Jeremiah 12

Revised Standard Version Catholic Edition	Біблія
1 Righteous art thou, O LORD, when I complain to thee; yet I would plead my case before thee. Why does the way of the wicked prosper? Why do all who are treacherous thrive?	1 Ти правий будеш, Господи, якби мені спало на думку сперечатися з тобою! А все ж таки позиватисьму з тобою. Чому доля безбожників щаслива, і всім віроломним добре ведеться?
2 Thou plantest them, and they take root; they grow and bring forth fruit; thou art near in their mouth and far from their heart.	2 Ти насадив їх, і вони коріння пустили, вони ростуть і дають плоди. Ти на устах у них близько, від серця ж їхнього далеко.
3 But thou, O LORD, knowest me; thou seest me, and triest my mind toward thee. Pull them out like sheep for the slaughter, and set them apart for the day of slaughter.	3 Мене ж, Господи, ти знаєш, мене ти бачиш і вивідуєш серце моє, яке воно супроти тебе. Відлучи ж їх, мов тих овечок, призначених на заріз, і наготуй їх на день їхнього вистинання.
4 How long will the land mourn, and the grass of every field wither? For the wickedness of those who dwell in it the beasts and the birds are swept away, because men said, "He will not see our latter end."	4 Доки має земля сумувати, а трава сохнути на всім полі? З-за ледарства її мешканців гинуть звірі й птахи. Бо вони кажуть: «Він нашого кінця не бачить.»
5 "If you have raced with men on foot, and they have wearied you, how will you compete with horses? And if in a safe land you fall down, how will you do in the jungle of the Jordan?	5 Коли ти біг з пішими, і вони тебе втомили, то як побіжиш навипередки з кіньми? І коли ти в затишнім краю не безпечний, що, однак, чинитимеш у чагарах йорданських?
6 For even your brothers and the house of your father, even they have dealt treacherously with you; they are in full cry after you; believe them not, though they speak fair words to you."	6 Бо й брати твої й дім батька твого, й вони зрадливі супроти тебе, і кричать голосно вслід за тобою. Не йми їм віри, хоч би й гарні слова до тебе говорили.
7 "I have forsaken my house, I have abandoned my heritage; I have given the beloved of my soul into the hands of her enemies.	7 Я покинув дім мій, я відцурався спадщини моєї; що мені було найлюбіше, віддав я те ворогам у руки.
8 My heritage has become to me like a lion in the forest, she has lifted up her voice against me; therefore I hate her.	8 Спадщина моя мені зробилась, немов лев у лісі: зняла свій рик на мене; за те ж вона мені й осоружна стала.
9 Is my heritage to me like a speckled bird of prey? Are the birds of prey against her round about? Go, assemble all the wild beasts; bring them to devour.	9 Спадщина моя стала мені рябим птахом, що на нього звідусіль хижі птиці нападають. Ходіть, збирайтеся, всі звірі дряпіжні, кидайтесь на поживу!
10 Many shepherds have destroyed my vineyard, they have trampled down my portion, they have made my pleasant portion a desolate wilderness.	10 Гурт пастухів спустошив мій виноградник, ногами потоптав мою частку, мою любу частку вчинив пустим степом.
11 They have made it a desolation; desolate, it mourns to me. The whole land is made desolate, but no man lays it to heart.	11 Її обернено на пустиню, і плаче вона, зруйнована, передо мною. Спустошено всю землю, і нікому взяти те до серця.
12 Upon all the bare heights in the desert destroyers have come; for the sword of the LORD devours from one end of the land to the other; no flesh has peace.	12 По всіх пагорбах у пустині спустошники позбігались; бо меч Господній пожирає від кінця й до кінця землі, немає миру ні одній людині.
13 They have sown wheat and have reaped thorns, they have tired themselves out but profit nothing. They shall be ashamed of their harvests because of the fierce anger of the LORD."	13 Посіяли пшеницю, а будяки пожали; натомились надаремно. Соромляться свого врожаю з-за палкого гніву Господнього.
14 Thus says the LORD concerning all my evil neighbors who touch the heritage which I have given my people Israel to inherit: "Behold, I will pluck them up from their land, and I will pluck up the house of Judah from among them.	14 Так говорить Господь: «Усіх моїх злих сусідів, що шарпають спадщину, яку я дав був у посілість моєму народові Ізраїлеві, я повириваю з їхньої землі, а й дім Юди вирву з-посеред них.
15 And after I have plucked them up, I will again have compassion on them, and I will bring them again each to his heritage and each to his land.	15 Потім же, повиривавши їх, я знову змилосерджуся над ними й поверну їх, кожного в його спадкоємство й кожного в його країну.
16 And it shall come to pass, if they will diligently learn the ways of my people, to swear by my name, 'As the LORD lives,' even as they taught my people to swear by Baal, then they shall be built up in the midst of my people.	16 І коли вони навчаться досконало доріг мого народу і клястимуться моїм ім’ям: Як жив Господь! — як то вони були навчили мій люд клястися Ваалом, — то осядуться серед народу мого.
17 But if any nation will not listen, then I will utterly pluck it up and destroy it, says the LORD."	17 Коли ж не слухатимуть, то я вирву зовсім народ той, вигублю його, — слово Господнє!»