ІІ Самуїла 22

¹ І заспівав Давид до Господа того дня, як Господь врятував його з рук усіх ворогів його та з руки Саулової, словами цієї пісні,

² і промовив: «Господь — моя скеля, моя твердиня, мій спаситель,

³ мій Бог, моя скеля, до нього прибігаю! Мій щит і ріг мого спасіння, моя твердиня й моє прибіжище, мій спаситель, що від напасти рятує мене.

⁴ Закличу до всехвального Господа і визволюсь від ворогів моїх,

⁵ бо оточили мене хвилі смерти, пекельні річки настрашили мене.

⁶ Ланцюги Шеолу обплутали мене, передо мною тенета смерти.

⁷ У моїй скорботі закликав я до Господа, і до Бога мого візвав я; і почув він із храму свого мій голос, і мій крик дійшов до його вух.

⁸ Задрижала й стряслася земля, основи небес затремтіли, бо він закипів гнівом.

⁹ Дим знявсь у нього з ніздер, і вогонь палючий у нього з уст, вугільним жаром запалало від нього.

¹⁰ І схилив небеса, і зійшов, і чорна хмара під ногами у нього.

¹¹ І верхи на херувимі летів він, і мчав на крилах вітру.

¹² Огорнувсь темнотою, мов наметом, чорними водами, густими хмарами.

¹³ Від блиску, що перед ним, запалало гаряче вугілля.

¹⁴ Загримів з небес Господь, і Всевишній дав свій голос.

¹⁵ І зіслав він свої стріли й розсіяв їх, метнув блискавицею й розігнав їх.

¹⁶ І показались морські дна, і відкрились підвалини всесвіту від погрози Господньої, від подуву духу гніву його.

¹⁷ Простяг з висоти руку, взяв мене, витяг мене з вод великих.

¹⁸ Врятував мене від ворога мого потужного, від ненависників моїх, сильніших за мене.

¹⁹ Нападали вони на мене в день мого нещастя, але Господь став мені підпорою.

²⁰ Вивів він мене у простори, він спас мене, бо я йому довподоби.

²¹ Воздав мені Господь за моєю справедливістю, згідно з чистотою Рук моїх винагородив мене.

²² Бо я зберіг путі Господні і беззаконням не відступив від мого Бога.

²³ Усі бо його присуди передо мною, і ухвал його я не цурався.

²⁴ Але був я досконалий перед ним і зберігав себе від гріха.

²⁵ Тож винагородив мене Господь за моєю справедливістю і за моєю чистотою перед його очима.

²⁶ З милостивим ти милостивий; з досконалим ти досконалий.

²⁷ З чистим ти чистий; з хитруном ти обачний.

²⁸ Ти рятуєш народ смиренний, а очі гордих хилиш низько.

²⁹ Ти бо мій світильник, Господи, мій Боже, що освітлюєш мою темряву.

³⁰ Завдяки тобі пробиваю я вал, завдяки моєму Богові перескакую мур.

³¹ Шлях Божий досконалий, слово Господнє випробуване вогнем; він — щит для всіх, що прибігають до нього.

³² Хто ж бо Бог, окрім Господа? Або — хто скеля, опріч нашого Бога?

³³ Бог, кріпость моя сильна, робить мою дорогу бездоганною.

³⁴ Він зробив мої ноги бистрими, як ноги сарни, і поставив мене на моїх височинах.

³⁵ Він навчив мої руки воювати, і мої рамена напинати мідяного лука.

³⁶ Ти дав мені твій щит спасіння, і твоя опіка зробила мене великим.

³⁷ Ти зробив широкими підо мною мої кроки, і стопи мої не захитались.

³⁸ Я переслідував моїх ворогів і нищив їх, і не повертавсь, поки не вигубив їх.

³⁹ Я зламав їх, розбив їх, і більш не встали вони, упали вони мені під ноги.

⁴⁰ Ти оперезав мене силою на бій, і підбив під мене моїх противників,

⁴¹ ти обернув моїх ворогів до втечі, і моїх ненависників порозганяв.

⁴² Заблагали вони, та нікому було рятувати; до Господа — та він не відповів їм.

⁴³ Я порозкидав їх, як пил земний, мов грязюку на вулиці, роздавив, розтоптав їх.

⁴⁴ Ти вирятував мене від чварів народу, поставив мене на чолі народів. Народ, що його я не знав, служить мені,

⁴⁵ чужинці підлещувались мені, ледве почувши-послухавши мене.

⁴⁶ Чужинці, страхом пройняті, вийшли з своїх твердинь, тремтіли.

⁴⁷ Нехай живе Господь, і нехай буде благословенна моя скеля, нехай буде піднесений Бог — скеля мого спасіння,

⁴⁸ Бог, що дав мені помститися, що підбив під мене народи.

⁴⁹ Ти визволив мене від ворогів моїх і вивищив мене над моїми ненависниками, ти звільнив мене від насильника.

⁵⁰ Тим прославлятиму тебе, Господи, в народах, співатиму імені твоєму.

⁵¹ Ти дав великі перемоги своєму цареві, зробив ласку своєму помазаникові — Давидові та його потомству навіки.»