Лука 5

¹ Одного разу, коли народ юрмився коло нього, щоб почути слово Боже, і він стояв біля Генезаретського озера,

² побачив два човни, що стояли край озера; рибалки вийшли з них і полоскали сіті.

³ Він увійшов в один з човнів, що належав Симонові, і попросив його відплисти трохи від землі, а сам, сівши, з човна почав народ учити.

⁴ Коли він перестав говорити, сказав до Симона: «Відчали на глибінь та й закиньте ваші сіті на ловитву.»

⁵ Озвався Симон і каже: «Наставнику, всю ніч трудились ми й нічого не піймали, але на твоє слово закину сіті.»

⁶ Так вони й зробили, і піймали велику силу риби, і їхні сіті почали рватися.

⁷ Тоді вони кивнули до своїх товаришів, що були в другім човні, щоб ті прийшли й допомогли їм. Прийшли вони й наповнили обидва човни, аж почали потопати.

⁸ Побачивши це Симон Петро, припав до колін Ісуса й каже: «Іди від мене, Господи, бо я грішна людина.»

⁹ Жах бо великий огорнув його й усіх, що були з ним, із-за риб, що їх піймали;

¹⁰ також і Якова та Йоана, синів Заведея, які були спільниками Симона. Ісус же промовив до Симона: «Не бійся! Віднині людей будеш ловити.»

¹¹ І витягши човна на берег, кинули все й пішли слідом за ним.

¹² І от, як він був в однім з міст, з’явився чоловік, увесь у проказі. Побачивши Ісуса, він упав ниць і почав його благати: «Господи, якщо ти хочеш, можеш мене зробити чистим.»

¹³ Ісус простягнув руку, доторкнувсь до нього і каже: «Хочу, очисться!» І вмить покинула його проказа.

¹⁴ І наказав йому: «Нікому не говори, але йди та покажись священикові і принеси дар за твоє очищення, як наказав Мойсей, їм на свідоцтво.»

¹⁵ Чутка про нього ширилась дедалі більше, і сила людей збігалася, щоб його почути й вилікуватись від своїх недуг.

¹⁶ Та він відходив у місця самітні й молився.

¹⁷ Раз якось, коли Ісус навчав, були при тому фарисеї та учителі закону, що поприходили з усіх сіл Галилеї та Юдеї і з Єрусалиму; і сила Господня була на ньому, щоб оздоровляти.

¹⁸ Аж ось люди несуть на ліжку чоловіка, що був розслаблений; вони шукали способу, як би його внести та перед ним покласти.

¹⁹ І, не знайшовши, кудою б його внести через натовп, вилізли на крівлю і крізь череп’яну стелю спустили його з ліжком на середину перед Ісуса.

²⁰ Бачивши їхню віру, Ісус мовив: «Чоловіче, прощаються тобі твої гріхи!»

²¹ А книжники та фарисеї почали міркувати: «Хто це такий, що говорить богохульства? Хто може гріхи відпускати, крім одного Бога?»

²² А Ісус же, знаючи думки їхні, відповів їм: «Чому так думаєте в серцях ваших?

²³ Що легше, сказати: Відпускаються тобі твої гріхи, — чи сказати: Встань і ходи?

²⁴ Та щоб ви знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати», — мовив розслабленому: «Кажу тобі: Встань, візьми твоє ліжко та й іди додому.»

²⁵ І вмить він устав у них перед очима, взяв те, на чому лежав, і пішов до свого дому, славлячи Бога.

²⁶ А всі остовпіли від здивування та прославляли Бога. Вони переповнилися страхом і казали: «Сьогодні бачили ми дивні речі.»

²⁷ Після цього він вийшов, побачив митника, Леві на ім’я, що сидів на митниці, і сказав до нього: «Ходи за мною!»

²⁸ І той, кинувши все, встав і пішов за ним.

²⁹ Потім Леві справив для нього бенкет великий у своїй хаті; була ж там з ними за столом велика сила митарів та інших.

³⁰ Фарисеї та їхні книжники нарікали і, звертаючись до його учнів, говорили: «Чого ви з митарями й грішниками їсте й п’єте?»

³¹ Ісус у відповідь сказав їм: «Не ті, що при добрім здоров’ї, потребують лікаря, лише — хворі.

³² Я прийшов, не щоб праведників кликати до покаяння, а грішних.»

³³ А вони йому сказали: «Учні Йоана постять часто й моляться, так само й учні фарисеїв, а твої їдять та п’ють!»

³⁴ Ісус же до них промовив: «Чи ж можете примусити постити весільних гостей, поки молодий з ними?

³⁵ Прийдуть дні, коли візьмуть від них молодого, тоді будуть постити в ті дні.»

³⁶ Він їм сказав також цю притчу: «Ніхто не відриває латки від нової одежини й не пришиває її до старої, а то порве й нову, і латка від нової не підійде до старої.

³⁷ Ніхто також не вливає молодого вина до старих бурдюків, а то нове вино прорве бурдюки, й само вино розіллється, і бурдюки пропадуть.

³⁸ Але треба вливати молоде вино до нових бурдюків.

³⁹ І ніхто, що п’є старе вино, нового не захоче, бо каже: Старе ліпше.»