| 1 Que mon bien-aimé vienne dans son jardin, et qu'il mange du fruit de ses arbres. Je suis venu dans mon jardin, ma soeur, mon épouse; j'ai recueilli ma myrrhe avec mes parfums; j'ai mangé le rayon avec mon miel; j'ai bu mon vin avec mon lait. Mangez, mes amis, et buvez, et enivrez-vous, mes bien-aimés. | 1 Я ввійшов у сад мій, о моя сестро-дружино, збирав мірру мою з моїм бальзамом, їв мою крижку з медом, пив моє вино з моїм молоком. Їжте, о друзі! Пийте, впивайтесь, мої любі! Молода: |
| 2 Je dors, et mon coeur veille. Voix de mon bien-aimé qui frappe: Ouvre-moi, ma soeur, mon amie, ma colombe, mon immaculée, car ma tête est couverte de rosée, et mes boucles sont pleines des gouttes de la nuit. | 2 Я сплю, та моє серце не засинає. Ось чую: стукає мій любий: «Відчини мені, о моя сестро, моя люба! Моя голубко, моя чиста! Бо голова у мене роси повна, кучері у мене — нічних капель.» |
| 3 Je me suis dépouillée de ma tunique, comment la revêtirais-je? J'ai lavé mes pieds, comment les salirais-je? | 3 Я скинула із себе мою одежу: як мені її надягнути? Помила собі ноги: як мені їх бруднити? |
| 4 Mon bien-aimé a passé sa main par l'ouverture de la porte, et mes entrailles se sont émues au bruit qu'il a fait. | 4 Мій любий просунув руку через дірку в дверях, і нутро здригнулось у мені. |
| 5 Je me suis levée pour ouvrir à mon bien-aimé; de mes mains a dégoutté la myrrhe, et mes doigts étaient pleins de la myrrhe la plus précieuse. | 5 Я встала відчинити любому моєму, із рук моїх закапотіла мірра, з пальців моїх текуча мірра на ручку при засуві. |
| 6 J'ai levé le verrou de ma porte pour mon bien-aimé; mais il s'était retiré, et il avait passé ailleurs. Mon âme s'était fondue au son de sa voix; je l'ai cherché, et je ne l'ai pas trouvé; je l'ai appelé, et il ne m'a pas répondu. | 6 Я відчинила любому моєму, та любий мій уже відвернувся, пішов далі, дух у мені захопило, як він заговорив був. Шукала я його, та не знайшла вже; я кликала його, та він не обізвавсь до мене. |
| 7 Les gardes qui font la ronde dans la ville m'ont rencontrée; ils m'ont frappée et ils m'ont blessée. Les gardes des murs m'ont enlevé mon manteau. | 7 Знайшла мене сторожа, що круг міста ходить. Вона мене побила, поранила. Здерли з мене плащ мій тії, що доглядають мури. |
| 8 Je vous en conjure, filles de Jérusalem, si vous trouvez mon bien-aimé, annoncez-lui que je languis d'amour. | 8 Я заклинаю вас, дочки єрусалимські, як знайдете мого любого, то що звістите йому? Що я з любови знемагаю! Хор: |
| 9 Quel est-il ton bien-aimé entre les bien-aimés, ô la plus belle des femmes? Quel est-il, ton bien-aimé entre les bien-aimés, pour que tu nous conjures ainsi? | 9 Чим любий твій над любими, найкраща між жінками? Чим любий твій над любими, що нас так заклинаєш? Молода: |
| 10 Mon bien-aimé est blanc et vermeil; il est choisi entre mille. | 10 Мій любий білий та рум’яний, його з десяти тисяч розпізнати. |
| 11 Sa tête est un or très pur. Ses cheveux sont comme les rameaux des palmiers, noirs comme le corbeau. | 11 Голова у нього з золота, із щирого; кучері у нього закручені, чорні, мов ворон. |
| 12 Ses yeux sont comme des colombes qui reposent au bord des ruisseaux, qui ont été lavées dans le lait, et qui se tiennent près des grands cours d'eau. | 12 Очі його мов голубки край водяних потоків, що, викупавшись у молоці, на березі сідають. |
| 13 Ses joues sont comme des parterres de plantes aromatiques, plantées par les parfumeurs. Ses lèvres sont des lis qui distillent la myrrhe la plus pure. | 13 Щоки його, немов пахуча грядка, неначе квітники рослин запахущих. Уста його — лілеї, що крапають міррою дорогоцінною. |
| 14 Ses mains, faites au tour, sont d'or et pleines d'hyacinthes. Son sein est d'ivoire enrichi de saphirs. | 14 Руки його — золоті вальці, оздоблені таршіськими самоцвітами. Груди його — брили слонокости, сафірами вони вкриті. |
| 15 Ses jambes sont des colonnes de marbre posées sur des bases d'or. Son aspect est comme celui du Liban, distingué comme les cèdres. | 15 Ноги його — стовпи алябастрові, поставлені на щирозлотних основах. Вигляд його, немов Ливану, він пишний — мов оті кедри. |
| 16 Sa voix est très suave, et il est tout désirable. Tel est mon bien-aimé, et il est mon ami, ô filles de Jérusalem. | 16 Розмова його — самі солодощі, увесь він — розкіш. Такий мій любий, такий отой друг мій, о дочки Єрусалиму! |
| 17 Où est allé ton bien-aimé, ô la plus belle des femmes? Où s'est retiré ton bien-aimé? et nous le chercherons avec toi. | |
