûrement, celui-là aussi était aveclui, et d'ailleurs il est Galiléen!" Mais Pierre dit:	59 А по якійсь годині хтось інший почав наполегливо казати «Справді, і цей з ним був! До того він і з Галилеї!»
60 "Homme, je ne sais ce que tu dis." Et à l'instant même, comme il parlait encore, un coq chanta,	60 Петро озвавсь «Не знаю, чоловіче, що ти кажеш.» І зараз, як він говорив ще, заспівав півень.
61 et le Seigneur, se retournant, fixa son regard sur Pierre. Et Pierre se ressouvint de la parole duSeigneur, qui lui avait dit: "Avant que le coq ait chanté aujourd'hui, tu m'auras renié trois fois."	61 І Господь, обернувшись, глянув на Петра, і згадав Петро Господнє слово, коли Господь йому сказав «Петре, перше, ніж півень заспіває, ти мене відречешся тричі.»
62 Et, sortant dehors, il pleura amèrement.	62 І, вийшовши звідти, заплакав гірко.
63 Les hommes qui le gardaient le bafouaient et le battaient;	63 Тим часом люди, що держали його, б’ючи його, над ним знущалися
64 ils lui voilaient le visage et l'interrogeaient en disant: "Fais le prophète! Qui est-ce qui t'a frappé?"	64 і, накривши, питали його «Пророкуй, хто той, що вдарив тебе»
65 Et ils proféraient contre lui beaucoup d'autres injures.	65 І багато іншого, глузуючи, говорили на нього.
66 Et quand il fit jour, le conseil des Anciens du peuple s'assembla, grands prêtres et scribes. Ilsl'amenèrent dans leur Sanhédrin	66 Якже настав день, зібралася рада старших народу, первосвященики та книжники; і привели його на суд свій
67 et dirent: "Si tu es le Christ, dis-le-nous." Il leur dit: "Si je vous le dis, vous ne croirez pas,	67 і казали «Коли ти — Христос, скажи нам.» Він відповів їм «Коли скажу вам, ви не повірите;
68 et si je vous interroge, vous ne répondrez pas.	68 а якщо вас спитаю, ви не відповісте.
69 Mais désormais le Fils de l'homme siégera à la droite de la Puissance de Dieu!"	69 Віднині Син Чоловічий сидітиме по правиці Божої Сили.»
70 Tous dirent alors: "Tu es donc le Fils de Dieu!" Il leur déclara: "Vous le dites: je le suis."	70 А всі сказали «То, значить, ти Син Божий» Він сказав до них «Самі ж кажете, що я.»
71 Et ils dirent: "Qu'avons-nous encore besoin de témoignage? Car nous-mêmes l'avons entendu de sabouche!"	71 «Навіщо нам ще свідки», — сказали ті, — «самі ми чули з уст його.»