| 1 Une grande préoccupation a été imposée à tous les hommes, et un joug pesant est sur les enfants d'Adam, depuis le jour où ils sortent du sein de leur mère jusqu'au jour de leur sépulture, où ils rentrent dans la mère commune. | 1 Велике завдання припало для кожного, і важке ярмо на дітях Адама, — і то вже від дня виходу з материнського лона аж до дня, як повертається до спільної всім неньки. |
| 2 Leurs pensées, les appréhensions de leur coeur, les réflexions qui les tiennent en suspens, et le jour de la mort les troublent tous, | 2 Їхні думки, сердешний страх — міркування про майбутнє, про смерти день. |
| 3 depuis celui qui est assis sur un trône de gloire, jusqu'à celui qui est couché sur la terre et dans la cendre; | 3 Від того, хто сидить на престолі у славі, до того, хто, впокорений, у поросі й попелі; |
| 4 depuis celui qui est vêtu de pourpre et qui porte la couronne, jusqu'à celui qui est couveert de toile grossière. Ce n'est que fureur, jalousie, inquiétude, agitation, crainte de la mort, colère perpétuelle et querelles. | 4 від того, хто носить багряницю й вінець, до того, хто вгортається у грубу тканину, — скрізь лють і заздрощі, замішання й неспокій, страх супроти смерти, пересердя і сварка. |
| 5 Sur leur couche même, au temps du repos, le sommeil de la nuit bouleverse leurs pensées. | 5 А під час відпочинку на постельному ложі — сон уночі лише думку заколочує. |
| 6 L'homme se repose si peu, que ce n'est rien, pour ainsi dire, et ensuite dans ses songes il est comme au jour où l'on monte la garde. | 6 Трохи відпочивши, або й зовсім ні, у сні від того втомлений, мов удень на варті, бентежений маривом серця свого, — неначе б він утікав від битви. |
| 7 Les fantômes qu'il voit en son âme l'inquiètent; il est comme un homme qui fuit au jour du combat; au moment où il est sauvé il s'éveille, et il admire sa frayeur dénuée de fondement. | 7 У хвилину ж, коли мав рятуватись, — пробудився та й чудується, що не було чого страхатися! |
| 8 Ainsi en est-il de toute chair, depuis l'homme jusqu'à la bête, et c'est sept fois pire pour les pécheurs. | 8 Для кожного створіння, від людини аж до скотини, а для грішників ще всемеро більш оте: |
| 9 De plus, la mort, le sang, les querelles, le glaive, les oppressions, la famine, la ruine et les fléaux, | 9 смерть і кров, чвари і меч, злидні та голод, утиски й бич. |
| 10 toutes ces choses ont été créées contre les méchants, et le déluge est arrivé à cause d'eux. | 10 Усе те створилося для беззаконних, а через них стався й потоп. |
| 11 Tout ce qui vient de la terre retournera dans la terre; comme toutes les eaux rentrent dans la mer. | 11 Усе, що з землі, знов піде в землю, а те, що з води, повернеться в море. |
| 12 Tout présent et toute iniquité périra; mais la foi subsistera éternellement. | 12 Усяке підкупство й несправедливість ізникнуть, вірність же буде стояти повіки. |
| 13 Les richesses des injustes se dessécheront comme un torrent, et elles retentiront comme un grand tonnerre pendant la pluie. | 13 Багатства неправедних, наче пічка, щезнуть, мов сильний грому удар, що гуркотить під час зливи. |
| 14 Celui qui ouvre ses mains se réjouira; mais les prévaricateurs périront à la fin. | 14 Поки руки взнесені, інші радіють, та уготований цілковитий загин переступцям: |
| 15 Les petits-enfants des impies ne multiplieront pas leurs rameaux; ils seront comme des racines gâtées qui s'agitent au sommet d'un rocher. | 15 нащадки безбожних віття не пустять, нечестивця коріння — на голій скелі, |
| 16 La verdure qui croît sur les eaux et au bord d'un fleuve sera arrachée avant toute autre herbe. | 16 мов тростина при водах на березі річки, що раніш від іншої вирвана буде. |
| 17 La bonté est comme un paradis de bénédictions, et la miséricorde durera éternellement. | 17 Ласка, то щось, мов рай благословенний, і добродійство перебуває повіки. |
| 18 La vie de l'ouvrier qui se suffit à lui-même sera remplie de douceur, et en elle tu trouveras un trésor. | 18 Життя самодостатнього й роботящого — солодке, та над одним і другим — скарбу знахідник. |
| 19 Des enfants et la fondation d'une ville perpétuent le nom; mais une femme sans tache l'emporte sur ces choses. | 19 Діти й будова міст ім’я увічнюють, але понад те — винайдена мудрість; стада й засіви надають поваги, та понад цим і тим — жінка бездоганна. |
| 20 Le vin et la musique réjouissent le coeur; mais l'amour de la sagesse les surpasse l'un et l'autre. | 20 Вино та музика серце звеселяють, та понад одним і другим — любов до мудрости. |
| 21 La flûte et la harpe produisent une suave harmonie; mais la langue douce les surpasse l'une et l'autre. | 21 Сопілка й гарфа спів умилозвучують, та над одним і другим — любий голос. |
| 22 La grâce et la beauté plaisent à ton regard; mais la verdure des champs les surpasse l'une et l'autre. | 22 Ласкавість і краса радують око, та над цим і тим — зеленая нива. |
| 23 L'ami et le compagnon se rencontrent dans l'occasion; mais une femme et un mari les surpassent l'un et l'autre. | 23 Час до часу стрічаються друг і товариш, та над цим і тим — жінка з чоловіком. |
| 24 Les frères sont un secours au temps de l'affliction; mais la miséricorde délivre encore plus qu'eux. | 24 За години скрути брати й помічники, та понад цих і тих рятує — добродійство. |
| 25 L'or et l'argent affermissent les pas; mais un sage conseil les surpasse l'un et l'autre. | 25 Золото й срібло скріплюють ноги, та понад це і те ціниться добра рада. |
| 26 La richesse et la force exaltent le coeur; mais la crainte du Seigneur les surpasse l'une et l'autre. | 26 Багатство й сила додають відваги, та понад це і те — страх Господній: як є страх Господній, то нічого не бракує — з ним не треба й допомоги шукати! |
| 27 Rien ne manque à celui qui craint le Seigneur, et il n'a pas besoin de chercher du secours. | 27 Острах Господній — наче рай благословенний, він краще захищає, ніж слава сама. |
| 28 La crainte du Seigneur lui est comme un paradis de bénédiction, et on le couvre d'une gloire qui dépasse toute gloire. | 28 Сину, не живи жебрацьким життям: як жебрати вже, то краще померти. |
| 29 Mon fils, tant que tu vivras ne sois pas un mendiant, car il vaut mieux mourir que mendier. | 29 Той, хто заглядається на чужу трапезу, живе життям, що не є життям: чужими стравами себе він осквернює — розумний і освічений того вистерігається. |
| 30 La vie de celui qui regarde à la table d'autrui n'est pas réellement une vie, car il se nourrit de mets étrangers; | 30 Устам безстидного жебрати приємно, та в нутрі його все ж вогонь займеться. |
| 31 mais celui qui est bien réglé et instruit se gardera de cet état. | |
| 32 La mendicité peut avoir de la douceur dans la bouche de l'insensé; mais un feu brûlera dans ses entrailles. | |
