Proverbia 16

NOVA VULGATA	Біблія
1 Hominis est animum praeparare, et Domini est responsio linguae.	1 Людина робить задуми в серці, | але від Господа — відповідь язика.
2 Omnes viae hominis purae sunt oculis eius, spirituum ponderator est Dominus.	2 Усі дороги людини чисті в очах власних, | Господь же розцінює духа.
3 Revela Domino opera tua, et dirigentur cogitationes tuae.	3 Здайся на Господа у твоїх справах, | і задуми твої здійсняться.
4 Universa secundum proprium finem operatus est Dominus; impium quoque ad diem malum.	4 Усе зробив Господь для власної мети, | ба навіть грішника — на день лиха.
5 Abominatio Domini est omnis arrogans; manus in manu, non erit innocens.	5 Осоружний Господеві — кожен гордий серцем; | такий напевне кари не уникне.
6 Misericordia et veritate redimitur iniquitas, et in timore Domini declinatur a malo.	6 Милосердям і правдою покутується гріх, | а острахом Господнім ухиляється зло.
7 Cum placuerint Domino viae hominis, inimicos quoque eius convertet ad pacem.	7 Коли вчинки людини Господеві милі, | то він і ворогів його мирить з ним.
8 Melius est parum cum iustitia quam multi fructus sine aequitate.	8 Ліпше трохи з правдою, | ніж з кривдою прибутки великі.
9 Cor hominis disponit viam suam, sed Domini est dirigere gressus eius.	9 Серце людське обмірковує дорогу, | та Господь управляє його кроком.
10 Divinatio in labiis regis, in iudicio non errabit os eius.	10 В царя на устах — вирок; | на суді уста його не помиляться.
11 Pondus et statera iusta Domini sunt, et opera eius omnes lapides sacculi.	11 Вага й терези належать Господеві: | всі важки в мішку — його робота.
12 Abominantur reges agere impie, quoniam iustitia firmatur solium.	12 Огидно для царів зло чинити, | бо правдою стоїть престол їхній твердо.
13 Voluntas regum labia iusta; qui recta loquitur, diligetur.	13 Уста правдиві цареві довподоби; | він любить того, хто говорить правду.
14 Indignatio regis nuntii mortis, et vir sapiens placabit eam.	14 Шал царський — вістун смерти, | та мудрий чоловік його утихомирить.
15 In lumine vultus regis vita, et voluntas eius quasi imber serotinus.	15 В ясному обличчі царя — життя; | і його ласка, немов дощ весняний.
16 Possidere sapientiam quanto melius est auro; et acquirere prudentiam pretiosius est argento.	16 Ліпше, ніж золото, придбати мудрість; | краще набути розум, аніж срібло.
17 Semita iustorum declinare a malo; custos animae suae, qui servat viam suam.	17 Путь праведних — від зла відступити; | душу свою збереже, хто на путь свою вважає.
18 Contritionem praecedit superbia, et ante ruinam exaltatio spiritus.	18 Погибелі передує гординя, | падінню ж — бундючний дух.
19 Melius est humiliari cum mitibus quam dividere spolia cum superbis.	19 Ліпше бути тихим із смиренними, | ніде з гордими ділити здобич.
20 Eruditus in verbo reperiet bona; et, qui sperat in Domino, beatus est.	20 Хто вважає на слово, той знаходить добро; | хто покладається на Господа, той щасливий.
21 Qui sapiens est corde, appellabitur prudens; et dulcedo labiorum addet doctrinam.	21 Розумним назвуть того, хто мудрий серцем; | ласкавість уст дає наука.
22 Fons vitae eruditio possidentis; poena stultorum stultitia.	22 Розум — джерело життя тим, хто його має, | а дурнота — безумних кара.
23 Cor sapientis erudiet os eius et labiis eius addet doctrinam.	23 Серце мудрого його уста навчає, | і губам його додає знання.
24 Favus mellis composita verba, dulcedo animae et sanitas ossium.	24 Приємна мова — стільник меду, | солодощі для душі, і лік для тіла.
25 Est via, quae videtur homini recta, et novissima eius ducunt ad mortem.	25 Бувають путі, що здаються простими, | але кінець їх — дорога смерти.
26 Anima laborantis laborat sibi, quia compulit eum os suum.	26 Голод працівника працює для нього; | бо його рот примушує до того.
27 Vir impius fodit malum, et in labiis eius quasi ignis ardens.	27 Негідник коїть лихо, | і на губах у нього мов вогонь гарячий.
28 Homo perversus suscitat lites, et mussitator separat familiares.	28 Лукавий чоловік сіє незгоду, | а донощик приятелів розділює.
29 Vir iniquus lactat amicum suum et ducit eum per viam non bonam.	29 Насильник зводить сусіда свого, | і веде його на путь недобру.
30 Qui attonitis oculis cogitat prava, comprimens labia sua perficit malum.	30 Хто мружить очі, той хитрощі має на думці; | а хто закусує губи, той зла накоїв.
31 Corona dignitatis canities, quae in viis iustitiae reperietur.	31 Сиве волосся — вінок чести: | його знаходять на праведній дорозі.
32 Melior est patiens viro forti, et, qui dominatur animo suo, expugnatore urbium.	32 Вартніший довготерпеливий, аніж звитяжець, | і той, хто гнів опановує, ніж той, хто здобуває місто.
33 Sortes mittuntur in sinum, sed a Domino temperantur.	33 У пазуху кидають жереб, | але від Господа залежить вирок.