Livre d'Isaïe 53

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Qui pouvait croire ce que nous venons d’apprendre, le coup de maître de Yahvé, à qui en avait-il parlé?	1 Хто б повірив тому, що ми чули? Кому рамено Господнє об’явилось?
2 Il a grandi devant lui comme un rejeton, comme une racine sortie d’une terre aride, sans éclat ni beauté pour attirer nos regards, et son apparence ne nous a pas séduits.	2 Він, мов той пагін, виріс перед нами, мов корінь із землі сухої. Не було в ньому ні виду, ні краси, — ми бачили його, — ні вигляду принадного не було в ньому.
3 Il était méprisé, rejeté par les hommes, un homme de douleur marqué par la souffrance, l’un de ceux devant qui on se cache le visage; il n’était rien et nous l’avons négligé.	3 Зневажений, останній між людьми, чоловік болів, що зазнав недуги; немов людина, що перед нею обличчя закривають, зневажений, і ми його нізащо мали.
4 Or ce sont nos maladies dont il était chargé, nos plaies qu’il portait. Nous pensions qu’une plaie de Dieu l’avait frappé, humilié,	4 Та він наші недуги взяв на себе, він ніс на собі наші болі. Ми ж, ми гадали, що його покарано, що Бог його побив, принизив.
5 mais c’est pour nos fautes qu’il était transpercé, c’est à cause de nos péchés qu’il était écrasé; le châtiment qui nous donnait la paix pesait sur lui, et par ses blessures nous vient la guérison.	5 Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на ньому, і його ранами ми вилікувані.
6 Tous, comme des brebis, nous étions errants, chacun suivait son propre chemin. Yahvé lui a fait porter notre dette à tous.	6 Усі, як вівці, ми блукали; кожен ходив своєю дорогою; провини нас усіх Господь поклав на нього.
7 On le maltraitait, mais lui s’humiliait, il n’ouvrait pas la bouche, comme le mouton conduit à l’abattoir, comme la brebis qui se tait devant ceux qui la tondent.	7 Його мордовано, та він упокорявся і не розтуляв своїх уст; немов ягня, що на заріз ведуть його, немов німа вівця перед обстригачами, не відкривав він уст.
8 Il a été détenu, puis jugé, puis éliminé; qui a réfléchi à son sort? Car s’il était retranché de la terre des vivants et frappé, c’était pour le péché de son peuple.	8 Насильно, скорим судом його вхопили. Хто з його сучасників думав, що його вирвано з землі живих і що за гріхи народу свого його побито аж до смерти?
9 On lui a donné une sépulture au milieu des méchants, et sa tombe est avec les riches, alors qu’il n’a pas commis de violence et qu’il n’y a jamais eu de mensonge en sa bouche.	9 Гріб йому призначили разом з безбожними, і з злочинцями його могила, хоч він і не вчинив насильства, і не було обману в устах у нього.
10 Yahvé a voulu l’écraser par la souffrance, mais s’il offre sa vie en sacrifice de pardon, il verra une descendance, ses jours seront prolongés et le dessein de Yahvé réussira entre ses mains.	10 Та Господь схотів придавити його стражданням. Якщо він принесе своє життя в покуту, то узрить потомство, житиме довго, і рука його вчинить успішно волю Господню.
11 Après ses épreuves il verra la lumière, il jouira de la pleine connaissance. Mon serviteur, le juste, fera une multitude de justes: il aura pris sur lui leurs péchés.	11 Після трудів душі своєї він побачить світло і насититься своїм знанням. Слуга мій виправдає багатьох, їхні беззаконня понесе на собі.
12 C’est pourquoi il aura sa part au milieu des grands, il partagera le butin avec les puissants, parce qu’il s’est dépouillé jusqu’à la mort et qu’il a été mis au rang des criminels. Or, il portait sur lui le péché de la multitude et il intercédait pour les pécheurs.	12 Тому я дам йому, як пай, премногих; він з сильними буде ділити здобич, бо видав на смерть свою душу і був зачислений до лиходіїв, коли він узяв на себе гріхи багатьох і за грішників заступався.